Шапіївка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Шапіївка
Країна Україна Україна
Область Київська область
Район/міськрада Сквирський
Рада/громада Шапіївська сільська рада
Код КОАТУУ 3224088601
Основні дані
Населення 455
Площа 3,06 км²
Густота населення 148,69 осіб/км²
Поштовий індекс 09041
Телефонний код +380 4568
Географічні дані
Географічні координати 49°39′58″ пн. ш. 29°36′49″ сх. д. / 49.66611° пн. ш. 29.61361° сх. д. / 49.66611; 29.61361Координати: 49°39′58″ пн. ш. 29°36′49″ сх. д. / 49.66611° пн. ш. 29.61361° сх. д. / 49.66611; 29.61361
Середня висота
над рівнем моря
214 м
Місцева влада
Адреса ради 09041, Київська обл., Сквирський р-н, с. Шапіївка, вул. Ювілейна, 1, тел. 3-35-45
Карта
Шапіївка. Карта розташування: Україна
Шапіївка
Шапіївка
Шапіївка. Карта розташування: Київська область
Шапіївка
Шапіївка

Шапії́вка (колишня назва — Чепіївка) — село в Україні, у Сквирському районі Київської області. Населення становить 455 осіб.

Географія[ред. | ред. код]

Географічні координати: 49°39' пн. ш. 29°36' сх. д. Часовий пояс — UTC+2. Загальна площа села — 3,06 км².

Шапіївка розташована за 10 км від районного центру міста Сквира[1]. Найближча залізнична станція — Попільня, за 40 км. Через село протікає річка Березнянка.

Історія[ред. | ред. код]

У документах XVIII століття згадується як село Чепіївка. До 1813 року поселення перебувало у власності графів Любовицьких, а з 1852 року — їхнього родича Пашковського. Цього ж року Шапіївку придбав Залеський, а після його смерті 1855 року село перейшло до сина Франка[2].

1854 року було збудовано церкву Воскресіння Христового[2].

У 19321933 роках Шапіївка постраждала від голодомору. За свідченнями очевидців кількість померлих склала близько 200 осіб[3].

Жертвами сталінських політичних репресій у 1930-х роках стали щонайменше вісім жителів села:[4]

Список політично репресованих жителів села:

ПІБ Коротка інформація
1 Грисюк Онуфрій Іванович нар. 1872, уродженець Шапіївки, українець, малописьменний. Проживав у Шапіївці, селянин-одноосібник. Особливою Нарадою при Колегії ДПУ УСРР 30 листопада 1931 року виселений на 3 роки за межі України (умовно). Реабілітований у 1989 році.
2 Дробушко Василь Семенович нар. 1898, уродженець Шапіївки, українець, освіта початкова. Проживав у Шапіївці, робітник Шамраївського цукрового заводу. Трійкою при УНКВС по Київській області 15 жовтня 1937 року засуджений до розстрілу. Вирок виконано 25 жовтня 1937 року. Місце поховання невідомо. Реабілітований у 1989 році.
3 Омельчук Василь Тихонович нар. 1915, уродженець Шапіївки, українець, малописьменний. Проживав у Шапіївці, колгоспник. Трійкою при УНКВС по Київській області 11 жовтня 1937 року засуджений до 10 років позбавлення волі. Реабілітований у 1989 році.
4 Таланчук Петро Ількович нар. 1898, уродженець села Тура Перемишлянського району, українець, освіта початкова. Проживав у Шапіївці, колгоспник. Постановою НКВС СРСР 10 вересня 1937 року засуджений до розстрілу. Вирок виконано 14 грудня 1937 року. Місце поховання невідомо. Реабілітованій у 1989 році військовою прокуратурою КВО.
5 Чеберяк Лаврентій Ничипорович нар. 1887, уродженець Шапіївки, українець, неписьменний. Проживав у Шапіївці, селянин-одноосібник. Особливою Нарадою при Колегії ДПУ УСРР 30 листопада 1931 року засуджений до виселення на 3 роки за межі України (умовно). Реабілітований у 1989 році.
6 Чорнодід Гнат Данилович нар. 1882, уродженець Шапіївки, українець, малописьменний. Проживав у Шапіївці, селянин-одноосібник. Особливою Нарадою при Колегії ДПУ УСРР 21 січня 1933 року засуджений до 3 років позбавлення волі. Реабілітований у 1989 році.
7 Щеглюк Каленик Іванович нар. 1892, уродженець Шапіївки, українець, малописьменний. Проживав у Шапіївці, колгоспник. Трійкою при УНКВС по Київській області 11 жовтня 1937 року засуджений до розстрілу. Вирок виконано 23 жовтня 1937 року. Місце поховання невідомо. Реабілітований у 1989 році.
8 Щеглюк Мусій Порфирійович нар. 1891, уродженець Шапіївки, українець, освіта незакінчена вища. Проживав у Києві, бухгалтер-ревізор українського товариства сліпих. Особливою Нарадою при НКВС СРСР 28 вересня 1938 року засуджений до 8 років позбавлення волі. Реабілітований у 1989 році.

Під час німецько-радянської війни участь у бойових діях брали чимало місцевих жителів, з них 147 осіб нагороджені орденами і медалями[1].

У 1970-х роках у Шапіївці знаходилася центральна садиба колгоспу імені XXI з'їзду КПРС. Працювала восьмирічна школа, бібліотека і клуб[2].

Населення[ред. | ред. код]

За даними перепису 2001 року населення села становило 455 осіб, з них 99,34% зазначили рідною українську мову, а 0,66% — російську[5].

Економіка[ред. | ред. код]

Економічний сектор села представлений ФГ «Добробут» і ТОВ «Агрофірма „Шапіївка“»[2].

Соціальна сфера[ред. | ред. код]

У селі діють загальноосвітня школа I–II ступенів, культоосвітні заклади та фельдшерсько-акушерський пункт[2].

Пам'ятки[ред. | ред. код]

У Шапіївці знаходиться братська могила воїнів Радянської армії, які загинули в роки Німецько-радянської війни.

Персоналії[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • упор. В. В. Болгов. Міста і села України. Київщина: історико-краєзнавчі нариси. — Київ, 2011. — Т. 2. — 448 с. — ISBN 978-966-1641-31-9.
  • Ульянченко В.І., Сергійчук В.І., Гай А.І., Шевченко С.В., Василинець Р.Д. Упорядкування Гая А.І. Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні. Київська область. — Біла Церква : Буква, 2008. — 1376 с. — ISBN 978-966-7195-95-3.
  • Ф. М. Рудич (голова ред. колегії) та ін. Історія міст і сіл Української РСР. Київська область. — Київ : Гол. ред. УРЕ, 1971. — 792 с.
  • Реабілітовані історією. Київська область. Книга друга. — Київ : Основа, 2007. — Т. 2. — 1040 с. — ISBN 966-699-170-5.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]