Станція відкрита у серпні 1873 року, одночасно із відкриттям руху на всій лінії Бердичів — Ковель. Мала первинну назву — Вільшанка, від назви села, в якому станція розташована. Сучасна назва — з 1894 року.
На станції збереглись побудовані під час Другої світової війни дві водонапірні вежі. Їх висота завдовжки 30 метрів. За розповідями старожилів, що військовополонених, що їх будували німці розстріляли.[джерело?]
Пасажирське сполучення
На станції зупиняються пасажирські поїзди далекого та приміського сполучення[1]:
декілька прискорених електропоїздів Рівне — Шепетівка — Київ із попереднім продажем квитків;
на станції має зупинку лише 2 поїзда далекого сполучення № 86/85 Ковель — Новоолексіївка та № 13/14 Київ — Солотвино. Ними можна доїхати без пересадок до Києва, Рівного, Луцька, Ковеля, Львова, Ужгорода, Білої Церкви, Дніпра, Запоріжжя, Мелітополя, Новоолексіївки тощо. Решта поїздів на цій невеликій станції не зупиняється.