Філіп Джонсон
| Філіп Джонсон | |
|---|---|
| англ. Philip Cortelyou Johnson англ. Philip Cortelyou Johnso | |
| Народження | 8 липня 1906[1][2][…] |
| Смерть | 25 січня 2007[6][1][…] (100 років) |
| Країна (підданство) | |
| Навчання | Гарвардська вища школа дизайнуd, Гарвардський університет і Hackley Schoold |
| Діяльність | архітектор, мистецтвознавець, історик архітектури |
| Архітектурний стиль | постмодерна архітектура |
| Найважливіші споруди | Кришталевий собор і Philip Johnson Housed |
| Членство | Американська академія мистецтв та літератури і Американська академія мистецтв і наук |
| Нагороди | |
| Батько | Homer H. Johnsond[8] |
| Мати | Louise Johnsond[8] |
| | |
Філіп Джонсон (англ. Philip Johnson; 8 липня 1906 — 25 січня 2005) — архітектор США, що мав значний вплив на розвиток американської та світової архітектури[10]. Лауреат Прітцкерівської премії (1979)[11].
Вивчав історію та філософію у Гарварді, але в 1928 весь хід його життя змінила зустріч з Людвігом Міс ван дер Рое. Після повернення з поїздки по Європі Джонсон першим познайомив американців з теоретичними побудовами Міс ван дер Рое, Гропіуса і Ле Корбюзьє — архітекторів, для позначення стильової приналежності яких Джонсон при складанні каталогу Музею сучасного мистецтва в 1932 р. ввів в обіг термін «інтернаціональний стиль».
Ставши на чолі архітектурного підрозділу Музею сучасного мистецтва, Джонсон сприяв пропаганді архітектурного модернізму в Америці, написав ґрунтовну монографію про Міс ван дер Рое і переконав його переїхати в США. На території своєї садиби в штаті Коннектикут він втілив ідеї Міс ван дер Рое архітектурного мінімалізму при проектуванні «Скляного будинку» (1949). З цього часу він почав працювати архітектором-практиком, створивши разом з Місом такий яскравий зразок «інтернаціонального стилю», як хмарочос Сігрем-білдінг у Нью-Йорку (1956).
У міру падіння популярності «інтернаціонального стилю» в 1960-ті адаптувався до нових віянь. У його проектах з'являються вигнуті лінії і алюзії до історичних архітектурних стилів, властиві постмодерну. У 1968 разом з Джоном Берджи заснував власне архітектурне бюро. Спільні проекти Джонсона і Берджи численні — це і будівля корпорації SONY в Нью-Йорку (1984), і Вільямс Тауер в Х'юстоні (1983), і Ліпстік-білдінг на Мангеттені (1986), і Ворота Європи в Мадриді (1996).
Філіп Джонсон був геєм. Він публічно заявив про це у 1993 році та вважався «найвідомішим відкритим геєм-архітектором в Америці».[12]
У 1934 році Джонсон розпочав свої перші серйозні стосунки з Джиммі Деніелсом, співаком кабаре. Стосунки тривали один рік.[13]
Його партнер, з яким він прожив 45 років, арт-куратор Девід Вітні,[14][15][16][17] помер невдовзі після Джонсона, у 2005 році, у віці 66 років.[18]
- Мадрид
- Мадрид
- Мадрид
- Мадрид
- Далас
- Мінеаполіс
- Соні Білдинг, Нью-Йорк
- Індіана
- Нью-Йорк
- Г'юстон
- Коннектикут
- Пітсбург
- Нью-Йорк
- Форт Уорт, Сад води, штат Техас.
- 1 2 3 Arkitekter verksamma i Sverige — 2014.
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Arkitekter verksamma i Sverige — 2015.
- ↑ Джонсон Филип // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- 1 2 Nieuwe Instituut Collectieplatform
- ↑ Philip Johnson // Legacy.com — 2005.
- ↑ Museum of Modern Art online collection
- 1 2 Geni.com — 2006.
- ↑ archINFORM — 1994.
- ↑ Nation & World | Innovative, influential architect Philip Johnson dies at age 98 | Seattle Times Newspaper. seattletimes.nwsource.com. 2011 [last update]. Процитовано 8 жовтня 2011.
{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з посиланнями на джерела, що мають зайву точність в параметрі year (посилання) - ↑ Goldberger, Paul (May 23, 1979). «Philip Johnson Awarded $100.000 Pritzker Prize: He Is Called the 'Dean' Recent Work More Controversial.» New York Times, p. C26. Retrieved August 1, 2011.
- ↑ George Haggerty, ред. (2000). Gay Histories and Cultures: An Encyclopedia. Т. 2. Taylor & Francis. с. 498. ISBN 978-0-8153-1880-4.
- ↑ Schulze, Franz (1996). Philip Johnson: Life and Work. University of Chicago Press. с. 93. ISBN 978-0-226-74058-4. Процитовано 4 жовтня 2017.
- ↑ Pierce, Lisa, «Through the Looking Glass», August 1, 2010, pp 1, A4, The Advocate of Stamford, Connecticut
- ↑ Gutoff, Bija, «Philip Johnson: A Glass House Opens» [Архівовано 8 лютого 2010 у Wayback Machine.], at Apple website, no date given, retrieved August 8, 2010
- ↑ Kennedy, Randy (14 червня 2005). David Whitney, 66, Renowned Art Collector, Dies. The New York Times. Процитовано 11 травня 2009.
- ↑ Bourdon, David (May 1970). «What's Up in Art, The Castelli Clan». Life. Accessed June 9, 2010.
- ↑ Glass House history chapter 1 [Архівовано 11 жовтня 2011 у Wayback Machine.]
- Народились 8 липня
- Народились 1906
- Уродженці Клівленда
- Померли 25 січня
- Померли 2007
- Випускники Гарвардського університету
- Члени Американської академії мистецтв і літератури
- Члени Американської академії мистецтв і наук
- Пріцкерівські лауреати
- Нагороджені Національною медаллю мистецтв США
- Архітектори США
- Персоналії:Клівленд
- Персоналії:Нью-Йорк
- Архітектори хмарочосів
- Архітектори Мадрида
- ЛГБТ-архітектори
- Геї США