Вервеківка
| село Вервеківка | |
|---|---|
| рос. Вервековка | |
| Країна |  Росія
|
| Суб'єкт Російської Федерації | Воронезька область |
| Муніципальний район | Богучарський |
| Поселення | Поповське сільське поселення |
| Код ЗКАТУ: | 20205836002 |
| Код ЗКТМО: | 20605436106 |
| Основні дані | |
| Населення | 499 (2010) |
| Поштові індекси | 396751 |
| Телефонний код | +7 47366 |
| Географічні координати: | 49°55′22″ пн. ш. 40°28′16″ сх. д. / 49.92291944447177343° пн. ш. 40.47137222224977648° сх. д.Координати: 49°55′22″ пн. ш. 40°28′16″ сх. д. / 49.92291944447177343° пн. ш. 40.47137222224977648° сх. д. |
| Часовий пояс | UTC+4 |
| Мапа | |
  Вервеківка  Вервеківка | |
|
| |
Вервеківка (рос. Вервековка) — село у Росії, Богучарському районі Воронізької області. Входить до складу Поповського сільського поселення.
Населення становить 499 осіб (221 чоловічої статі й 278 — жіночої) за переписом 2010 року.
Історія[ред. | ред. код]
Станом на 1880 рік у колишній державній слободі Залиманської волості разом із колишньою приміською слободою Залиман й хутором Лисогірка мешкало 3660 осіб, налічувалось 362 дворових господарства, існували православна церква, школа, 3 шкіряних заводи, 3 вівчарних заводи, 22 вітряних млини[1].
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 799 осіб (371 чоловічої статі та 428 — жіночої), з яких всі — православної віри[2].
824 особи (389 чоловічої статі та 435 — жіночої) переважно українського населення, налічувалось 295 дворових господарств, існувала школа грамоти[3].
Населення[ред. | ред. код]
| 2000[4] | 2005[4] | 2010[5] |
|---|---|---|
| 495 | ↘486 | ↗499 |
Джерела[ред. | ред. код]
- (рос.) Вервеківка
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ рос. дореф. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ I. Губерніи Центральной земледѣльческой области. — СанктПетербургъ, 1880. — VI + 413 с.— С. 199.
- ↑ Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-31. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.) За даними 1900 року на хуторі мешкало
- ↑ рос. дореф. Населенныя мѣста Воронежской губерніи. Справочная книга. Изданіе Воронежскаго губернскаго земства. Воронеж: Типо-Литографія В. И. Исаева, Большая Дворянская ул., д. д-ра Столлѣ. 1900. — VI + 482 с., (код 5257)
- ↑ а б Список сельских населённых пунктов и численности населения по данным статистического учёта Богучарского муниципального района. msu.vrnoblduma.ru. Архів оригіналу за 17 травня 2013.
- ↑ Всероссийская перепись населения 2010 года. Численность населения городских округов, муниципальных районов, городских и сельских поселений, городских и сельских населённых пунктов Воронежской области. Архів оригіналу за 29 січня 2014. Процитовано 29 січня 2014. (рос.)
|
Це незавершена стаття з географії Росії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
.png)
| ||||||||||||||
.png){kind=small}