Андрушівка (Шумський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Андрушівка
Дерев'яна церква
Дерев'яна церква
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район/міськрада Шумський
Громада Шумська міська громада
Код КОАТУУ 6125880301
Облікова картка Андрушівка 
Основні дані
Засноване 1654
Населення 867
Територія 2.040 км²
Поштовий індекс 47111
Телефонний код +380 3558
Географічні дані
Географічні координати 50°13′36″ пн. ш. 26°10′00″ сх. д.H G O
Середня висота
над рівнем моря
245 м[1]
Водойми Кутянка
Відстань до
районного центру
18 км
Найближча залізнична станція Острог
Відстань до
залізничної станції
27 км
Місцева влада
Адреса ради 47111, с. Андрушівка
Карта
Андрушівка. Карта розташування: Україна
Андрушівка
Андрушівка
Андрушівка. Карта розташування: Тернопільська область
Андрушівка
Андрушівка

Андруші́вка — село Шумського району Тернопільської області. Розташоване на річці Кутянка, на північному сході району. Входить до складу Шумської ОТГ.

Біля Андрушівки є два хутори — Пасіки і Полянки. Населення — 292 осіб (2016).

Історія[ред. | ред. код]

Відоме з 1545 року як Андрусівка. Назва походить від імені Андрух (Андрусь), Андрій[2]. Колись власність князів Острозьких, від них перейшло до Альоїзи Ходкевичевої.

1650 належало до Острозької єзуїтської колегії. У 1895 році було споруджено церкву святого Миколая, яка досі  є святинею села. В кінці ХІХ століття було 19 домів, проживало 565 осіб.

У 1935 році було побудовано Дім молитви Християн Віри Євангельської.

Влітку 1943 року поблизу Андрушівки відбувся переможний бій куреня УПА з підрозділом Армії Крайової. У національно-визвольній боротьбі ОУН і УПА брали участь більше 40 мешканців села. Репресовано 15 сільських родин. Із мобілізованих на фронти Другої світової війни 32 жителів загинуло 17 чоловіків, 7 пропало безвісти.

У 1949 року примусово створено колгосп. Від 1950-х рр. Андрушівка була центральною садибою колективного господарства; від 1990-х діяло ПАП «Каменяр».

Житель села Г. Ковальчук — отримав звання один з "праведників народів світу"[3]

Пам'ятки[ред. | ред. код]

Є церква святого Миколая (1895; дерев'яна), Дім молитви ХВЄ (1935; дерев'яний).

Пам'ятники[ред. | ред. код]

Споруджено три «фігури», пам'ятник полеглим у німецько-радянській війні воїнам-односельцям (1987), бюст І. Альошину (1988).

Соціальна сфера[ред. | ред. код]

Діють загальноосвітня школа І ступеня, бібліотека, 2 магазини. Жителі села облаштовали дитячий майданчик.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. weather.in.ua
  2. Крищук М. Топоніміка Тернопільщини: навчально-методичний посібник. — Тернопіль, 2011. — С. 10.
  3. стаття Е. Бергера про Праведників народів світу на Тернопільщині, поміщена у газеті «Русалка Дністрова» за грудень 1994 року

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]