Семашки
Семашки гербу Лебідь (пол. Siemaszkowie) — боярський, з часом шляхетський рід. Був представлений у Волинському воєводстві. «Волинська метрика» 1528 року згадує Василя, Фелікса (пол. Szczęsny), Богдана, Михайла Семашковичів — синів Семашка.
- Семашко Єпифанович — член ради великого князя Свидригайла Ольгердовича 1434—1435[1]
- у 1602 році Луцьким старостою і ключником був Микола Семашко, який продав Яну Кашевському м. Острожець з присілками у Луцькому пов. Волинського воєводства за 12 000 кіп литовських грошів.[2]
- Михайло
- Петро[3] — староста луцький 1551, крем'янецький, писар литовський 1552, дружина — Боговитинівна
- Василь (пом. 1561) — луцький замковий суддя, через кілька років після нього померли всі сини; вдова (перший чоловік Олени Болбас, дочки Григорія[4]) стала дружиною Івана Чаплича (київського каштеляна[4]), батькові маєтності була змушена передати під опіку найближчому родичу померлого чоловіка Олександрові[5]
- Богдана — дружина князя Януша Четвертинського (†1570), Захарія Ванька Лагодовського, Станіслава Каменецького — дідича Залізців
- Богдан — ковельський староста, писар королеви Бони, дружина — княжна Анна Путята, дідичка Тучина
- Олександр на Хупкові (Губкові) — підкоморій володимирський, брацлавський каштелян, староста луцький, першим перейшов з православ'я на католицтво, дружина — Анастасія Волович
- Варавара (Барбара), дружина Адама Боговитина
- Микола — брацлавський каштелян, староста луцький, прихильно ставився до домініканців
- Олександр на Хупкові (Губкові) — підкоморій володимирський, брацлавський каштелян, староста луцький, першим перейшов з православ'я на католицтво, дружина — Анастасія Волович
- Станіслав — канонік жмудський
- Щенсна — дружина Яна Харленського (†1616, підкоморій луцький)
- Дружиною одного з Семашків на ім'я Василь була княжна Олександра Іванівна Чорторийська, донька князя Івана Івановича (†1581); та Еви Корсак.[6]
- Олександра Петрівна Семашко — третя дружина князя Андрія Курбського, який 1581 року перед військовим походом заповів їй та їх дітям все майно.[7]
- ↑ Lulewicz H. Siemaszko (Siemaszkowicz) Bohdan h. własnego (zm. ok. 1555) // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków : PAN, 1996. — T. XXXVI/4, zeszyt 151. — S. 604. (пол.)
- ↑ Я. Р. Дашкевич , Л. А. Проценко , 3. С. Хомутецька (1971). Каталог колекції документів Київської археографічної комісії (PDF) (укр) . Київ: Наукова думка. с. 35.
- ↑ Piotr Siemaszko (ID: 1.1328.199) (пол.)
- ↑ а б Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — 1900. — Cz. 1. — T. 3. — S. 270. (пол.)
- ↑ Левицький О. Сім'я і побут українців у XVI ст.… — С. 202.
- ↑ Książęta Czartoryscy (01) [Архівовано 21 вересня 2013 у Wayback Machine.] (пол.)
- ↑ Левицький О. Сім'я і побут українців у XVI ст.… — С. 253.
- Левицький О. Сім'я і побут українців у XVI ст. // На переломі. — К. : Україна, 1994. — 352 с. — С. 190—256. — ISBN 5-319-01070-2.
- Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1743. — T. 4. — 820 s. — S. 80—81. (пол.)
|
Це незавершена стаття про шляхту (дворянство). Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |