Марк Емілій Лепід Порціна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 08:04, 10 жовтня 2021, створена Mcoffsky (обговорення | внесок) (вилучено Категорія:Консули Римської республіки за допомогою HotCat)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Марк Емілій Лепід Порціна
Народився 180 до н. е. або 180 до н. е.[1]
Стародавній Рим
Помер 123 до н. е.
невідомо
Країна Стародавній Рим
Діяльність давньоримський політик, давньоримський військовий
Знання мов латина
Суспільний стан патрицій[1]
Посада давньоримський сенатор[d][2] і консул[2]
Рід Aemilii Lepidid
Батько Марк Емілій Лепід[1][1] або Марк Емілій Лепід[1][1]
Мати невідомо
Брати, сестри Марк Емілій Лепід[1][1] і Марк Емілій Лепід[1][1]

Марк Емілій Лепід Порціна (180 — 123 роки до н. е.) — політичний, державний та військовий діяч Римської республіки, консул 137 року до н. е.

Життєпис[ред. | ред. код]

Походив з патриціанського роду Еміліїв. Син Марка Емілія Лепіда, військового трибуна 190 року до н. е. З молоду займався красномовством, ставши визначним красномовцем свого часу.

У 155 році до н. е. увійшов до колегії понтифіків. У 140 році до н. е. став претором. Під час своєї каденції представив сенату посланців міст Магнесії та Прієни, які прибули для вирішення суперечки стосовно території.

У 137 році до н. е. його обрано консулом разом з Гаєм Гостилієм Манціном. Тривалий час протидіяв прийняттю закону народного трибуна Луція Кассія стосовно таємного голосування у народних зборах. Спрямований до Ближньої Іспанії, де не дочекавшись рішення сенату стосовно договору Манціна з нумантійцями, брехливо звинуватив іберійське плем'я ваккеїв у ворожості до Риму й взяв в облогу їхню столицю Палантію (сучасне місто Паленсія). Він не підкорився наказу сенату припинити військові дії й незабаром зазнав поразки. У 136 році до н. е. Лепід повністю відступив від міста у безладді та з великими втратами, залишивши хворих й поранених. Після цього Лепіда повернули до Риму, де присудили до великого штрафу за непокору наказам.

Родина[ред. | ред. код]

  • Марк Емілій Лепід,
  • Емілія, весталка з 135 року до н. е.

Джерела[ред. | ред. код]

  • G. V. Sumner, «Orators in Cicero's Brutus: prosopography and chronology», 1973, p. 47—48 (англ.)
  • Орозій, V 4, 19; 5, 13.
  1. а б в г д е ж и к л Digital Prosopography of the Roman Republic
  2. а б Thomas Robert Shannon Broughton The Magistrates of the Roman RepublicSociety for Classical Studies, 1951. — ISBN 0-89130-812-1, 0-89130-811-3