Ахемен
Ахемен | |
---|---|
давньоперс. 𐏃𐎧𐎠𐎶𐎴𐎡𐏁, Haxāmaniš | |
цар Персії | |
Початок правління: | бл. 705 |
Кінець правління: | 675 до н.е. |
Попередник: | — |
Наступник: | Теісп |
Дата народження: | невідомо |
Місце народження: | Іран |
Дата смерті: | 675 до н.е. |
Місце смерті: | Іран |
Діти: | син Теісп |
Династія: | Ахеменіди |
Ахемен (Хахаманіш, давньоперс. 𐏃𐎧𐎠𐎶𐎴𐎡𐏁, Haxāmaniš, грец. Ἀχαιμένης) (? — 675 до н. э.) — предок-епонім династії Ахеменідів, який правив персами до 675 до н. е.
Існують деякі версії щодо походження його імені. Грецькі історики, які досліджували індо-іранську етимологію, вважали, що ім'я означало «власник дружнього розуму» (haxā — друг, manah — розум). Тим не менш, сучасні дослідники вважають цю версію хибною і пропонують іншу: Haxāmaniš — «натхненний духом послідовників».
Дуже часто вважається легендарною особистістю. Клавдій Еліана в «De Natura Animalium» пише, що Ахемен був вихований орлом. За Платоном, Ахемен/Перс був сином ефіопської царівни Андромеди і Персея і онуком Зевса. Згідно з іншою версією був сином Егея. В обох випадках він є Персеїдом. Пізніше Перс став вважатися батьком Ахемена. Бегістунський напис Дарія I і Геродот називають його батьком Теіспа, предком Кира II і Дарія І. Пізніші перські царі дуже цінували Ахемена і вважали його своїм предком.
Якщо Ахемен був реальною історичною особою, він жив наприкінці VIII — початку VII до н. е. і був вождем одного з перських племен (греки називають його Пасаргади) або першим перським царем, васалом Мідійської імперії. Ассирійський напис царя Сінахериба стверджує, що в 691 до н. е. ассирійці в битві під Галюле відбили напад об'єднаного війська, у складі якого були парсуамаш (перси) і анза на чолі з Ахеменом. Наступником Ахемена на посту глави персів був його син Теісп.
Джерела
- Schmitt, Rüdiger. «Achaemenid dynasty». Encycloaedia Iranica. vol. 3. Routledge & Kegan Paul
- Dandamayev, M. «Achaemenes». Encycloaedia Iranica. vol. 3. Routledge & Kegan Paul
- Schlerath, Bernfried (1973). Die Indogermanen. Inst. f. Vergl. Sprachwiss.
- Tavernier, Jan (2007). Iranica in the Achaemenid Period (ca. 550—330 B.C.): Linguistic Study of Old Iranian Proper Names and Loanwords, Attested in Non-Iranian Texts. Peeters Publishers.
Ахеменіди | ||
Попередник: відсутній |
перський цар бл. 705 — 675 |
Наступник: Теісп |
Персей Цар Арголіди і Персії[*] | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Перс цар Персії[*] | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Ахемен цар Персії[*] (705—675) | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Теісп цар Персії (675—640) | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Аріарамнес царевич[*] | Кір I цар Персії (640—600) | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Арсамес царевич[*] | Камбіс I цар Персії (600—559) | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Віштаспа царевич[*] | Кір II Великий цар Персії (559—530/28) | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Дарій I Великий цар Персії (522—486) | Атосса царевна | Камбіс II цар Персії (530—522) | Смердіс (Бардія) | Артістона царівна | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Ксеркс I Великий цар Персії (485—465) | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Артаксеркс I цар Персії (465—424) | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Ксеркс II цар Персії (424) | Согдіан цар Персії (424—423) | Дарій II цар Персії (423—404) | Парісатида I царівна | Арсіт царевич | Багапай царевич | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Артаксеркс II цар Персії (404—358) | Аместріс царівна | Кір Молодший царевич | Кір (IV) царевич | Останес царевич | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Артаксеркс III цар Персії (358—338) | Оча царевич | Родрогуна царівна | Апама царівна | Сісигамбіда царівна | Арсам (II) царевич | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Артаксеркс IV цар Персії (338—336) | Парісатида II царівна | Дарій III цар Персії (336—330) | Оксатрес царевич | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Александр III Великий цар Македонії та Персії (329—323) | Статіра II царівна | Артаксеркс V цар Персії (330—329) | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||