Шеллі Макнамара

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 00:09, 14 лютого 2022, створена TohaomgBot (обговорення | внесок) (Перекладено дати в примітках з англійської на українську)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Перевірена версія цієї сторінки, затверджена 14 лютого 2022, заснована на цій версії.
Шеллі Макнамара
англ. Shelley McNamara
Народилася1952
Lisdoonvarnad, Клер, Манстер, Ірландія
Країна Ірландія
Діяльністьархітекторка
Alma materУніверситетський коледж Дубліна
Знання мованглійська
ЗакладGrafton Architectsd
ЧленствоКоролівський інститут британських архітекторів і Aosdánad[1]
Magnum opusUTEC campusd і Roentgen Buildingd
Нагороди

Шеллі Макнамара (англ. Shelley McNamara, нар. 1952) — ірландський архітектор і викладач. В 1978 році заснувала Grafton Architects спільно з Івонн Фаррелл..[2] Grafton Architects здобула популярність на початку 2010-х років, спеціалізуючись на масивних, але просторих будівлях для вищої освіти.[2] Макнамара викладає архітектуру в декількох університетах, в тому числі — Університетському коледжі Дубліна з 1976 року.

За роботи Grafton Architects була нагороджена Королівською золотою медаллю (2020)[3], а за будівлю що вони спроектували — Університет інженерії та технології[en] в Лімі, Перу, здобула Міжнародну премію RIBA 2016 року — за кращу нову будівлю у світі в цьому році.[4] Макнамара та Фаррелл спільно здобули Прітцкерську премію 2020 року, вищу нагороду архітектури.[5][6]

Кар'єра

Grafton Arhitects

Спільно з Івонн Фаррелл, Макнамара заснувала Grafton Architects в Дубліні в 1978 році,[7] назвавши його на честь Графтон-стріт[8] Станом на 2017 рік у фірмі працювало 25 осіб, а Макнамара та Фаррелл керували проектами.[9] Макнамара описала свій підхід до архітектури як «замість того, щоб думати про простір, а потім знаходити структуру для нього, ми створюємо структуру, а це, в свою чергу, створює простір», а «задоволення від архітектури - це почуття ваги бути знесеним або підтриманим».

Пара спеціалізувалася на будівлях для вищої освіти, спроектувавши будівлі для університетів в Тулузі, Лімерику, Лондоні тощо. Серед них — навчальні корпуси, медичні училища та студентські гуртожитки. Вони залучили міжнародну підтримку до будівництва кампусу Університету Бокконі у Мілані, який було збудовано в 2008 році. Їх найвідоміша будівля — Університет інженерії та технології, що здобула Міжнародну премію RIBA в 2016 році, як краще нову будівлю у світі на цей рік.

Grafton Architects також спроектувала десятки будівель в Ірландії для житлових і комерційних цілей, та вищої освіти.

Академія

Макнамара працювала викладачем в Школі архітектури в UCD з 1976 року. Незабаром після закінчення Університетського коледжу в Дубліні, Макнамара почала викладати в школі разом з Івонн Фаррелл, де вона викладала в 1976 — 2002 роках. В 2015 році Макнамара стала ад'юнкт-професором в UCD.[10]

На додаток до UCD, Макнамара була запрошеним професором в Оксфордському університеті Брукса[en], Академії архітектури Мендрізіо[en] (2008-10) та Федеральній політехнічній школі Лозанни (2010-11). Вона здобула посаду повний професор в Мендрізіо в 2013 році. В 2010 році Макнамара очолила кафедру Кензо Танге у Гарвардській вищій школі дизайну[en] і кафедру Луїса Кана в Єльському університеті восени 2011 року. Вона працювала зовнішнім екзаменатором у Кембриджському університеті і Лондонському муніципальній школі архітектури. Також Макнамара багато читала лекцій в європейських і американських школах архітектури.[11]

Основні роботи

  • 2006: Центр мистецтв Солстес, Наван, Ко-Міт, Ірландія.
  • 2008: Waterloo Lane Mews, Дублін 4, Ірландія.
  • 2008: Пожежно-рятувальна служба Дрогеда, Дрогеда, Ірландія
  • 2012: Медична школа Університету Лімерика, Лімерік, Ірландія.
  • 2014: Memory / Grafton Architects, у співпраці з ELISAVA 300 років Каталонського духу, Іспанія.
  • 2021: Кампус Лондонської школи економіки та політичних наук (LSE) для нового Глобального центру соціальних наук (GCSS) в лондонському Олдвічі.
  • 2015: Університетський кампус UTEC Ліма, Перу
  • 2016: Переможець конкурсу на будівлю Пола Маршалла - Лондонська школа економіки 44 Lincoln’s Inn Fields, Лондон, Велика Британія
  • 2018: Куратор Венеціанської архітектурної бієнале FREESPACE/Grafton Architects, Італія.
  • 2019: Університет Тулузи 1 Капітолій Тулуза, Франція

Нагороди та виставки

  • 2008: Премія "Всесвітня будівля року", Grafton Architects за будівлю університету Бокконі в Мілані, Італія.[12][13]
  • 2012: "Архітектура як нова географія", нагорода "Срібний лев" на виставці Венеційської бієнале, спільна земля, [14]
  • 2013: Медична школа Університету Лімерика та автостанція у Перголі, що потрапила до шорт-листа премії Стірлінга RIBA, [15]
  • "Університет Лімерика", виставлена на виставці Sensing Spaces у Королівській академії[16]
  • Шорт-лист премії AJ Women in Architecture 2014 року, 2014 р[17]
  • Grafton Architects виграли четверту щорічну премію Джейн Дрю, 2015 р., за їх "масовий вплив" на професію..[18]
  • Міжнародна премія RIBA, 2016, для Університету Інгенієрії та Технології, Ліма, Перу[19]
  • 2018: Куратор 16-ї Венеційської бієнале архітектури●[20]
  • 2019: Почесний доктор Триніті-коледжу, Дублін[21]
  • 2020: Лауреат премії Архітектури Прітцкера, спільно з Фаррелл.[6][2]

Макнамара є співробітником Королівського інституту архітекторів Ірландії[en] та почесним співробітником Королівського інституту британських архітекторів.[22] Вона була першим архітектором, який був обраний членом Аосдани[en], асоціації ірландських художників[23].

Примітки

  1. ↑ http://aosdana.artscouncil.ie/Members/Architecture/McNamara.aspx
  2. ↑ а б в Wainwright, Oliver (3 березня 2020). Irish women win Pritzker prize, architecture's highest honour. The Guardian. Процитовано 4 березня 2020.
  3. ↑ Block, India (2 жовтня 2019). Grafton Architects wins 2020 RIBA Royal Gold Medal. de zeen. Процитовано 6 жовтня 2019.
  4. ↑ Wainwright, Oliver (15 січня 2017). Inside Peru's modern-day Machu Picchu – is this the best new building in the world?. The Guardian. Процитовано 4 березня 2020.
  5. ↑ Pritzker Architecture Prize Goes to Two Women for the First Time The New York Times, Anwar parves, 3 March 2020
  6. ↑ а б Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою cnn_pritzker не вказано текст
  7. ↑ About – Grafton Architects. graftonarchitects.ie. Процитовано 14 листопада 2015.
  8. ↑ Biography of the architect: Grafton Architects. Floornature.com. Grafton Architects is named after the well-known street in the Irish capital
  9. ↑ интервью Inside Peru’s modern-day Machu Picchu — is this the best new building in the world?на The Guardian
  10. ↑ Yvonne Farrell and Shelley McNamara | The Pritzker Architecture Prize. www.pritzkerprize.com. Процитовано 4 березня 2020. Upon graduating in 1976, they were each offered the unique opportunity to teach at UCD, where they continued to educate until 2006, and were appointed as adjunct professors in 2015.
  11. ↑ KTH | Shelley McNamara: 'Imagining the Real' (16 Nov). www.arch.kth.se. Процитовано 14 листопада 2015.
  12. ↑ What does it take to be the best building in the world? - CNN. CNN. Процитовано 14 листопада 2015.
  13. ↑ Woman Architect of the Year shortlist: Yvonne Farrell & Shelley McNamara. architectsjournal.co.uk. Процитовано 14 листопада 2015.
  14. ↑ Grafton scoops Venice silver lion prize. architectsjournal.co.uk. Процитовано 14 листопада 2015.
  15. ↑ 2013 RIBA Stirling Prize shortlist announced. Dezeen. 18 липня 2013. Процитовано 14 листопада 2015.
  16. ↑ Sensing Spaces | Exhibition | Royal Academy of Arts. www.royalacademy.org.uk. Процитовано 14 листопада 2015.
  17. ↑ AJ Releases Shortlist for 2014 Woman Architect of the Year. ArchDaily. 10 січня 2014. Процитовано 14 листопада 2015.
  18. ↑ Jane Drew Prize Jointly Awarded to Grafton Co-Founders Yvonne Farrell and Shelley McNamara. ArchDaily. 11 лютого 2015. Процитовано 14 листопада 2015.
  19. ↑ RIBA International Awards. www.architecture.com.
  20. ↑ Yvonne Farrell and Shelley McNamara appointed curators of Venice Architecture Biennale. Biennial Foundation. 19 січня 2017.
  21. ↑ Registrar : Trinity College Dublin, the University of Dublin, Ireland. www.tcd.ie. Процитовано 6 січня 2020.
  22. ↑ Shelley McNamara – Current Member | Aosdana. aosdana.artscouncil.ie. Процитовано 14 листопада 2015.
  23. ↑ Gelder, Compiled By Lawrence Van (23 лютого 2006). Arts, Briefly. The New York Times. ISSN 0362-4331. Процитовано 14 листопада 2015.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Шеллі_Макнамара&oldid=34613247