Saturn Atmospheric Entry Probe

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 08:23, 11 грудня 2021, створена Andriy.vBot (обговорення | внесок) (виправлення дат)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Перевірена версія цієї сторінки, затверджена 11 грудня 2021, заснована на цій версії.

Saturn Atmospheric Entry Probe — запропонована у 2010 році місія з відправлення космічного апарата до Сатурна для вивчення його атмосфери.[1][2][3]

Вікно для запуску місії було запропоноване 30 серпня 2027 або 22 червня з прибуттям у 2034.[3] Місія розроблялась NASA в рамках програми New Frontiers.[2][4][5]

Огляд місії

Зіставлення розмірів Землі і Сатурна.

На сьогодні існує необхідність вивчення процесів формування зовнішніх планет Сонячної системи, їх еволюції. Важливо отримати точні дані щодо складу, структури газових гігантів. Для вивчення внутрішньої структури газових планет необхідна комбінація з дистанційних місій і зондів безпосередньо біля планети.[3] Місія Saturn Atmospheric Entry Probe складатиметься з ретранслятора і спускного зонда. Ретранслятор має доправити зонд до Сатурна і передавати дані від нього до Землі. Ретранслятор-орбітер буде виведений на орбіту, як АМС Галілео. Для знищення апарату знадобиться орбітальний маневр.[3] Зонд здійснить вимірювання структури атмосфери — вміст благородних газів, ізотопів водню, вуглецю, азоту і кисню.[3][2]

Зонд спуститься в атмосферу на парашуті і почне виміри при атмосферному тиску 0.1 бар. Коли атмосферний тиск сягне 1 бар, зонд відокремиться від парашута для більш швидкого спуску з тиском 5 бар і завершить місію після 55 хвилин збору даних. Зонд буде спроектований, щоб витримати тиск 10 бар на глибині атмосфери близько 250 км.[3][2]

Як джерело енергії передбачається покращений радіоізотопний генератор Стірлінга.[3] Після відділення, зонд має використовувати акумулятор.

Наукові цілі

  • Визначити вміст благородних газів, ізотопів водню, вуглецю, азоту, кисню і аргону в атмосфері Сатурна.
  • Визначити структуру атмосфери Сатурна під час спуску зонда.

Цілі другого етапу включають:[6]

  • Визначення вертикального профілю зональних вітрів залежно від глибини в місці входу зонду.
  • Визначення розташування, щільності і складу хмар в залежності від глибини атмосфери;
  • Визначення мінливості атмосферної структури і наявності хмарності в певному регіоні;
  • Визначити вертикальний профіль вмісту води в місці спуску зонда;
  • Провести вимірювання ізотопів легких елементів, таких як S, N, O в атмосфері планети.

Наукові інструменти

Для досягнення наукових цілей космічний апарат матиме мінімум два інструменти — месс-спектрометр та інструмент для вимірювання температури, тиску та щільності атмосфери.

Примітки

  1. ↑ Saturn Entry probe. Процитовано 2 August 2013.
  2. ↑ а б в г Squyres, Steve. Vision and Voyages For Planetary Science in the Decade 2013-2022 (PDF). National Research Council. Архів оригіналу (PDF) за 22 грудня 2016. Процитовано 21 квітня 2017.
  3. ↑ а б в г д е ж Saturn Atmospheric Entry Probe mission study (PDF). Planetary Science Decadal Survey (2010). NASA and Planetary Science Decadal Survey. April 2010.
  4. ↑ Saturn Atmospheric Entry Probe Trade Study. Reta Beebe. September 2010.
  5. ↑ NRC Space Studies Board Planetary Decadal Survey: "Vision & Voyages for Planetary Science in the Decade 2013—2022, " (PDF). National Academies Press, March 7, 2011.
  6. ↑ Scientific Value of a Saturn Atmospheric Probe Mission [Архівовано 1 лютого 2017 у Wayback Machine.]. (PDF) D. H. Atkinson. NASA, 2012.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Saturn_Atmospheric_Entry_Probe&oldid=34047261