Поліське воєводство

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 10:28, 6 грудня 2021, створена Slovolyub (обговорення | внесок) (доповнення, вікіфікація)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Перевірена версія цієї сторінки, затверджена 6 грудня 2021, заснована на цій версії.
Поліське воєводство

пол. Województwo poleskie

Герб Поліського воєводства
місто Берестя
Найбільше місто Берестя
Країна  Польська Республіка
Межує з: Волинське воєводство,
Люблінське воєводство,
Новогрудське воєводство,
Білостоцьке воєводство
Підрозділи повіти, ґміни
Офіційна мова польська
Населення
 - повне 1921 — 880 898 чол.;
1931 — 1 132 200 чол.
 - густота 20,8

30,7 (1931)

Етнікон Українці, Білоруси, Поляки
Площа
 - повна

42 280 (в 1921)

36 668 (в 1939)
 км²
Дата заснування 19 лютого 1921
Дата ліквідації вересень 1939
 - раніше відомий як Поліський округ
Губернатор Воєвода
Сенатори Єжи Альбін де Трамекурт

Мапа
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Поліське воєводство
Мапа Поліського воєводства

Поліське воєводство — у 1921—1939 роках воєводство Польської Республіки, адміністративно-територіальна одиниця. Створене з південних частин колишніх Гродненської і Мінської губерній 19 лютого 1921 року з адміністративним центром в місті Пінську, після вересневої пожежі перенесено в місто Берестя. Скасоване 4 грудня 1939 р. в результаті радянської агресії з утворенням Брестської і Пінської областей[1]. Складалося з 10 повітів, 17 міст і 113 гмін.

Історія

В 1920-ті роки на сході воєводства активно діяла радянська диверсійна партизанка. В 1932 році вибухнуло «Камінь-Каширське повстання». Розстріляно демонстрацію в м. Косово. У воєводстві в 1934 році створений концтабір Береза-Картузька.

Територія

Поліське воєводство було найбільшим воєводством II Речі Посполитої, його загальна площа становила 42149 км² (1921), на 1931 рік — 36,8 тис. км², 1131,4 тис. жителів. Воєводство знаходилося на сході держави, межувало з Радянським Союзом на сході, Люблінським і Білостоцький воєводствами на заході, Новогрудським на півночі і Волинським на півдні.

Воєводство повністю перебувало на території Поліської низовини і займало історико-етнічний регіон відомий як Західне або Брестсько-Пінське Полісся. Велику частину території воєводства займали Поліські болота — малонаселена і вкрай болотиста місцевість. Долина боліт прорізана ріками Прип'яттю та її притоками: Стир, Горинь, Уборть і Словечна — з правого і Ясельда, Цна, Случ і Пташине — з лівого боку. Багато поліських сіл важкодоступні (особливо під час паводків), чим у першу чергу і пояснюється їх архаїчність.

Лісистість регіону також достатня висока (ймовірно саме тому він і називається Поліссям). У 1937 році ліси покривали 33,3% території воєводства (22.2% у середньому по країні). Найбільше озеро — Вигонівське, через нього в 1767–1783 був побудований Огінський канал. Важливу роль відігравав і Дніпровсько-Бузький канал.

Населення

За даними перепису, проведеного владою 30 вересня 1921 року, населення Поліського воєводства становило 880 898 осіб, щільність — 20,8 ос. на км ², найнижча серед 16 воєводств II Речі Посполитої. За даними перепису 1931 року, населення зросло до 1131 939 осіб, щільність — до 31 на км². 48,4% населення воєводства були неписьменними — найвищий показник у країні (середнє у 1931 — 23,1%).

Мова

Внаслідок неписьменності населення при переписі здебільшого не могло визначити власної національності (південну половину території воєводства етнографи вважали українською). Рідна мова населення Поліського воєводства за даними перепису 1931 року[2]

  • «тутейша» — 707 088 (62,5%)
  • польська — 164 106 (14,5%)
  • єврейська — 112 966 (10,0%)
    • їдиш — 96 514
    • іврит — 16 452
  • білоруська — 75 338 (6,7%)
  • українська — 54 057 (4,8%)
  • російська — 16 198 (1,4%)
  • німецька — 1 063 (0,1%)

Рідна мова населення повітів Поліського воєводства за переписом 1931 року[2]

повіт населення «тутейша» польська єврейська білоруська українська російська німецька
Берестейський 215 927 44,1 23,3 14,9 7,9 8,3 1,4
Дрогичинський 97 040 82,6 7,1 7,2 0,4 1,5 1,1
Камінь-Каширський 94 988 78,2 7,0 4,2 1,2 8,7 0,3 0,2
Кобринський 113 972 55,1 8,8 9,2 4,6 19,2 3,0
Косівський 83 696 64,3 10,1 7,5 17,0 0,2 0,8
Лунинецький 108 663 73,9 15,2 7,2 2,6 0,2 0,5 0,2
Пинський 184 305 64,4 15,8 13,6 3,1 0,6 2,4 0,1
Пружанський 108 583 51,9 16,4 8,7 22,2 0,3 0,5
Столінський 124 765 68,4 14,8 8,7 3,8 2,1 1,8 0,4
Поліське воєводство 1131 939 62,5 14,5 10,0 6,7 4,8 1,4 0,1

Релігія

Релігійний склад населення воєводства за переписами 1921 і 1931 рр.[2]

віровизнання 1921 1931
православні 79,2 % 77,4 %
юдеї 12,6 % 10,1 %
римо-католики 7,8 % 11,0 %
євангелісти 0,4 % 0,5 %

Релігійний склад населення повітів Поліського воєводства за переписом 1931 року, %[2]

повіт населення православні римо-католики юдеї греко-католики
Берестейський 215 927 62,8 19,9 14,9 0,1
Дрогичинський 97 040 85,6 5,9 7,2 0,1
Камінь-Каширський 94 988 87,4 6,3 4,3 0,1
Кобринський 113 972 81,9 7,9 9,2 0,1
Косівський 83 696 82,1 9,3 7,6 0,2
Лунинецький 108 663 78,8 12,7 7,4 0,1
Пинський 184 305 75,9 8,9 13,8 0,1
Пружанський 108 583 75,5 15,0 8,7
Столінський 124 765 83,7 5,5 8,7 0,7
Поліське воєводство 1 131 939 77,4 11,0 10,1 0,2

Освіта

За переписом 1931 р. серед населення Поліського воєводства старше 10 років вміли читати та писати 50,3% осіб, вміли тільки читати 1,1% населення, а 48,4% населення не вміли читати і писати.[2]

Серед юдеїв вміли читати і писати 80,0% населення старше 5 років, серед римо-католиків — 74,4%, серед православних — 40,2%.[2]

Вміння читати і писати серед населення старше 10 років за даними перепису 1931 р., %[2]

повіт населення вміють читати
і писати		 вміють тільки
читати		 не вміють
читати і писати		 невідомо
Берестейський 154 634 65,5 1,7 32,6 0,2
Дрогичинський 67 338 46,2 0,8 52,8 0,2
Камінь-Каширський 63 977 30,9 0,9 68,0 0,2
Кобринський 81 236 55,3 1,0 43,4 0,3
Косівський 57 943 47,0 1,3 51,6 0,1
Лунинецький 75 937 45,4 0,7 53,8 0,1
Пинський 129 550 46,2 0,7 53,0 0,1
Пружанський 76 694 57,5 1,7 40,6 0,1
Столінський 86 874 42,5 0,7 56,7 0,1
Поліське воєводство 794 183 50,3 1,1 48,4 0,1

Повіти

На 1 березня 1921 року в складі створеного воєводства було 9 повітів. 1 січня 1923 з кількох ґмін Лунинецького, Сарненського та Пінського повітів було створено десятий Столінський повіт.[3]

16 грудня 1930 року Сарненський повіт було вилучено з Поліського воєводства і приєднано до Волинського воєводства.[4]

1 квітня 1935 року Косовський повіт було скасовано, а на його території було створено Івацевицький повіт з повітовим містом Івацевичі.[5][6]

Повіт Площа,
км²		 Населення,
чол.[7]		 Щільність,
чол. на км²		 Повітове місто Населення,
чол.[8]
Берестейський 4625 216200 46,7 Берестя 37412
Дрогичинський 2351 97000 42,2 Дрогичин 1987
Камінь-Каширський 3243 95000 29,2 Камінь-Каширський 1265
Кобринський 3545 114000 32,1 Кобринь 10068
Косовський 3562 83700 23,4 Косово 2433
Лунинецький 5722 109300 19,1 Лунинець 8267
Пінський 5587 183600 32,8 Пінськ 23497
Пружанський 2644 108600 41 Пружани 6332
Столінський 5389 124800 23,1 Столін 4763

Воєводи

Примітки

  1. ↑ Указ Президиума Верховного Совета СССР от 4 декабря 1939 года об образовании Барановичской, Белостокской, Бресткой, Вилейской и Пинской областей в составе Белорусской ССР (Сборник законов СССР и указов Президиума Верховного Совета СССР. 1938 г. — июль 1956 г. / под ред. канд. юр. н. Мандельштам Ю. И. — М.: Государственное издательство юридической литературы, 1956 г., s. 55) (рос.)
  2. ↑ а б в г д е ж Drugi Powszechny Spis Ludności 1931 — Województwo poleskie
  3. ↑ Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 6 grudnia 1922 r. o utworzeniu powiatu stolińskiego oraz włączeniu gmin dobrosławskiej i pohostskiej do powiatu pińskiego. (пол.)
  4. ↑ Rozporządzenie Prezydenta Rzeczypospolitej z dnia 29 listopada 1930 r. o zmianie granic województw poleskiego i wołyńskiego. (пол.)
  5. ↑ Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 26 kwietnia 1929 r. o zniesieniu powiatu kosowskiego w województwie poleskiem i utworzeniu z jego terytorjum powiatu iwacewickiego z siedzibą władz powiatowych w Iwacewiczach w temże województwie. (пол.)
  6. ↑ Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 21 grudnia 1931 r. w sprawie zmiany rozporządzenia Rady Ministrów z dnia 26 kwietnia 1929 r. o zniesieniu powiatu kosowskiego w województwie poleskiem i utworzeniu z jego terytorjum powiatu iwacewickiego z siedzibą władz powiatowych w Iwacewiczach w temże województwie. (пол.)
  7. ↑ За даними перепису 1931 року.
  8. ↑ За даними перепису 1921 року.

Посилання

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Поліське_воєводство&oldid=33974746