Любочки

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 16:51, 27 жовтня 2021, створена Sehrg (обговорення | внесок) (automatic taxobox)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Любочки
Любочки щетинисті
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Айстериди (Asterids)
Порядок: Айстроцвіті (Asterales)
Родина: Айстрові (Asteraceae)
Підродина: Цикорієві (Cichorioideae)
Триба: Cichorieae
Рід: Любочки (Leontodon)
L.
Види

79

Синоніми

Asterothrix Cass.
Dens-leonis Ség.
Apargia Scop.
Thrincia Roth.
Virea Adans.
Antodon Neck.
Colobium Roth
Crenamon Raf.
Baldingeria F.W.Schmidt
Thrincia Roth
Microderis DC.
Hemilepis Schltdl.

Вікісховище: Leontodon

Лю́бочки (Leontodon) — рід трав'янистих рослин родини айстрові (Asteraceae).

Латинська назва роду походить від дав.-гр. λέων («лев») і ὀδούς («зуб»).

Систематика

У склад Leontodon донедавна включався підрід Oporinia, представники якого зараз виділені в самостійний рід Scorzoneroides[1][2] (у тому числі поширений в Україні вид любочки осінні, від якого рід Leontodon отримав свою українську назву).

Опис

Представники роду поширені здебільшого в помірних широтах північної півкулі. Ростуть на луках і в антропогенних ландшафтах, бур'яни.

Листя зібране в розетку, цільне чи перистонадрізане.

Суцвіття — кошик з жовтими чи жовтогарячими пелюстками. Обгортки кошиків черепичасті, з 1-3 рядів листків.

Плід — сім'янка з чубчиком з перистих волосків.

Використовування

Насіння представників роду є важливим джерелом корму для деяких птахів[3].

Рослини роду Leontodon (а також спорідненого роду Scorzoneroides) багаті на гіпокретеноліди, унікальні сесквітерпенові лактони гваянового типу[4]. Окрім того, виявлені в них похідні фенольних сполук включають флавоноїди лютеолінового типу, а також деривативи кавової і хінної кислот, такі як хлорогенова кислота й цинарин. Вони містять також таку похідну кавової і винної кислоти, як цихоринова кислота[5][6].

У харчуванні

На Криті рослину Leontodon tuberosus (місцеві назви грец. γλυκοβύζια, «гліковізія», γλυκοράδικα, «глікорадіка», βυζάκια, «візакія») використовують у місцевій кухні: коріння їдять сирим, а листя парять[7].

Салати готують з молодих розеткових листків, що не встигли огрубіти. Придатні для всіляких овочевих сумішей.[8]

Види

Згідно з інформацією бази даних The Plant List (2013), рід включає 79 видів [9].

Примітки

  1. Rosabelle Samuel; Walter Gutermann; Tod F. Stuessy; Claudete F. Ruas; Hans-Walter Lack; Karin Tremetsberger; Salvador Talavera; Barbara Hermanowski; Friedrich Ehrendorfer (2006), Molecular phylogenetics reveals Leontodon (Asteraceae, Lactuceae) to be diphyletic, American Journal of Botany, 93: 1193—1205, doi:10.3732/ajb.93.8.1193, PMID 21642184
  2. Greuter, W.; Gutermann, W.; Talavera, S., A preliminary conspectus of Scorzoneroides (Compositae, Cichorieae) with validation of the required new names (PDF), Willdenowia, 36: 689—692, doi:10.3372/wi.36.36204, ISSN 0511-9618, архів оригіналу (PDF) за 6 березня 2012 {{citation}}: Cite має пустий невідомий параметр: |df= (довідка)
  3. D. L. Buckingham; W. J. Peach (2005). The influence of livestock management on habitat quality for farmland birds. Animal Science. 81: 199—203. doi:10.1079/asc50700199.[недоступне посилання з 01.12.2017]
  4. Zidorn, C. (2008). Sesquiterpene lactones and their precursors as chemosystematic markers in the tribe Cichorieae of the Asteraceae. Phytochemistry. 69: 2270—2296. doi:10.1016/j.phytochem.2008.06.013. ISSN 0031-9422.
  5. Zidorn, C.; Stuppner, H. (2001). Evaluation of chemosystematic characters in the genus Leontodon. Taxon (IAPT, Vienna). 50: 115—133. doi:10.2307/1224515. ISSN 0040-0262.
  6. Sareedenchai, V.; Zidorn, C. (2010). Flavonoids as chemosystematic markers in the tribe Cichorieae of the Asteraceae. Biochemical Systematics and Ecology (Amsterdam, The Netherlands). 38: 935—957. doi:10.1016/j.bse.2009.09.006. ISSN 0305-1978.
  7. Kleonikos G. Stavridakis; Κλεόνικος Γ. Σταυριδάκης (2006). Wild edible plants of Crete - Η Άγρια βρώσιμη χλωρίδα της Κρήτης. Rethymnon Crete. ISBN 960-631-179-1.
  8. М. Л. Рева, Н. Н. Рева Дикі їстівні рослини України / Київ, Наукова думка, 1976—168 с. — С.41
  9. Leontodon. The Plant List. Version 1.1. 2013. Процитовано 4 жовтня 2016. (англ.)

Джерела