Дуглас Гофстедтер
Дуглас Гофстедтер | ||||
---|---|---|---|---|
англ. Douglas Richard Hofstadter | ||||
Народження | 15 лютого 1945[1][2][…] (79 років) Нью-Йорк, Нью-Йорк, США[1] | |||
Громадянство (підданство) | США | |||
Знання мов | ||||
Діяльність | ||||
Викладав | Університет Мічигану і Університет Індіани[6] | |||
Член | Американська академія мистецтв і наук | |||
Науковий ступінь | доктор філософії | |||
Alma mater | Стенфордський університет, Орегонський університет (1976), Palo Alto High Schoold і University of Oregon College of Arts and Sciencesd | |||
Визначний твір | ||||
Батько | Роберт Хофштедтер | |||
Нагороди | ||||
| ||||
Дуглас Гофстедтер у Вікісховищі | ||||
Дуглас Ричард Гофстедтер (англ. Douglas Richard Hofstadter; нар. 15 лютого 1945, Нью-Йорк) — американський фізик та інформатик; син лауреата Нобелівської премії з фізики Роберта Гофстедтера. Здобув всесвітню популярність завдяки книзі «Гедель, Ешер, Бах: ця нескінченна гірлянда», що була опублікована 1979 року, а 1980 року отримала Пулітцерівську премію в категорії «Нехудожня література».
Біографія
Студіював математику в Стенфордському університеті до 1965 року та в Орегонському університеті до 1972 року. В Орегонському університеті 1975 року захистив дисертацію з фізики. Його подальша наукова діяльність пов'язана з Регенсбурзьким університетом, Індіанським університетом в Блумінгтоні, Массачусетським технологічним інститутом та Мічиганським університетом.
Гофстедтер є членом Американської асоціації кібернетики та Товариства когнітивістики. Лауреат премії Товариства Літературних критиків, Пулітцерівської премії та Американської Літературної премії.
Наразі професор Індіанського університету, керівник Центру з вивчення творчих можливостей людського мозку.
Наукові зацікавлення
Головною темою Гофстедтера є питання про природу людського інтелекту, пізнання та самоусвідомлення. До цих фундаментальних питань Гофстедтер підходить з погляду фізики, інформатики, формальної логіки та меншою мірою фізіології. У 1980 роки він був представником наукового напрямку, який покладав великі надії на дослідження в галузі штучного інтелекту. У дослідженнях інтелекту Гофстедтер закликав уникати надмірних спрощень, на його думку, рішення проблем інтелекту лежить через синтез холізму й редукціонізму.
Погляди
Гофстедтер висловлював скепсис щодо широко відомих проєктів та підходів у галузі штучного інтелекту. Наприклад, з приводу поразки Гаррі Каспарова від суперкомп'ютера Deep Blue він сказав, що ця подія є поворотним моментом, але при цьому не має нічого спільного з розвитком у комп'ютерів розуму[8].
Гофстедтер був як учасником, так і організатором дискусій на тему прогнозів технологічної сингулярності. 1999 року він організував симпозіум при Індіанському університеті, а в квітні 2000 року інший симпозіум при Стенфордському університеті, де став головою експертної групи, що складається з Реймонда Курцвейла, Ханса Моравека, Ральфа Меркле, Біла Джоя та інших. Гофстедтер висловлював сумнів у можливості технологічної сингулярності в близькому майбутньому[9][10].
Закон Гофстедтера
Жартівливий рекурсивний закон, який говорить, наскільки складно планувати щось.
Будь-яка справа завжди триває довше, ніж очікується, навіть якщо врахувати закон Гофстедтера. |
Згадується в книзі «Гедель, Ешер, Бах: ця нескінченна гірлянда».
Література
- Ambigrammi: un microcosmo ideale per lo studio della creatività
- Eugene Onegin: A Novel Versification
- Fluid Concepts and Creative Analogies (1995)
- I Am a Strange Loop (2007)
- Le Ton beau de Marot: In Praise of the Music of Language (1997)
- Metamagical Themas (1985)
- Rhapsody on a Theme by Clement Marot. The Grace A. Tanner Lecture in Human Values, 1995.
Примітки
- ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #119440636 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ SNAC — 2010.
- ↑ Internet Speculative Fiction Database — 1995.
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ CONOR.Sl
- ↑ https://cogs.indiana.edu/directory/faculty/profile.php?faculty=dughof
- ↑ Library of Congress Library of Congress Name Authority File
- ↑ Mean Chess-Playing Computer Tears at Meaning of Thought. 19 лютого 1996. Архів оригіналу за 26 травня 2013. Процитовано 9 січня 2014.
- ↑ Singularity Summit.
- ↑ Douglas Hofstadter at Singularity Summit 2006.
Посилання
- World Wide GEB — сайт про книгу Гофстедтера «Гедель, Ешер, Бах»
- Стаття Гофстедтера та Френч: Tabletop — мікро-область для вивчення подібності
- Виступ Гофстедтера на Саміті Сингулярності (англ.) [недоступне посилання]
- Інтерв'ю Гофстедтера журналу Wired, листопад 1995 р. (рос.)
- Народились 15 лютого
- Народились 1945
- Уродженці Нью-Йорка
- Викладачі Університету Мічигану
- Члени Американської академії мистецтв і наук
- Доктори філософії
- Випускники Стенфордського університету
- Випускники Університету Орегону
- Отримувачі гранту Ґуґґенгайма
- Лауреати Пулітцерівської премії за нехудожню літературу
- Професура Альберта Великого
- Фізики США
- Філософи США
- Філософи XX століття
- Філософи XXI століття
- Письменники США
- Лауреати Пулітцерівської премії
- Науковці Мічиганського університету
- Американці польсько-єврейського походження
- Автори нехудожньої літератури США XXI століття
- Перекладачі XXI століття