Андрушівка (Кременецький район)
| село Андрушівка | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Тернопільська область |
| Район | Кременецький район |
| Громада | Шумська міська громада |
| Облікова картка | Андрушівка |
| Основні дані | |
| Засноване | 1654 |
| Населення | 867 |
| Територія | 2.040 км² |
| Поштовий індекс | 47111 |
| Телефонний код | +380 3558 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°13′36″ пн. ш. 26°10′00″ сх. д.H G O |
| Середня висота над рівнем моря |
245 м[1] |
| Водойми | Кутянка |
| Відстань до районного центру |
18 км |
| Найближча залізнична станція | Острог |
| Відстань до залізничної станції |
27 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 47111, с. Андрушівка |
| Карта | |
  Андрушівка | |
 Андрушівка | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Андруші́вка — село Шумської міської громади Кременецького району Тернопільської області. Входить до складу Шумської ОТГ.
Біля Андрушівки є два хутори — Пасіки та Полянки. Розташоване на річці Кутянка, на північному сході району. Населення — 292 осіб (2016).
Історія
Відоме з 1545 року як Андрусівка. Назва походить від імені Андрух (Андрусь), Андрій[2]. Колись власність князів Острозьких, від них перейшло до Альоїзи Ходкевичевої.
1650 належало до Острозької єзуїтської колегії. У 1895 році було споруджено церкву святого Миколая, яка досі є святинею села. В кінці ХІХ століття було 19 домів, проживало 565 осіб.
У 1935 році було побудовано Дім молитви Християн Віри Євангельської.
Влітку 1943 року поблизу Андрушівки відбувся переможний бій куреня УПА з підрозділом Армії Крайової. У національно-визвольній боротьбі ОУН і УПА брали участь понад 40 мешканців села. Репресовано 15 сільських родин. З мобілізованих на фронти Другої світової війни 32 жителів загинуло 17 чоловіків, 7 пропало безвісти.
10 лютого 1945 року в с. Андрушівка вбито родину Герасимчуків, по радянським документам - ніби-то націоналістичними формуваннями[3].
У 1949 року примусово створено колгосп. Від 1950-х рр. Андрушівка була центральною садибою колективного господарства; від 1990-х діяло ПАП «Каменяр».
Житель села Г. Ковальчук — отримав звання один з "праведників народів світу"[4]
Пам'ятки
Є церква святого Миколая (1895; дерев'яна), Дім молитви ХВЄ (1935; дерев'яний).
Пам'ятники
Споруджено три «фігури», пам'ятник полеглим у німецько-радянській війні воїнам-односельцям (1987), бюст І. Альошину (1988).
Соціальна сфера
Діють загальноосвітня школа І ступеня, бібліотека, 2 магазини. Жителі села облаштували дитячий майданчик.
Примітки
- ↑ weather.in.ua
- ↑ Крищук М. Топоніміка Тернопільщини: навчально-методичний посібник. — Тернопіль, 2011. — С. 10.
- ↑ Veselova, O. M.; Hrynevych, Vladyslav; Serhiĭchuk, Volodymyr; Веселова, О. М.; Гриневич, Владислав; Сергійчук, Володимир; Instytut istoriï Ukraïny; Інститут історії України (2015). OUN i UPA v 1945 rot︠s︡i : zbirnyk dokumentiv i materialiv (укр) . Kyïv. с. 8. ISBN 978-966-02-7443-3. OCLC 913493148.
- ↑ стаття Е. Бергера про Праведників народів світу на Тернопільщині, поміщена у газеті «Русалка Дністрова» за грудень 1994 року
Література
- Цинкаловський О. Стара Волинь і Волинське Полісся. Краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року. — Вінніпег : Накладом Товариства «Волинь», 1984—1986.
- Б. Хаварівський, В. Ханас. Андрушівка // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — 696 с. — ISBN 966-528-197-6.— C. 41.
Посилання
| ||||||||
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
_%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%BE_%D0%90%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%83%D1%88%D1%96%D0%B2%D0%BA%D0%B0.jpg)