Любочки

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Любочки (Leontodon)
Любочки щетинисті
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Судинні (Tracheophyta)
Покритонасінні (Magnoliophyta)
Дводольні (Magnoliopsida)
Порядок: Айстроцвіті (Asterales)
Родина: Айстрові (Asteraceae)
Підродина: Цикорієві (Cichorioideae)
Триба: Cichorieae
Рід: Любочки (Leontodon)
L.
Види
79
Синоніми
Asterothrix Cass.
Dens-leonis Ség.
Apargia Scop.
Thrincia Roth.
Virea Adans.
Antodon Neck.
Colobium Roth
Crenamon Raf.
Baldingeria F.W.Schmidt
Thrincia Roth
Microderis DC.
Hemilepis Schltdl.
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Leontodon
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Leontodon
EOL logo.svg EOL: 61769
IPNI: 9715-1

Лю́бочки (Leontodon) — рід трав'янистих рослин родини Айстрові (Asteraceae).

Латинська назва роду походить від дав.-гр. λέων («лев») і ὀδούς («зуб»).

Систематика[ред. | ред. код]

У склад Leontodon донедавна включався підрід Oporinia, представники якого зараз виділені в самостійний рід Scorzoneroides[1][2] (у тому числі поширений в Україні вид Любочки осінні, від якого рід Leontodon отримав свою українську назву).

Опис[ред. | ред. код]

Представники роду поширені здебільшого в помірних широтах північної півкулі. Ростуть на луках і в антропогенних ландшафтах, бур'яни.

Листя зібране в розетку, цільне чи перистонадрізане.

Суцвіття — кошик з жовтими чи жовтогарячими пелюстками. Обгортки кошиків черепичасті, з 1-3 рядів листків.

Плід — сім'янка з чубчиком з перистих волосків.

Використовування[ред. | ред. код]

Насіння представників роду є важливим джерелом корму для деяких птахів[3].

Рослини роду Leontodon (а також спорідненого роду Scorzoneroides) багаті на гіпокретеноліди, унікальні сесквітерпенові лактони гваянового типу[4]. Окрім того, виявлені в них похідні фенольних сполук включають флавоноїди лютеолінового типу, а також деривативи кавової і хінної кислот, такі як хлорогенова кислота й цинарин. Вони містять також таку похідну кавової і винної кислоти, як цихоринова кислота[5][6].

У харчуванні[ред. | ред. код]

На Криті рослину Leontodon tuberosus (місцеві назви грец. γλυκοβύζια, «гліковізія», γλυκοράδικα, «глікорадіка», βυζάκια, «візакія») використовують у місцевій кухні: коріння їдять сирим, а листя парять[7].

Салати готують з молодих розеткових листків, що не встигли огрубіти. Придатні для всіляких овочевих сумішей.[8]

Види[ред. | ред. код]

Згідно з інформацією бази даних The Plant List (2013), рід включає 79 видів [9].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Rosabelle Samuel; Walter Gutermann; Tod F. Stuessy; Claudete F. Ruas; Hans-Walter Lack; Karin Tremetsberger; Salvador Talavera; Barbara Hermanowski та ін. (2006). Molecular phylogenetics reveals Leontodon (Asteraceae, Lactuceae) to be diphyletic. American Journal of Botany 93: 1193–1205. PMID 21642184. doi:10.3732/ajb.93.8.1193. 
  2. Greuter, W.; Gutermann, W.; Talavera, S. A preliminary conspectus of Scorzoneroides (Compositae, Cichorieae) with validation of the required new names (PDF). Willdenowia 36: 689–692. ISSN 0511-9618. doi:10.3372/wi.36.36204. Архів оригіналу за 2012-03-06. 
  3. D. L. Buckingham; W. J. Peach (2005). The influence of livestock management on habitat quality for farmland birds. Animal Science 81: 199–203. doi:10.1079/asc50700199. [недоступне посилання з 01.12.2017]
  4. Zidorn, C. (2008). Sesquiterpene lactones and their precursors as chemosystematic markers in the tribe Cichorieae of the Asteraceae. Phytochemistry 69: 2270–2296. ISSN 0031-9422. doi:10.1016/j.phytochem.2008.06.013. 
  5. Zidorn, C.; Stuppner, H. (2001). Evaluation of chemosystematic characters in the genus Leontodon. Taxon (IAPT, Vienna) 50: 115–133. ISSN 0040-0262. doi:10.2307/1224515. 
  6. Sareedenchai, V.; Zidorn, C. (2010). Flavonoids as chemosystematic markers in the tribe Cichorieae of the Asteraceae. Biochemical Systematics and Ecology (Amsterdam, The Netherlands) 38: 935–957. ISSN 0305-1978. doi:10.1016/j.bse.2009.09.006. 
  7. Kleonikos G. Stavridakis; Κλεόνικος Γ. Σταυριδάκης (2006). Wild edible plants of Crete - Η Άγρια βρώσιμη χλωρίδα της Κρήτης. Rethymnon Crete. ISBN 960-631-179-1. 
  8. М. Л. Рева, Н. Н. Рева Дикі їстівні рослини України / Київ, Наукова думка, 1976—168 с. — С.41
  9. Leontodon. The Plant List. Version 1.1. 2013. Процитовано 2016-10-04.  (англ.)

Джерела[ред. | ред. код]