Пєнкін Сергій Михайлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 19:20, 10 грудня 2021, створена Andriy.vBot (обговорення | внесок) (виправлення дат)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Перевірена версія цієї сторінки, затверджена 28 грудня 2022, заснована на цій версії.
Пєнкін Сергій Михайлович
Основна інформація
Дата народження10 лютого 1961(1961-02-10) (63 роки)
Місце народженняПенза, РРФСР, СРСР
ГромадянствоРосія і СРСР
Професіїспівак, композитор, актор
Співацький голостенор
Інструментивокал[d]
Жанрипоп, джаз і опера
ПсевдонімиСеребряный принц і мистер Экстравагантность
penkin.ru
CMNS: Файли у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Пєнкін.

Сергій Михайлович Пєнкін (нар. 10 лютого 1961, Пенза) — радянський і російський співак, композитор та актор.

Відомий діапазоном свого голосу, що охоплює чотири октави. Репертуар Сергія включає російські народні пісні, романси, популярні західні шлягери. Відомими у виконанні співака стали пісні «FeelingsFeelings[en]», «Осінній дощ», «В іншу весну», «Привид опери», «Caruso», «Тріумф Дон Жуана», «Арія містера Ікс», «Живе моя отрада», «Очі чорні», «Я вас любив», «Вечірній дзвін» — всього понад 140 песен.

Сергій Пєнкін — автор пісень «Рожевий сад», «Молитва», «Цвіркун», «Ноктюрн», «Згадай», «Вокаліз № 3».

Незаконно перетнув державний кордон України, відвідуючи окупований Росією Крим,[1][2] за що СБУ у листопаді 2015 року заборонило в'їзд співаку в Україну на 5 років.[3][4].

Біографія в датах

Закінчив музичну школу в Пензі (по класу фортепіано і флейти), потім у 1979 році Пензенське музичне училище. Після чого служив у 1979—1981 роках у лавах Радянської армії. Сержант артилерії. В армійському ансамблі «Червоний шеврон» грав на тарілках, після чого став вокалістом. Подавав рапорт про переведення до Афганістану, але отримав відмову.

З середини 1980-х років жив у Москві, працював двірником. Закінчив Державний музично-педагогічний інститут (з 1992 року по теперішній час — Російська академія музики ім. Гнесіних) по класу академічного вокалу. Паралельно з навчанням працював вокалістом у ресторанних ансамблях, їздив за кордон у складі вар'єте ресторану готелю «Космос».

  • 1986 — рік вступу до Музично-педагогічний інститут імені Гнесіних.
  • 1991 — вийшов дебютний сольний альбом «Holiday», презентація якого відбулася в ДЦКЗ «Росія» на прем'єрі програми «Підкорення Росії».
  • 1991, грудень — перший сольний концерт співака відбувся 2 грудня в кіноконцертному залі «Жовтневий» в місті Санкт-Петербург.
  • 1992 — рік закінчення Державного музично-педагогічного інституту (з 1992 року по теперішній час — Російської академії музики) імені Гнєсіних по класу вокалу.
  • 1992 — великий сольний концерт Сергія Пєнкіна в московському Театрі естради.
  • 1994 — участь у фіналі національного конкурсу «Євробачення».
  • 1994 — поїздка в Лондон. Познайомившись з Пітером Гебріелом на студії Real World, отримав пропозицію взяти участь у великому концерті в Братиславі.
  • 2002, листопад — участь в концерті, який відбувся 8 листопада в культурному центрі «Меридіан» в Москві, де Сергій виступав у супроводі оркестру Силантьєва під керуванням Кажлаева.
  • 2003 — автор пісні «Feelings» Морріс Альберт запросив Пєнкіна для участі в гала-концерті в Лондоні, де цю пісню виконують зірки світової естради.
  • 2003 — закінчив Інститут сучасного мистецтва з дипломом викладача естрадно-джазового вокалу.
  • 2006, лютий — в ДЦКЗ «Росія» в Москві пройшов ювілейний концерт співака в честь його 45-річчя.
  • 2008 — Сергій записав спільний сингл «I Will Be With You» («Я буду з тобою») з Сарою Брайтман. Ця пісня увійшла в спеціальне російське видання нового альбому співачки «Symphony». Дует був записаний на англійській і російській мовах.
  • 2008, вересень — участь в конкурсі «Суперстар 2008. Команда мрії». Шоу проходило на каналі НТВ і представляло собою музичне змагання двох команд — збірної Росії і збірної СРСР. За результатами глядацького голосування посів друге місце.
  • 2009, лютий — два ексклюзивних концерту сольної програми «Classic» в супроводі Великого Академічного Естрадно-симфонічного оркестру імені Юрія Силантьєва в Московському міжнародному будинку музики.
  • 2010, 23 жовтня — «Музичний ринг НТВ». Учасник першої програми, музичне бій «Сергій Пєнкін проти Лоліти Мілявської ». Став переможцем за результатами SMS-голосування.
  • 2011, лютий — ювілейний концерт у Державному Кремлівському палаці.
  • 2012, липень — концерт «Візьми з собою мою любов» в рамках міжнародного фестивалю мистецтв « Слов'янський базар » у Вітебську на сцені Літнього Амфітеатру.
  • 2013, березень-травень — участь в шоу перевтілень « Один в один! ». Створені Сергієм образи: Григорій Лепс, Володимир Пресняков-молодший, Луї Армстронг, Лев Лещенко, Деміс Руссос , Клавдія Шульженко, Микола Басков, Олександр Градський, Елвіс Преслі, Елтон Джон, Анне Вескі, Томас Андерс.
  • 2015, лютий — великий концерт «Ностальгія» в Crocus City Hall.
  • 2016, лютий — великий ювілейний концерт "Ювілейний концерт. 55 & nbsp; років "в Crocus City Hall.
  • 2016, червень — участь в програмі «Мій герой» на каналі ТВЦ
  • 2016, червень — премія Fashion People Awards в номінації Fashion — Voice Man
  • 2016, травень — взяв участь в концерті «Всі зірки травневого вечора», на якому виконав пісню «Щастя близько».
  • 2016, лютий-травень — участь в шоу перевтілень « Один в один! ». Створені Сергієм образи: Георг Отс, Алла Баянова, Валерій Ободзинський, Микола Басков, Едіта П'єха, Лучано Паваротті, Ілля Лагутенко, Тиніс Мягі, В'ячеслав Добринін, Олександр Борисов, Карел Готт, Алессандро Сафіна, Микола Сліченко, Engelbert Humperdinck, Сергій Дроздов.
  • 2018, лютий — взяв участь у передачі «Вечірній Ургант».
  • 2018, лютий — великий концерт «Музична Терапія» в Crocus City Hall.

Факти

  • На телебаченні Сергій Пєнкін вперше з'явився в сюжеті Олени Макарової.
  • Вступав до Державного музично-педагогічного інституту імені Гнєсіних 11 разів.
  • Виконав партію Ленського в опері «Євгеній Онєгін» у постановці Дніпропетровського театру опери і балету.
  • У дитинстві грав у хокей, захоплюється роликовими ковзанами.
  • З власних коштів профінансував будівництво двох храмів-каплиць у рідному місті Пензі — Храму-каплиці в ім'я преподобного Сергія Радонезького на Новозахідному кладовищі (у 2001—2003 роках), де поховані його батьки (Михайло та Антоніна)[5], а також Храму-каплиці в ім'я Всіх Святих на Східному кладовищі (у 2009—2010 роках)[6][7]. Нагороджений вищою муніципальної нагородою свого міста — пам'ятним знаком «За заслуги у розвитку міста Пензи» (2013)[8].
  • Сергія Пєнкіна завжди оточувала маса чуток. Найстійкіша — про нетрадиційну сексуальну орієнтацію. Співак про це сказав так: «Мені неприємно, коли мене приписують до тих людей, до яких я просто не маю жодного стосунку. І я нікому ніколи не дозволяв лізти в моє особисте життя і ніколи не дозволю!»
  • У листопаді 2015 року Служба безпеки України заборонила Сергію Пєнкіну, який завжди цікавився політики, в'їзд до країни. Це, звичайно ж, привело до скасування запланованих концертів у Києві, Дніпропетровську, Харкові та Одесі[9].

Родина

  • Мати працювала в церкві прибиральницею. Батько працював машиністом на залізниці, ветеран німецько-радянської війни[10].
  • Старший брат Володимир помер у 47 років від зловживання алкоголем[10]..
  • Сестри Валентина і Раїса, живуть в Пензі[10]..
  • Сергій — наймолодший із п'яти дітей.
  • У 2000—2002 роках перебував у шлюбі з Оленою Проценко, англійською журналісткою російського походження[11]

Звання та нагороди

  • Неофіційне звання «Принц Срібний.»
  • Неофіційне звання «Містер екстравагантність.»
  • Лауреат премії «Овація» (1994).
  • Пам'ятний знак «За заслуги у розвитку міста Пензи» (2013)[8].
  • 2016 — лауреат премії Fashion People Awards в номінації Fashion — Voice Man
  • Премія Melon Rich («За внесок у відкриття молодих талантів») — 2016
  • Співак, занесений в книгу рекордів Гіннеса — 2016

Дискографія

  • 1991 — Feelings (LP)
  • 1991 — Holiday (LP)
  • 1992 — Мандрівник в ночі (перевиданий у 1994)
  • 1993 — Згадай (перевиданий у 1994)
  • 1994 — Візьми мою любов
  • 1995 — Як багато дівчат хороших
  • 1996 — Не залишай мене
  • 1997 — Танцюючий вітер
  • 1997 — Тріумф Дон-Жуана
  • 1999 — Містер Ікс
  • 2000 — День і ніч
  • 2001 — Історія любові (CD, Live, «Гала Рекордз»)
  • 2002 — Джаз-птах
  • 2002 — Почуття (колекція з 10 CD, авторський збірник)
  • 2004 — Не забувай! (CD, «Гала Рекордз»)
  • 2005 — Почуття (DVD, Live 2003)
  • 2006 — «45» (DVD, Live, GL 30321)
  • 2008 — Мені не забути тебе (2 x CD, «Гала Рекордз»)
  • 2009 — «Санкт-Петербург Live» (DVD, Live 2008)
  • 2009 — «Classic» (DVD)
  • 2010 — Greatest Hits live
  • 2011 — Duets (Дуети)
  • 2013 — «Щастя близько»
  • 2013 — GRAND COLLECTION

Фільмографія

  1. 1988 — «Публікація» (фільм)
  2. 1991 — «Готель Едем» (художній фільм)
  3. 1992 — «Ка-ка-ду» (художній фільм)
  4. 2000 — «Нові бременські» (мультфільм) — (озвучування)
  5. 2004 — «Гра на вибування» (телесеріал) — Вольський Олег
  6. 2005 — «Приречена стати зіркою» (телесеріал) — «камео»
  7. 2005 — «Моя прекрасна няня» (телесеріал) — «камео»
  8. 2007 — «Шляховики» (телесеріал, 13 серія «SOS»)
  9. 2010 — «Діамантова рука 2» (художній фільм)
  10. 2013 — «Холодне серце» (мультфільм) — Олаф

Відеокліпи

  1. 1999 — «день» (Д. Світів — М. Орлов)
  2. 2000 — «Зірки як сльози» (Ст. Назаров)
  3. 2000 — «Мелодія» (А. Пахмутова — Н. Добронравов)
  4. 2001 — «Luna tu» (А. Бочеллі — А. Сафіна)
  5. 2002 — «Танці в повний місяць» (Ю. Старостіна — О. Воляндо)
  6. 2006 — «The Phantom of the opera» (С. Пєнкін & Л. Луста)
  7. 2013 — «Хочеш — посперечаємося?»
  8. 2015 — «Музика»
  9. 2015 — «В іншу весну»
  10. 2015 — «Не поспішай втрачати»
  11. 2016 — «Опівнічний дощ»
  12. 2016 — «Дай мені шанс»
  13. 2016 — «Серце на уламки»

Примітки

  1. ↑ Літо-2015: як в окупованому Криму відпочивають українські й російські зірки. ОНОВЛЕНО — Смак подорожника, 4 липня 2015
  2. ↑ Чому Пєнкин їздить в Крим, а Кобзон — в Донецьк? - Громадське радіо, 1 грудня 2015
  3. ↑ Пєнкіну заборонили в’їзд в Україну - 28 листопада 2015
  4. ↑ Російському співакові Пєнкіну заборонили вʼїзд в Україну – СБУ - Радіо свобода, 28 листопада 2015
  5. ↑ Храмы Пензы. Храм-часовня преподобного Сергия Радонежского
  6. ↑ Сергей Пенкин построил часовню на Восточном кладбище. Архів оригіналу за 6 квітня 2016. Процитовано 23 червня 2018.
  7. ↑ Материалы о создании часовни Всех святых на Восточном кладбище Пензы на сайте «Пенза православная»
  8. ↑ а б Памятный знак «За заслуги в развитии города Пензы» [Архівовано 2015-06-11 у Wayback Machine.], официальный сайт Пензенской городской Думы
  9. ↑ Росбизнесконсалтинг, 28 ноября 2015. Российскому певцу Сергею Пенкину запретили въезд на Украину
  10. ↑ а б в Главный герой. Сергей Пенкин [Архівовано 19 вересня 2008 у Wayback Machine.](рос.)
  11. ↑ Бывшая жена Сергея Пенкина Елена Проценко

Посилання

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Пєнкін_Сергій_Михайлович&oldid=34040414