Федеративна держава Австрія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Bundesstaat Österreich
Федеративна держава Австрія
Перша Австрійська Республіка Flag of Austria.svg
1934 – 1938 Нацистська Німеччина Flag of Germany (1935–1945).svg
Прапор Герб
Прапор Герб
Гімн
Sei gesegnet ohne Ende
"Будь благословенна без кінця"
Розташування Австрія
Федеративна держава Австрія у 1938 році
Столиця Відень
Мови німецька
Релігії католицизм
Форма правління клерикально-фашистська авторитарна однопартійна держава
Президент Австрії
 - 1934–1938 Вільгельм Міклас
Канцлер
 - 1934 Енгельберт Дольфус
 - 1934 Ернст Штаргемберг (в. о.)
 - 1934–1938 Курт Шушніг
 - 1938 Артур Зейсс-Інкварт
Законодавчий орган Національрат[1]
Історичний період міжвоєнний період
 - Ухвалення Конституції 1 травня 1934
 - Вбивство Дольфуса 25 липня 1934 року
 - Бергтесгаденська угода 12 лютого 1938 року
 - Вторгнення Вермахту 12 березня 1938 р
 - Німецька анексія 13 березня 1938
Валюта австрійський шилінг
Commons-logo.svg Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Федеративна держава Австрія

Федеративна держава Австрія (австрійська німецька: нім. Bundesstaat Österreich; у розмовній мові відома як нім. Ständestaat «корпоративна держава») — політичне продовження Першої Австрійської Республіки у проміжку з 1934 до 1938 року, коли це була однопартійна держава під керівництвом клерико-фашистського Вітчизняного фронту. Назва «корпоративна держава» (нім. Ständestaat), яка походила від поняття нім. Stände («стани» або «корпоратизм»), була пропагандою, яку підтримували провідні політики режиму, такі як Енгельберт Дольфус і Курт Шушніг, що обернулося встановленням авторитарної влади, заснованої на суміші консервативних католицьких та італо-фашистських впливів.

Історія[ред. | ред. код]

Мітинг вітчизняного фронту в 1936 р.

У 1890-х роках такі члени-засновники консервативно-клерикальної Християнсько-соціальної партії (ХС), як Карл фон Фогельзанг і мер Відня Карл Люгер вже виробили анти-ліберальні погляди,[2] щоправда, спершу з економічних міркувань з огляду на зубожіння пролетаріату та нижнього прошарку середнього класу. Багато в чому посилаючись на вчення про католицьке соціальне навчання, ХС агітувала проти австрійського робітничого руху, очолюваного Соціал-демократичною партією. ХС також поширювала антисемітські забобони, хоча це ніколи не набувало такого розмаху, як у нацистів.

Аншлюс[ред. | ред. код]

Докладніше: Аншлюс

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Pelinka, Anton; Lassner, Alexander (2003). Dollfuss / Schuschnigg Era in Austria. Transaction Publishers. ISBN 978-0-7658-0970-4. 
  2. Chaloupek, Günther; ‘Conservative and Liberal Catholic Though in Austria’, in Chaloupek, Günther, Backhaus, Jürgen and Framback, Hans A. (editors); On the Economic Significance of the Catholic Social Doctrine. 125 Years of Rerum Novarum; pp. 73-75 ISBN 3319525441

Література[ред. | ред. код]

  • Ulrich Kluge: Der österreichische Ständestaat 1934–1938. Entstehung und Scheitern. Verlag für Geschichte und Politik, Wien 1984, ISBN 3-7028-0225-8.
  • Hans Jürgen Krüger: Faschismus oder Ständestaat. Österreich 1934–1938. Dissertation Universität Kiel 1970, 428 S.
  • Otto Naderer: Der bewaffnete Aufstand. Der Republikanische Schutzbund der österreichischen Sozialdemokratie und die militärische Vorbereitung auf den Bürgerkrieg (1923–1934). Ares, Graz 2005, ISBN 978-3-902475-06-0 (zugleich Dissertation Universität Salzburg 2003, 384 Seiten).
  • Anton Staudinger: Zur „Österreich“-Ideologie des Ständestaates. In: Ludwig Jedlicka, Rudolf Neck (Hrsg.): Das Juliabkommen von 1936. Vorgeschichte, Hintergründe und Folgen. Protokoll des Symposiums in Wien am 10. und 11. Juni 1976 (= Theodor-Körner-Fonds. Wissenschaftliche Kommission zur Erforschung der Österreichischen Geschichte der Jahre 1927 bis 1938: Veröffentlichungen, Band 4). Verlag für Geschichte und Politik, Wien 1977, ISBN 3-486-44641-X, S. 198–240.