Смикавець гачкуватий
| Смикавець гачкуватий | |
|---|---|
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Однодольні (Monocotyledon) |
| Клада: | Комелініди (Commelinids) |
| Порядок: | Тонконогоцвіті (Poales) |
| Родина: | Осокові (Cyperaceae) |
| Рід: | Смикавець (Cyperus) |
| Вид: | Смикавець гачкуватий (C. hamulosus)
|
| Біноміальна назва | |
| Cyperus hamulosus | |
| Синоніми | |
|
Dichostylis hamulosa (M.Bieb.) Nees | |
Смикавець гачкуватий[1] або дихостиліс гачкуватий (як Dichostylis hamulosa)[2] або маріскус маленький (як Mariscus hamulosus)[3] (Cyperus hamulosus) — вид трав'янистих рослин родини осокові (Cyperaceae), поширений у деяких частинах Африки й південної Європи, й у середній Азії.
Опис
Однорічна рослина 5–15 см заввишки. Суцвіття складається з кількох головок, одна з них сидяча, інші — на ніжках. Колоски широкояйцевиді. Колоскові луски червонувато-зелені, з довгим відігнутим назовні вістрям. Тичинок 1. Рилець 3. Горішок 3-гранний, вузький, сіро-бурий[2].
Поширення
Європа: Болгарія, Італія, Румунія, Україна, Росія, Туреччина (Стамбул, північна частина озера Теркос); Африка: Марокко, Туніс, Ботсвана, Намібія, Малі, Нігер, Нігерія, Сенегал; Азія: Казахстан, Туркменістан, Узбекистан; натуралізований: Західна Австралія. Вид мешкає на сезонно затоплених окраїнах озер[4][5][6].
В Україні зростає на вологому піску, головним чином на берегах річок — від Полісся до приморських районів (головним чином по Дніпру, Ворсклі, Сіверському Дінцю, в низов'ях Південного Бугу, на о. Джарилгач) спорадично, місцями часто[2]. Входить у переліки видів, які перебувають під загрозою зникнення на територіях Дніпропетровської, Київської областей[3].
Див. також
Джерела
- ↑ Cyperus hamulosus // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ а б в Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 419. (рос.)(укр.)
- ↑ а б Андрієнко Т. Л., Перегрим М. М. (уклад.). Офіційні переліки регіонально рідкісних рослин адміністративних територій України (довідкове видання). — Київ : Альтерпрес, 2012. — 148 с. — ISBN 978-966-542-512-0.
- ↑ The Euro+Med PlantBase. Процитовано 24.04.2018. (англ.)
- ↑ Kavak, S. (2014). Cyperus hamulosus. International Union for Conservation of Nature and Natural Resources. Процитовано 24.04.2018. (англ.)
- ↑ eMonocot 1.0.5. Архів оригіналу за 25.04.2018. Процитовано 24.04.2018. (англ.)
|
Це незавершена стаття про осокові. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |