Кузнецов Гліб Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 11:03, 8 листопада 2021, створена TohaomgBot (обговорення | внесок) (замінено закодовану відсотковим кодуванням частину URL-адреси на звичайні літери)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кузнецов Гліб Олександрович
Народження1 січня 1924(1924-01-01)
Sinenkied, Саратовський повітd, Саратовська губернія, РСФРР, СРСР
Смерть9 березня 1973(1973-03-09) (49 років)
Київ, Українська РСР, СРСР
ПохованняЛук'янівське військове кладовище
ОсвітаВище училище військових капельмейстерів Червоної арміїd (1945)
Роки служби1942—1973
Званняпідполковник
Війни / битвинімецько-радянська війна
Нагороди
медаль «За бойові заслуги» медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
заслужений діяч мистецтв УРСР

Гліб Олександрович Кузнецо́в (нар. 1 січня 1924, Синенькі — пом. 9 березня 1973, Київ) — радянський військовий диригент (підполковник) і педагог.

Біографія

Народився 1 січня 1924 року в селі Синенькі (нині Саратовський район Саратовської області, Росія). В Червоній армії з 29 серпня 1942 року[1]. У 1945 році закінчив Ви­ще училище військових диригентів у Москві.

Після здобуття музичної освіти був диригентом оркестрів у військових час­тинах Радянської армії. З 1951 року очолював духовий оркестр Київського військово-медичного училища; з 1953 року — диригент, згодом головний диригент Заслуженого оркестру УРСР штабу Київського військового округу, з яким здобув 1-у премію на Всесоюзному конкурсі військових оркестрів. У 1970 році гастролював в Юго­славії. Одночасно викладав у Київському культурно-освітньому училищі.

Помер у Києві 9 березня 1973 року. Похований у Києві на Лук'янівському військовому кладовищі.

Творчість

Керований Глібом Кузнецовим оркестр виконував твори військової тематики, а також увертюри до опер «Тарас Бульба» Миколи Лисенка, «Життя за царя» та «Руслан і Людмила» Михайла Глінки, «Князь Ігор» Олександра Бороді­на; у репертуарі були симфонічна поема «Щорс» Анатолія Свєч­нікова, сюїта з музики до вистави «Король Лір» Георгія Майбороди, «Італійське капричіо» Петра Чай­ковського, симфонічна поема «Тассо» Ференца Ліста, «Картинки з вис­тавки» Модеста Мусоргського, 9-а Симфонія Дмитра Шостаковича, «Сло­в'янські танці» Антоніна Дворжака, «То­ката» і фуга ре-мінор Йоганна Себастьяна Ба­ха, «Еґмонт» Людвіга ван Бетховена.

З орке­стром виступали співаки Дмитро Гнатюк, Микола Кондратюк, Діана Пе­три­ненко, Євдокія Колесник, Валентина Река, Андрій Іщенко.

Автор Фантазії на теми Ісака Дунаєвського (1961), мар­шу «Червоний прапор» (1959), обробок і перекладень для духового оркестру.

Відзнаки

Примітки

  1. а б Пам'ять народу.(рос.)

Література