Полтавець Віктор Васильович
Віктор Васильович Полтавець | ||||
---|---|---|---|---|
Народження | 11 січня 1925 Запорізька область, Пологи | |||
Смерть | 2003 | |||
Київ | ||||
Поховання | Байкове кладовище | |||
Країна | УРСР, Україна | |||
Жанр | батальний, пейзаж | |||
Навчання | Харківський художній інститут | |||
Діяльність | художник | |||
Напрямок | живопис | |||
Роки творчості | 1950-2000 | |||
Вплив | Михайло Дерегус | |||
Вплив на | Н.В. Полтавець | |||
Вчитель | Світличний Єфрем Павлович | |||
Відомі учні | Спіцевич Євген Андрійович | |||
Працівник | Харківське державне художнє училище | |||
Член | Національна спілка художників України | |||
Нагороди | ||||
| ||||
Віктор Васильович Полтавець (11 січня 1925, Пологи — 2003) — художник живописець, заслужений діяч мистецтв УРСР, народний художник УРСР, член НСХУ.
Біографія
Народився у місті Пологи. Рід Полтавців походить від Запорізьких козаків. За родинними переказами давній прапрадід художника був писарем війська Запорізького. Любов до мистецтва спалахнула у Полтавця в шкільному віці. Вчителем малювання в їх віддалену провінцію було вислано опального студента Ленінградської академії мистецтв Генріха Цехановського, що було звичайним явищем 30-х років. Генріх Іванович у багатьох зумів розкрити неабиякі творчі здібності. Багато хто з учнів мріяли стати художниками, але війна внесла свої трагічні корективи – лише два хлопці з класу повернулися живими, одним з них був Полтавець. Майбутній художник пройшов війну 17-літнім хлопцем, у 1942-1943 воював на Кубані, був сапером, демобілізований з армії через контузію і важкі поранення. Після одужання поїхав до Харкова.
У 1950-му році закінчив Харківський державний художній інститут, де навчався у О. Кокеля та М. Дерегуса. Полтавець успішно закінчує інститут, його дипломна робота "Атаку відбито" одразу потрапляє в Національний Художній музей України, часто репродукується, стає відомою широкому загалу шанувальників мистецтва. Молодий художник викладає в Харківському художньому училищі, згодом працює в студії Грекова в Москві, успішно виставляється, як живописець на республіканських та всесоюзних виставках. Отримує запрошення в Київ у видавництво "Мистецтво". На початку 1960-х Віктор Васильович очолює художній відділ видавництва дитячої літератури "Веселка".
Помер у 2003 році. Похований в Києві на Байковому кладовищі.
Відзнаки
Народний художник УРСР (1984). Нагороджений орденами «Знак Пошани» (1982), Вітчизняної війни (2000), Грамотою Президії ВР УРСР (1964).
Творчість
Працював в галузі живопису, графіки. Працюючи у видавництві, художник розпочинає серйозну роботу над книжковою ід=люстрацією. Створює ряд вагомих творів, оформлюючи книги українських та російських класиків. Він утверджується, як майстер книжкової графіки, у 1958 році отримує престижну міжнародну нагороду за ілюстрації до роману Серафімовича "Залізний потік".
Як зазначає Ігор Шаров, паралельно до графічної і редакторської діяльності, плідно працює в живописі, утверджуючи себе перш за все як майстра картини, а згодом і діорами. Він виставляється майже на всіх республіканських та всесоюзних виставках якісними вагомими роботами. Твори художника потрапляють в різні музеї України і за кордон. Чимало його робіт знаходяться в країнах Західної Європи, США, Канаді, Японії. Для картин художник вибирав вагомі, соціально значимі, здебільшого історичні теми, намагаючись залишитись максимально правдивим у висвітленні подій. Живопис творів широкий і переконливий, базується на натуральних штудіях.
Основні твори:
- «Атаку відбито» (1950);
- «Арсенальці» (1959);
- «Микола Джеря», «Кайдашева сім'я» І. Нечуя-Левицького (ілюстрації до книг, 1960);
- «Червоні козаки» (1963);
- «Гайдамаки» (1964);
- «Хвилина відпочинку» (1965);
- «Битва під Берестечком» (1967);
- «Олександр Пархоменко» (триптих, 1967);
- «Гінці» (1970);
- «Партизанський край» (1971);
- «Справи колгоспні» (1975);
- «Кінець війні» (1978);
- «Святослав» (1982);
- «Прорив» (1983);
- «Сурмач» (1984);
- «Орля» (1988);
- «Чернігівщина» (серії пейзажів, 1985–1990);
- «Весняні води» (1990);
- «Богдан Хмельницький та його соратники — Кривоніс та Богун» (2000).
Робив ілюстрації до творів Т. Шевченка, Івана Ле, Д. Фурманова.
Література
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.;
- Митці України : Енциклопедичний довідник. / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — Київ : «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1992. — С. 468 . — ISBN 5-88500-042-5.
- Мистецтво України : Біографічний довідник. / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — Київ : «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1997. — С. 482 . — ISBN 5-88500-071-9.
- Ігор Шаров, Анатолій Толстоухов. Художники України: 100 видатних імен. – К.: АртЕк, 2007. ISBN 966-505-134-2
Джерела
Посилання
- Полтавець Віктор Васильович // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 5 : Пе—С. — С. 247.
- Народились 11 січня
- Народились 1925
- Померли 2003
- Поховані на Байковому кладовищі
- Викладачі Харківського художнього училища
- Члени Національної спілки художників України
- Народні художники України
- Кавалери ордена «Знак Пошани»
- Кавалери ордена Вітчизняної війни II ступеня
- Уродженці Пологів
- Випускники Харківського художнього інституту
- Українські художники
- Радянські художники
- Заслужені діячі мистецтв УРСР