Леон Хвістек
Леон Хвістек | ||||
---|---|---|---|---|
Leon Chwistek | ||||
Портрет Леона Хвістека | ||||
При народженні | Leon Chwistek | |||
Народження | 13 червня 1884 м. Краків, нині Польща | |||
Смерть | 20 серпня 1944 (60 років) | |||
с. Барвиха, Московська область, нині Росія | ||||
Поховання | Нове Донське кладовище | |||
Національність | поляк | |||
Країна | Австро-Угорщина Польща СРСР | |||
Навчання | Академія образотворчих мистецтв у Кракові | |||
Діяльність | математик, художник, філософ, викладач університету, літературний критик, art theorist, aesthetician | |||
Роки творчості | 1903—1944 | |||
Працівник | ЛНУ ім. І. Франка | |||
Член | Національна спілка письменників України і Всеслов'янський антифашистський комітет | |||
Роботи в колекції | Національний музей у Варшаві і Національний музей у Кракові | |||
Нагороди | ||||
| ||||
Леон Хвістек у Вікісховищі | ||||
Леон Хвістек (пол. Leon Chwistek; 13 червня 1884, м. Краків, Польща – 20 серпня 1944, с. Барвиха, Московська область, нині Росія) — польський художник, філософ, літературний та художній критик, математик, художній теоретик.
Біографія
Леон Хвістек народився в родині відомого польського лікаря — Броніслава Хвістека та художниці Емілії Хвістек, яка була ученицею відомих польських художників — Яна Матейка та Кароля Мікульського.
Своє дитинство Леон Хвістек провів у Закопаному, де познайомився зі Станіславом Віткевичем, Броніславом Малиновським, Каролем Шимановським і Тадеушом Шимберським.
У 1903—1904 роках був вільним слухачем в Академії образотворчих мистецтв у Кракові, навчався у Юзефа Мехоффера.
Леон Хвістек закінчив Ягеллонський університет, де вивчав філософію та математику, а згодов вирішив продовжити своє навчання у Ґеттінґені та Відні (1908—1910).
У 1913—1914 роках навчався образотворчого мистецтва у Парижі, там познайомився з таким напрямом у мистецтві, як кубізм.
Протягом 1914—1916 років перебував на фронті у складі Першої бригади легіонів Польських.
У 1917 році Хвістек став співзасновником краківської групи «Польські експресіоністи» та певний час був її головним теоретиком (окрім Леона, сюди входили: Станіслав Віткевич, Тітус Чижевський та ін.). Від 1919 року група почала називатись «Формістами».
Починаючи від 1922 року, Леон був викладачем математики у Ягеллонському університеті, де у 1928 році захистив дисертацію з математичної логіки. Від 1937 року був головою Львівської спілки польських художників і дизайнерів[1].
1929 року Хвістек очолив математично-природниче відділення Львівського університету імені Яна Казимира. У 1930 році орендував помешкання на третьому поверсі кам'яниці професора Львівської політехніки Бенедикта Фулінського, що на вул. Гетьмана Тарновського, 82. Тут він оселився разом з дружиною Ольгою та донькою Аліною. Після початку другої світової війни залишився в окупованому радянською та мешкав у кам'яниці, що при вул. Гетьмана Тарновського, до червня 1941 року[2]. Згодом розпочав співпрацю з газетою «Czerwony Sztandar» (укр. Червоний прапор).
17 вересня 1940 року вступив до Союзу радянських письменників України[3].
Наприкінці червня 1941 року Хвістек, в публіцистичній творчості якого був ряд критичних статей про Гітлера, під час відступу радянських військ залишає Львів і разом з сім'єю був евакуйований за лінію фронту.
У 1941—1944 роках Леон Хвістек мешкав у Тбілісі, де викладав математичний аналіз в одному з вишів міста. У 1944 році Ванда Василевська добивається його переведення у Москву, де продовжив викладацьку діяльність. У той самий час за ініціативи Сталіна створювався прорадянський Союз патріотів Польщі, членом якого стає Леон Хвістек.
Хвістек вже тоді був важкохворим. Помер Леон Хвістек 20 серпня 1944 року у Барвисі, під Москвою. Був похований у спільній могилі жертв сталінських репресій на Донському кладовищі Москви. Символічна могила Леона Хвістека знаходиться на Раковицькому цвинтарі Кракова.
Родина
Був одружений з Ольгою Марією Штейнгауз (1892—23 лютого 1962)[4], рідною сестрою відомого польського математика Гуґо Штейнгауза. 31 жовтня 1918 року у подружжя Хвістеків у Львові народилася дочка Аліна, яка у майбутньому стала доктором математики. Крім того, вона була й художницею та авторкою спогадів (померла у Кракові 22 листопада 2007 року)[5]. Зять Хвістеків та чоловік Аліни — Станіслав Золтан Давидович, уродженець Борислава, також був представником наукової еліти Кракова — професором фізики[6].
Наукова та художня творчість
Основним предметом наукових зацікавлень Леона були основи логіки і математики — конструкції, які належали до теорії типів Бертрана Рассела. В своїх працях він займався перебудовою системи Рассела, побудував систему «чистої теорії типів», якій присвятив багато праць, в тому числі «Zasada sprzeczności w swietle najnowszych badań Bertrana Rassella» (1912), «Antynomie logiki formalnej» (1922), «Miara Lebesgue'a» (1923), «The theory of constructive Types» (1924). В 30-их роках Л. Хвістек разом зі своїми учнями В. Гетпером та Я. Герцбергом опублікував ряд праць з основ логіки та математики.
У філософії, мистецтві та мистецькій критиці відстоював ідею безлічі світів (реальність здорового глузду, чуттєвого сприйняття, точних наук, снів і т. д.). Полемізував з Владиславом Стржеминським та його унізмом.
Персональні виставки його мистецьких робіт проводились у Кракові (1927) та Львові (1934).
Автор романів «Kardynał Poniflet» (1906, рукопис був знищений автором у 1917 році), «Pałace Boga» (1932—1933, під час життя автора були опубліковані лише декілька фрагментів, пробна реконструкція роману опублікована у 1968 році).
Праці
- Wielość rzeczy (1921);
- The theory of constructive types (principles of logic and mathematics): Part 1—general principles of logic. Theory of classes and relations (Краків, 1923);
- The theory of constructive types: (principles of logic and mathematics). P. 2, Cardinal arithmetic (Краків, 1925);
- Zagadnienia kultury duchowej w Polsce (1933);
- Granice nauki: Zarys logiki i metodologji nauk ścisłych (1935);
- Kilka uwag o podstawowych prawach rozchodzenia się̜ światła (1937);
- Krytyka pojęcia zmiennej w systemie semantyki racjonalnej (1938);
- La méthode générale des sciences positives; l'esprit de la sémantique (Париж, 1946);
- The limits of science: outline of logic and of the methodology of the exact sciences (Лондон, 1948);
- Wielość rzeczywistości w sztuce, i inne szkice literackie (1960);
- Pisma filozoficzne i logiczne (2 тт., 1961—1963);
- Wybór pism estetycznych (2004).
Примітки
- ↑ Мельник І. В. Галицьке передмістя та південно-східні околиці Королівського столичного міста Львова. — Львів : Апріорі, 2012. — С. 241. — ISBN 978-617-629-076-6.
- ↑ Jacka Marczyńskiego chodzenie po Lwowie 22—25 maja 2008. lwow.com.pl (пол.). Процитовано 20 березня 2021.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Bohdan Urbankowski Czerwona msza, czyli uśmiech Stalina. — t. 1. — Warszawa: Alfa, 1998. — S. 123. — ISBN 83-7001-971-4. (пол.)
- ↑ Itai Hermelin (5 жовтня 2015). Olga Maria Chwistek. geni.com (пол.). Процитовано 20 березня 2021.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Itai Hermelin (13 лютого 2016). Alina Maria Dawidowicz. geni.com (пол.). Процитовано 20 березня 2021.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Itai Hermelin (13 лютого 2016). Stanisław Zoltan Dawidowicz. geni.com (пол.). Процитовано 20 березня 2021.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
Джерела
- Karol Estreicher (mł.) Leon Chwistek. Biografia artysty (1884—1944). — Kraków: PWN, 1971. — 400 s. (пол.)
- Zofia Jeżewska Leon Chwistek (krótki zarys życia i twórczości). — Warszawa: Epoka, 1980. (пол.)
- Mariusz Urbanek Genialni. Lwowska Szkoła Matematyczna. — Warszawa: Wydawnictwo «Iskry», 2014. — ISBN 978-83-244-0381-3. (пол.)
- Irena Kossowska (грудень 2001). Leon Chwistek. culture.pl (пол.). Процитовано 20 березня 2021.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - Іванка Корань (29 березня 2019). Палацик Бога на горі Святого Яцека. Декілька життєвих історій про віллу на Тарнавського, 82. varianty.lviv.ua. Варіанти. Процитовано 20 березня 2021.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
Посилання
- Леон Хвістек. art.lviv-online.com. Процитовано 20 березня 2021.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - Галина Мирослава (12 червня 2015). Леон Хвістек. svitua.org. Процитовано 20 березня 2021.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)