Атосса

Атосса
Зображення перської цариці. Ймовірно, Атосси. Археологічний музей, Тегеран.
Ім'я при народженні	давньоперс. Hutausā/Hutauthā/Utauθa; авест. Hutaosā; елам. Udusana
Народилася	близько 550 до н. е. Пасаргади, Pasargad Countyd, Фарс, Іран
Померла	близько 475 до н. е. чи 515 до н. е. Іран
Поховання	Накш-і-Рустам
Країна	Імперія Ахеменідів
Національність	персіянка
Діяльність	правляча королева
Знання мов	авестійська
Титул	цариця Персії
Посада	королева
Конфесія	зороастризм
Рід	Ахеменіди
Батько	Кир II Великий
Мати	Cassandaned
Родичі	батько Кір II, мати Касандана, сестра Артістона
Брати, сестри	Roxaned, Артістона, Камбіс II і Бардія
У шлюбі з	Камбіз II, Гаумата, Дарій І
Діти	сини: Ксеркс I Ахемен (сатрап) Гістасп Масіст
Медіафайли у Вікісховищі

|ім’я=

Атосса (давньоперс. Hutausā, Hutauthā, Utauθa; авест. Hutaosā; елам. Udusana, * близько 550 до н.е. — † близько 475 до н.е. чи 515 до н.е.) — представниця династії Ахеменідів, дочка Кіра II і Касандани; дружина царів Камбіза II, Гаумати (він же Бардія і Смердіс) і Дарія І. Її ім'я означає «Обдарована добром».

Життєпис

Спочатку Атосса була дружиною свого звідного брата Камбіза II, якому задля того довелося змінити законодавство. Відтоді цар здобув право не підпорядковуватися законам. Після смерті Камбіза вона одружилася з новим царем — Гауматою, який звав себе Бардією (Смердісом) — молодшим братом Камбіза II. Коли у 522 до н. е. владу з допомогою дворянина Отанеса захопив Дарій І, вона разом зі своєю сестрою Артістоною і племінницею Парміс стала дружиною узурпатора на знак визнання його царем Персії.

Одна з найкраще освічених жінок свого часу, Атосса вміла писати, власноруч керувала адмініструванням царського двору. Мала велику повагу й вплив, що дозволило її найстаршому синові Ксерксу зійти на царський трон після батькової смерті, хоч у Дарія І були й старші сини (Артабазан, Аріабігн та інші, невідомі нам). Вважають, що саме під тиском Атосси Ксеркс І потрапив під вплив магів і відмовився від батькової толерантної релігійної політики, що відобразилося руйнуванням храмів у Вавилоні та Греції. Як писав Геродот (VII, 3), «Атосса завжди домагалася того, що хотіла». Згідно з ним же, цариця симпатизувала грецьким рабам. У своїй «Історії» Геродот згадує, що Атосса, маючи кровоточиву пухлину на грудях, закутувалася в простирадла й уникала людей. Зрештою один із цих рабів, лікар Демосед, намовив царицю на те, щоб дозволити йому видалити пухлину. Сіддгартха Мукерджі стверджує, що це перша згадка в літературі про мастектомію, викликану потребою видалити ракову тканину.. Натомість Філіп Гейсе і Маркварт Міхлер доводять, що Атосса була хвора не на рак, а на мастит.

Крім Ксеркса, Атосса народила Дарієві ще принаймні трьох синів: Ахемена, Гістаспа і Масіста.

За однією з версій, померла ще перед тим, як Ксеркс став царем, імовірно до 515 до н. е. Однак Геродот і Есхіл ствердили, що Атосса була жива під час походу Ксеркса І на Грецію в 480 до н. е.

Згідно з давньогрецьким істориком Аспазієм Тірським, Атосса загинула від рук свого сина Ксеркса.

Оксфордський історик Малкольм Дейвіс висунув гіпотезу, що ім'я «Атосса» придумав сам Геродот, а насправді матір Ксеркса І звали інакше. Дейвіс вказує, що Ктесій із Кніди взагалі не згадував Атосси у своїх творах, її імені немає в Бегістунському написі.

Атосса в літературі

• Прийнято вважати, що Атосса — одна з головних дійових осіб трагедії Есхіла «Перси». Але Генрі Д. Броудгед і Александер Ф. Ґарві аргументують, що в цій трагедії ім'я «Атосса» згадано тільки один раз — у 159 строфі, й припускають, що це сталося внаслідок вставлення схолії (тобто помітки на берегах рукопису) в оригінальний текст.
• Атосса — це одна з ключових персонажів роману Ґора Відала «Створення світу» (Creation).
• Ймовірно, що цариця Вашті, згадана в Біблії (1 Книга Естери 9, 11, 12, 15, 16, 19), — це Атосса.
• У своїй книжці «Імператор усіх хвороб: біографія раку» Сіддгартха Мукерджі зобразив уявні мандри Атосси в часі упродовж двох тисяч шестисот років і те, як її лікують від раку молочної залози відповідно до рівня медицини в той чи інший час.

Ушанування

• Іменем 810 Атосса астроном Макс Вольф назвав астероїд сім'ї Флори у внутрішньому кільці Поясу астероїдів.
• Іменем Атосси названо засновану 2009 року в Сієттлі фармацевтичну фірму, що спеціалізується на лікувальних засобах проти раку молочної залози.

Джерела

• Rüdiger Schmitt: Atossa. In: Encyclopaedia Iranica Band 3, London 1989, S. 13f.
• Сіддгартха Мукерджі. «Імператор усіх хвороб: біографія раку». К.: Видавництво Жупанського, 2013
• Philip Huyse: Die persische Medizin auf der Grundlage von Herodots Historien. In: Ancient Society 21, 1990
• Markwart Michler: Demokedes von Kroton. In: Gesnerus 23, 1966
• Malcolm Davies: From rags to riches: Democedes of Croton and the credibility of Herodotus. In: Bulletin of the Institute of Classical Studies 53-2, 2010
• Henry D. Broadhead (Hrsg.): The Persae of Aeschylus, Cambridge 1960
• Alexander F. Garvie (Hrsg.): Aeschylus: Persae, Oxford 2009
• Amélie Kuhrt, Heleen Sancisi-Weerdenburg: Atossa. In: Der Neue Pauly. Band 2, Stuttgart 1997, Sp. 220
• Bernhard Kytzler: Frauen der Antike. Von Aspasia bis Zenobia. Artemis, München & Zürich 2000, ISBN 3-7608-1224-4, S. 36.

Зовнішні зв'язки

• Atossa. Encyclopaedia Iranica [Архівовано 10 травня 2019 у Wayback Machine.]
• Сайт Livius.org [Архівовано 24 травня 2009 у Wayback Machine.]