Псьол Глафіра Іванівна

Глафіра Псьол
При народженні	Глафіра Іванівна Псьол
Народження	24 жовтня 1823(1823-10-24) село Псьолівка, Полтавська губернія, тепер с. Псільське Великобагачанського району Полтавської області
Смерть	26 квітня 1886(1886-04-26) (62 роки)
	Москва
Національність	українка
Навчання	домашнє навчання
Діяльність	художниця
У шлюбі з	Дунін-Борковський Петро Дмитрович
Брати, сестри	Псьол Олександра Іванівна
Псьол Глафіра Іванівна у Вікісховищі

Глафі́ра Іва́нівна Псьол (за чоловіком Ду́нін-Борко́вська, *24 жовтня 1823, село Псьолівка, нині Псільське Великобагачанського району Полтавської області — †26 квітня 1886, Москва) — українська художниця.

Сестра поетеси Олександри Псьол.

Біографічні відомості

Батько Глафіри Іванівни, Іван Михайлович, служив в канцелярії малоросійського генерал-губернатора князя М. Г. Рєпніна. В сім'ї було семеро дітей. Після смерті батьків дітей, що були ще зовсім малими, порозбирали на виховання родичі. Глафіра разом з сестрами Олександрою і Тетяною потрапила в сім'ю князя Миколи Рєпніна. Вчились в Полтавському інституті шляхетних дівчат, отримала хорошу освіту. Живопису навчалася вдома.

1843 року в Яготині познайомилася з Тарасом Шевченком, користувалася його порадами щодо малярства. Намалювала портрет Шевченка, який не зберігся. Начерки цього портрета є на сторінках її робочого альбома, що у 20 столітті зберігався в приватній збірці в Москві. Зустрічались вони і в 1846 році в Києві.

Одружилась з поміщиком Петром Дмитровичем Дунін-Борковським.

Відомі її портрети членів родини князів Рєпніних (В. О. Рєпніної, М. Г. Рєпніна, В. М. Рєпніної, 1839), Петра Дуніна-Борковського, М. Гоголя та ін. Вони виконані на хорошому академічному рівні й деякі з них давніше приписувалися Тарасові Шевченкові.

Наприкінці життя, уже вдовою, мешкала в Петербурзі разом зі зведеною сестрою В. М. Рєпніною. Померла в Москві.

Література

• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1983. — Т. 9 : Поплужне — Салуїн. — 558, [2] с., [24] арк. іл. : іл., табл., портр., карти + 1 арк с. — С. 185.
• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
• Шевченківський словник. Том 2 / Інститут літератури імені Т. Г. Шевченка Академії Наук УРСР. — Київ : Головна редакція УРЕ, 1977. — С. 149.
• Мистецтво України : Біографічний довідник. / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — Київ : «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1997. — С. 700 с. . — ISBN 5-88500-071-9. — С. 494—495.

Посилання

• Псьол Глафіра Іванівна // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 5 : Пе—С. — С. 388-389.
• Псьол Глафіра Іванівна^{[недоступне посилання з листопадаа 2019]} на сайті Національного музею Тараса Шевченка http://museumshevchenko.org.ua/