Журкіна Надія Олександрівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Надія Журкіна
рос. Надежда Александровна Журкина
Ім'я при народженніНадія Олександрівна Журкіна
Народження28 серпня 1920(1920-08-28)
Туринськ
Смерть24 квітня 2002(2002-04-24) (81 рік)
Москва
ПохованняНіколо-Архангельський цвинтар
КраїнаСРСР СРСР
Росія Росія
ПриналежністьПрапор Радянської армії Радянська армія
Вид збройних силПрапор ВПС СРСР ВПС СРСР
Рід військрозвідувальна авіація
Роки служби1941—1945
ПартіяКПРС
Званнягвардії старшина
Війни / битвиНімецько-радянська війна
Нагороди
Орден Вітчизняної війни I ступеняОрден Червоної ЗіркиОрден Дружби народівОрден «Знак Пошани»
Орден Слави I ступеняОрден Слави II ступеняОрден Слави III ступеняМедаль «За відвагу»
Медаль Жукова
Медаль Жукова
Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)»
Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)»
Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»Медаль «20 років перемоги у ВВВ»
Медаль «30 років перемоги у ВВВ»Медаль «40 років перемоги у ВВВ»Медаль «50 років перемоги у ВВВ»
Медаль «Ветеран праці»
Медаль «Ветеран праці»
Медаль «50 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «50 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «60 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «60 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «70 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «70 років Збройних Сил СРСР»

Наді́я Олекса́ндрівна Жу́ркіна, за чоловіком — Кийок (рос. Надежда Александровна Журкина; 28 серпня 1920 — 24 квітня 2002) — радянський військовик, в роки Другої світової війни — повітряний стрілець-радист 99-го окремого гвардійського розвідувального авіаційного полку 15-ї повітряної армії, гвардії старшина.

Одна з чотирьох жінок — повних кавалерів ордена Слави.

Життєпис

Народилася в місті Туринськ, нині Свердловської області Росії, в родині робітника. Росіянка. Після закінчення школи вступила до Московського юридичного інституту, одночасно навчалась в московському аероклубі.

До лав РСЧА призвана Туринським РВК 17 липня 1941 року. Закінчила курси радисток. Учасник німецько-радянської війни з липня 1943 року. Член ВКП(б) з 1943 року.

До квітня 1944 року повітряний стрілець-радист 99-го окремого гвардійського розвідувального авіаційного Забайкальського полку гвардії молодший сержант Н. О. Журкіна в складі екіпажу здійснила 30 успішних бойових вильотів на розвідку військ супротивника.

До квітня 1945 року здійснила 60 успішних бойових вильотів. За цей час з борту літака передала 84 радіограми з цінними розвідувальними даними про наявність руху шляхами військ і техніки супротивника, про залізничні перевезення і базування ворожої авіації на аеродромах. Під час виконання бойових завдань екіпажем, влучним і прицільним кулеметним вогнем відбивала всі атаки винищувачів супротивника.

У серпні 1945 року демобілізована. До виходу на пенсію працювала начальником відділу кадрів швейного об'єднання «Ригас айгербс» (Латвія).

З середини 1990-х років мешкала в московському пансіонаті для ветеранів № 17, де й померла. Похована на Ніколо-Архангельському кладовищі в Москві.

Нагороди і почесні звання

Нагороджена орденами Вітчизняної війни 1-го ступеня (11.03.1985), Червоної Зірки (30.04.1945), Дружби народів (01.10.1993), «Знак Пошани» (…), Слави 1-го (23.02.1948), 2-го (15.11.1944) та 3-го (30.04.1944) ступенів і медалями, в тому числі й «За відвагу» (29.07.1943).

Почесний громадянин міста Туринська.

Див. також

Посилання

  • Журкіна Надія Олександрівна. // Сайт «Герои страны» (рос.).