Сквирський район

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Перевірена версія цієї сторінки, затверджена 30 січня 2022, заснована на цій версії.
Сквирський район
адміністративно-територіальна одиниця
Герб Прапор
Розташування району
Район на карті Київська область
Основні дані
Країна: Україна Україна
Область: Київська область
Код КОАТУУ: 3224000000
Утворений: 1923; відновлений 1965
Населення: ▲ 36 328 (на 1.1.2019)
Площа: 980 км²
Густота: 39.6 осіб/км²
Тел. код: +380-4568
Поштові індекси: 09000—09061
Населені пункти та ради
Районний центр: Сквира
Міські ради: 1
Сільські ради: 27
Міста: 1
Села: 49
Мапа району
Мапа району
Районна влада
Голова ради: Гриша Василь Васильович
Голова РДА: Славінська Оксана Вікторівна[1]
Вебсторінка: Сквирська РДА
Сквирська райрада
Адреса: 09000, Київська область, Сквирський р-н, м. Сквира, вул. Богачевського, 28
Мапа
Мапа

Сквирський район у Вікісховищі

Скви́рський райо́н — район України на південному заході Київської області на правобережжі. Районний центр: Сквира. Населення становить 38 219 осіб (на 1 жовтня 2013). Площа району 1965 року.

Географія

Район межує з Фастівським, Білоцерківським і Володарським районом Київської області, Погребищенським районом Вінницької області, Ружинським і Попільнянським районом Житомирської області.

Сквирський район розташований у правобережній частині України на відрогах Придніпровської височини, у зоні лісостепу, басейні річки Рось та її приток Роставиці, Кам'янки, Сквирки, Березянки та інших. Його рельєф уособлює собою плато із загальним пологим напрямом у східному напрямку і має вигляд хвилястої рівнини, що посічена досить густою мережею річкових долин та їх численних допливів, балок і ярів. Річки мають відносно спокійну течію, хоча протікають серед високих берегів, їх русла перетинають греблі-загати, що утворюють стави.

Ґрунти у північній частині району — опідзолені чорноземи, а в південній частині — чорноземи малогумусні. У долинах балок і заплавах річок розповсюджені лучні і лучно-болотисті ґрунти. Вміст гумусу у верхньому родючому шарі чорноземів коливається в межах — 2,1-3,8 %. Близько половини орних площ становлять кислі ґрунти.

Адміністративний устрій

Докладніше: Адміністративний устрій Сквирського району

Утворений 1923 року в складі Білоцерківської округи. У 1959 р. до Сквирського району приєднана частина ліквідованого Велико-Половецького району.[2]

05.02.1965 Указом Президії Верховної Ради Української РСР передано Яхнівську сільраду Сквирського району до складу Фастівського району.[3]

Адміністративно-територіально район поділяється на 1 міську раду та 27 сільських рад, які об'єднують 50 населених пунктів і підпорядковані Сквирській районній раді. Адміністративний центр — місто Сквира[4].

Населення

Національний склад населення за даними перепису 2001 року[5]:

Національність Кількість осіб Відсоток
українці 42834 96,65 %
росіяни 979 2,21 %
білоруси 103 0,23 %
турки-месхетинці 73 0,16 %
вірмени 65 0,15 %
інші 266 0,60 %

Мовний склад населення за даними перепису 2001 року[5]:

Мова Кількість осіб Відсоток
українська 43162 97,39 %
російська 854 1,93 %
турецька 73 0,16 %
білоруська 51 0,12 %
вірменська 50 0,11 %
інші 130 0,29 %

Політика

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Сквирського району було створено 47 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 66,65 % (проголосували 20 944 із 31 426 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 61,12 % (12 801 виборців); Юлія Тимошенко — 16,60 % (3 477 виборців), Олег Ляшко — 11,12 % (2 330 виборців), Анатолій Гриценко — 4,04 % (847 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 0,90 %.[6]

Екскурсійні об'єкти

  • Історико-краєзнавчий Музей (м. Сквира)
  • Млин (с. Буки)
  • Погруддя В. М. Баландіну (м. Сквира)
  • Погруддя Г. Д. Кошовій (с. Великополовецьке)
  • Погруддя М. М. Ольшевському (с. Великополовецьке)
  • Погруддя М. П. Діхтяренку (с. Чубинці)
  • Церква Свято-Вознесенська (с. Кривошиїнці)
  • Церква Святого Спиридона Триміунського (с. Шамраївка)
  • Церква Свято-Троїцька (с. Селезенівка)

Примітки

  1. ↑ Розпорядження Президента України від 31 січня 2020 року № 89/2020-рп «Про призначення О.Славінської головою Сквирської районної державної адміністрації Київської області»
  2. ↑ s:Указ Президії ВР УРСР від 4.03.1959 «Про ліквідацію Бишівського і Велико-Половецького районів Київської області»
  3. ↑ Про внесення змін до Указу Президії Верховної Ради Української РСР від 4 січня 1965 року «Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР»
  4. ↑ Адміністративно-територіальний устрій Сквирського району[недоступне посилання з травня 2019] на сайті Верховної Ради України
  5. ↑ а б Розподіл населення за національністю та рідною мовою, Київська область (осіб) - Регіон, Національність, Рік , Вказали у якості рідної мову. Процитовано 22 квітня 2017.
  6. ↑ ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України". www.cvk.gov.ua. Процитовано 18 березня 2016.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Сквирський район
Житомирська область
(Попільнянський район) 		Фастівський район Білоцерківський район
Житомирська область
(Ружинський район) 		Білоцерківський район
Вінницька область
(Погребищенський район) 		Володарський район Володарський район
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Сквирський_район&oldid=34424690