Гельмут Кремерс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 06:57, 22 вересня 2021, створена RarBot (обговорення | внесок) (Додав категорію: Категорія:Нагороджені Срібним лавровим листом)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Гельмут Кремерс
Гельмут Кремерс
Гельмут Кремерс
Особисті дані
Народження 24 березня 1949(1949-03-24) (75 років)
  Менхенгладбах, Німеччина
Зріст 172 см
Вага 73 кг[1]
Громадянство  Німеччина
Позиція захисник
Юнацькі клуби
Німеччина «Боруссія» (Менхенгладбах)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1967–1969 Німеччина «Боруссія» М 14 (1)
1969–1971 Німеччина «Кікерс» (Оффенбах) 33 (4)
1971–1980 Німеччина «Шальке 04» 226 (45)
1980–1981 Німеччина «Рот Вайс» (Ессен) 18 (4)
1981 Канада «Калгарі Бумерс» 31 (3)
1981–1982 США «Мемфіс Амеріканс» 14 (13)
1982–1983 Німеччина «Куппенгайм» 22 (5)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1973–1975 Німеччина ФРН 8 (0)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1982–1983 Німеччина «Куппенгайм»
1989 Німеччина «Шальке 04» (в. о.)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Гельмут Кремерс (нім. Helmut Kremers, нар. 24 березня 1949, Менхенгладбах) — німецький футболіст, що грав на позиції захисника.

Брат-близнюк німецького футболіста Ервіна Кремерса. Разом з братом грав за «Боруссія» (Менхенгладбах), «Кікерс» (Оффенбах) і «Шальке 04», а також національну збірну ФРН. У складі збірної — чемпіон світу.

Клубна кар'єра

Народився 24 березня 1949 року в місті Менхенгладбах. Вихованець футбольної школи клубу «Боруссія» (Менхенгладбах). У 1967 році Геннес Вайсвайлер включив молодого гравця до заявки першої команди і 13 січня 1968 року він дебютував в Бундеслізі в зустрічі зі «Штуттграртом» (3:1). Тим не менше Гельмут був резервним гравцем, посівши з командою третє місце, після чого повторив це в сезоні 1968/69. Загалом за два сезони він взяв участь у 14 матчах чемпіонату.

Влітку 1969 року Кремерс покинув Менхенгладбах і перейшов в «Кікерс» (Оффенбах). В першому сезоні він забив 6 голів в 31 матчі і допоміг команді виграти Другу Бундеслігу та вийти в елітний дивізіон. Крім того Кремерс у серпні 1970 року допоміг здобути найбільший успіх у історії «Кікерса» — клуб виграв кубок ФРН, обігравши в фіналі «Кельн» (2:1). У наступному сезоні Гельмут зіграв 33 матчі у Бундеслізі, забивши 4 голів, але не врятував команду від вильоту.

У 1971 році Кремерс разом з братом Ервіном перейшов до «Шальке 04». Ервін дебютував за клуб 14 серпня 1971 року у матчі проти клубу «Ганновер 96». У 1972 році з «Шальке» Кремерс виграв свій другий Кубок ФРН (5:0 у фіналі проти «Кайзерслаутерна») і став віце-чемпіоном країни. У 1977 році він став ще раз віце-чемпіоном Бундесліги. В цілому за «Шальке» він зіграв 212 матчів і забив 50 голів у Бундеслізі.

На відміну від свого брата-близнюка, який 1979 року через травми закінчив кар'єру, Гельмут продовжив грати, підписавши 1980 року контракт з «Рот Вайс» (Ессен), за який провів один сезон у Другій Бундеслізі, у північній групі

Після цього Кремерс виступав за канадський клуб «Калгарі Бумерс» у Північноамериканській футбольній лізі[2]. В 1981 році він завершив кар'єру футболіста, після чого заявився в Major Indoor Soccer League в команду «Мемфіс Амеріканс». У сезоні 1982/83 Хельмут став граючим тренером клубу «Куппенгайм», який виступав у німецькій Оберлізі, третьому за рівнем дивізіоні країни, де і закінчив ігрову кар'єру.

Виступи за збірну

10 жовтня 1973 року дебютував в офіційних іграх у складі національної збірної Німеччини у товариському матчі проти Австрії (4:0).

Наступного року поїхав на домашній чемпіонат світу 1974 року, куди потрапив замість брата, який був виключений зі збірної за дисциплінарним рішенням[3]. У складі збірної він став чемпіоном світу, проте по ходу турніру не поле не вийшов ані разу.

Всього протягом кар'єри у національній команді, яка тривала усього 3 роки, провів у формі головної команди країни 8 матчів. При цьому тричі Гельмут за збірну виходив разом зі своїм братом-близнюком: 1973 року в Ганновері проти Австрії (4:0) і в Гельзенкірхені проти Франції, та в 1974 році проти Угорщини (5:0) в Дортмунді.

Після кар'єри

У квітні 1989 року Кремерс провів чотири дні на посаді виконуючого обов'язки головного тренера «Шальке 04». Він тричі з 1989 по 1993 рік обіймав посаду генерального менеджера. З 12 вересня по 6 грудня 1994 року Гельмут був президентом «Шальке».

У грудні 2011 року Кремерс був кандидатом на посаду президента «Дуйсбурга», але не був обраний.

Титули і досягнення

«Кікерс» (Оффенбах): 1969/70
«Шальке 04»: 1971/72
1972

Особисте життя

Має брата-близнюка Ервіна, разом з яким став першими близнятами, що грали у Бундеслізі[4].

Примітки

  1. ↑ а б Kicker.de
  2. ↑ Helmut Kremers. www.nasljerseys.com. Процитовано 29 July 2008.
  3. ↑ Ausführlicher Hinweis in: RevierSport 52/2013, S. 36 f.
  4. ↑ James Dart and Paolo Bandini (10 October 2007). Who has scored the most hat-tricks in a single season?. guardian.co.uk. Процитовано 9 September 2011.

Посилання

«Шальке 04» – Тренери

Лудевіг (1925–27) · Візер (1928–29) · Отто (1929–30) · Соботтка (1930–31) · Зауервайн (1931–32) · Отто (1932–33) · Шмідт (1933–38) · Файст (1938–42) · Куцорра (1946–47) · Шефер (1947–48) · Лангль (1948) · Сватош (1948–49) · Шепан (1949–54) · Фрювірт (1954–59) · Лендьєль (1959–60) · Гавлічек (1960–64) · Лангнер (1964–67) · Мароцке (1967) · Брокер (1967–68) · Гутендорф (1968–70) · Чендич (1970–71) · Хорват (1971–75) · Меркель (1975–76) · Рауш (1976–77) · Масло (1977–78) · Хорват (1978–79) · Лорант (1979) · Швагер (1979–80) · Юсуфі (1980–81) · Редепеннінг / Ассауерв.о. (1981) · Гельд (1981–83) · Зундерманн (1983) · Фернер (1983–86) · Шафшталь (1986–87) · Франц (1987–88) · Фернер (1988–89) · Кремерсв.о. (1989) · Нойрурер (1989–90) · Фішерв.о. (1991) · Ристич (1991–92) · Фішерв.о. (1992) · Латтек (1992–93) · Шульте (1993) · Бергер (1993–96) · Нойв.о. (1996) · Стевенс (1996–2002) · Нойбарт (2002–03) · Вільмотсв.о. (2003) · Гайнкес (2003–04) · Ахтербергв.о. (2004) · Рангнік (2004–05) · Рекв.о. (2005–06) · Сломка (2006–08) · Бюскенс / Мюлдерв.о. (2008) · Рюттен (2008–09) · Бюскенс / Мюлдер / Рекв.о. (2009) · Магат (2009–11) · Айхкорнв.о. (2011) · Рангнік (2011) · Айхкорнв.о. (2011) · Стевенс (2011–12) · Келлер (2012–14) · Ді Маттео (2014–15) · Брайтенрайтер (2015–16) · Вайнцирль (2016–17) · Тедеско (2017–19) · Стевенсв.о. (2019) · Вагнер (2019–2020) · Баум (2020) · Стевенсв.о. (2020) · Гросс (2020–2021) · Граммозіс (2021–2022) · Бюскенсв.о. (2022) · Крамер (2022) · Кройтцерв.о. (2022–)

1 Маєр (в) • 2 Фогтс • 3 Брайтнер • 4 Шварценбек • 5 Бекенбауер (к) • 6 Геттгес • 7 Віммер • 8 Кулльман • 9 Грабовскі • 10 Нетцер • 11 Гайнкес • 12 Оверат • 13 Мюллер • 14 Генесс • 15 Флое • 16 Бонгоф • 17 Гельценбайн • 18 Герцог • 19 Капелльман • 20 Кремерс • 21 Нігбур (в) • 22 Клефф (в) • Тренер: Шен
Німеччина
Перегляд цього шаблону
  Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Спорт
Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Fandom (нім.)
Нормативний контроль
Футболіст Це незавершена стаття про футболіста.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Гельмут_Кремерс&oldid=33476737