Пірадов Володимир Йосипович

Володимир Йосипович Пірадов
Народився	2 (14) лютого 1892 Варшава, Російська імперія
Помер	20 квітня 1954(1954-04-20) (62 роки) Київ, Українська РСР, СРСР
Поховання	Байкове кладовище
Громадянство	СРСР
Національність	вірмен
Діяльність	Диригент
Відомі учні	Дущенко Євген Васильович
Заклад	Грузинський театр опери і балету імені Паліашвілі, Київська державна консерваторія, Національний академічний театр опери та балету України імені Тараса Шевченка, ХАТОБ, Харківська державна консерваторія, Державний академічний Великий театр Росії і Білоруська державна академія музики
Учасник	Перша світова війна
Партія	ВКП(б)
Батько	Йосип Пірадов
Мати	Дар'я Майсурян
У шлюбі з	Пірадова Алла Луїджіївна
Діти	Пірадова Елеонора Володимирівна
Нагороди	Народний артист Казахстану, Народний артист України, кавалер Ордену Трудового Червоного Прапора
IMDb	ID 1500206
Медіафайли у Вікісховищі

Володимир Йосипович Пірадов (нар. 14 лютого 1892, Варшава — пом. 20 квітня 1954, Київ) — український радянський диригент. Народний артист Казахської РСР (з 1943 року), Народний артист УРСР (з 1947 року).

Біографія

Народився 2 (14 лютого) 1892 року у Варшаві, де його батько служив полковником інженерних військ. Після смерті батька в 1905 році повернувся з матір'ю в Тифліс, де у 1910–1914 роках навчався в Тифліському музичному училищі, закінчив Тифліську консерваторію за класами композиції та співу (одночасно).

Диригент та зав. музичною частиною театрів в м Тифлісі (1914-18), Баку (1919-22), Ташкенті (1923), Казані (1924-27), Баку (1928-29), Владивостоці (1930), Свердловську (1931-33), Єревані (1934), Горькому (1935), одночасно професор музичних вузів в Баку, Свердловську, Єревані, Києві; художній керівник та головний диригент Театра опери та балету Казaхської РСР (1941/42-1943). Диригент Великого Театру в Москві (1947-48), Головний диригент Державного Великого театра опери та балету Беларусі (1948-50), професор Мінської консерваторії.

З 1936 року (з перервою) — в Київському театрі опери і балету (з 1950 року — головний диригент та художній керівник). В 1944–1947 роках був головним диригентом Харківського театру опери та балету. З 1936 року — викладач, з 1941 року — професор Київської консерваторії.

Працював з такими видатними українськими співаками, як Б.Гмиря, М.Гришко, П.Белінник, Є. Чавдар, Л.Руденко, Ж. Любимова, М. Литвиненко-Вольгемут та І. Паторжинський та інші.

Могила Володимира Пірадова

Жив у Києві. Помер 20 квітня 1954 року. Похований на Байковому кладовищі.

Дочка — Народна артистка України Безано-Пірадова Елеонора Володимирівна.

Постанови

Поставив опери:

• «Розлом» В. Фемеліді (1932);
• «Даїсі» З. Паліашвілі (1938),
• «Іван Сусанін» М. Глінки (1939);
• «Наймичка» М. Вериківського (1944);
• «Богдан Хмельницький» К. Данькевича (1953, перше виконання).

Література

• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
• Віктор Жадько. Некрополь на Байковій горі.-К.,2008.-С. 272.
• Плужніков В. М. Пірадов Володимир Йосипович / Харківський національний університет мистецтв імені І. П. Котляревського. 1917—2017. До 100-річчя від дня заснування: мала енциклопедія / Харків. нац. університет мистецтв ім. І. П. Котляревського ; ред.-упоряд. Л. В. Русакова. — Харків: «Водний спектр Джі-Ем-Пі», 2017. — С. 300—301.
• http://www.classicalmusicnews.ru/interview/valentin-uryupin-interview-2016/
• http://www.kievao.com.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=1149:2017-02-12-16-32-42

Посилання

• Пірадов Володимир Йосипович // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 5 : Пе—С. — С. 132.
• Пірадов Володимир Йосипович // Українська музична енциклопедія. — Київ: Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М. Т. Рильського НАН України, 2018. — Том 5: ПАВАНА — «POLIКАРП».  — С. 223