Ренцо Піано
Ренцо Піано (італ. Renzo Piano; 14 вересня 1937, Генуя, Італія) — італійський архітектор.
У 1964 закінчив університет Міланська політехніка і почав працювати з легкими конструкціями.
У 1981 в Парижі, Нью-Йорку і Генуї створив архітектурне бюро «Renzo Piano Building Workshop». Співпрацював з такими з архітекторами: Річард Роджерс, Пітер Райс, Ян Капліцки, Норман Фостер. За проєктом Ренцо Піано в рамках проєкту «Міські ворота» був зведений Будинок парламенту (Валетта)
У 1998 році Піано отримав Прітцкерівську премію, яку часто вважають Нобелівською премією з архітектури[11]. Журі порівнювали його з Мікеланджело та да Вінчі та приписували йому «переосмислення сучасної та постмодерної архітектури»[12].
- 1989: Королівська золота медаль.
- 1990: Кавалер Великого хреста Ордена «За заслуги перед Італійською Республікою».
- 1990: Премія Кіото.
- 1994: Золота медаль «За заслуги перед культурою та мистецтвом» Італії.
- 1995: Премія Еразма.
- 1995: Praemium Imperiale.
- 1998: Пріцкерівська премія.
- 2000: Архітектурна премія «Дух дерева», Гельсінкі, Фінляндія.
- 2002: Золота медаль Міжнародної спілки архітекторів.
- 2004: Почесний доктор Колумбійського університету Нью-Йорку.
- 2006: Золота медаль за італійську архітектуру, Мілан.
- 2008: Золота медаль Американського інституту архітектури.
- 2008: Премія Соннінга.
- 2013: обраний до Національної академії дизайну Нью-Йорку.
- 2017: Кавалер Великого хреста Цивільного ордену Альфонсо X Мудрого[13].
-
Музей NEMO, Амстердам (1995–1997). -
Музей NEMO: Амстердам (1995–1997). -
Музей NEMO: Амстердам (1995–1997). -
Хмарочос Aurora Place у Сіднеї (2000). -
Нью-Йорк -
Нью-Йорк (Whitney Museum of American Art) -
Соні-центр, Берлін -
Берлін -
Берлін -
Берлін -
Берлін -
Кельн -
Кельн -
Кельн -
Кельн -
Кьольн -
Кьольн -
Берн -
Los Angeles County Museum of Art -
Сесто Сан Джовані, Італія -
Shard London Bridge, Лондон, найвищий хмарочос Європи у 2012 -
Музей мистецтва, Атланта -
Осака, Японія, аеропорт Кансай -
Осака, Японія, аеропорт Кансай -
Париж (1971–1977)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
_-_geograph.org.uk_-_2267641.jpg)
_taxiing_at_Kansai_International_Airport.jpg)
- ↑ SNAC — 2010.
- ↑ Берлінська академія мистецтв — 1993.
- ↑ Structurae — Ratingen: 1998.
- ↑ Muschamp H. Renzo Piano Wins Architecture's Top Prize // The New York Times / J. Kahn — Manhattan: New York Times Company, A. G. Sulzberger, 1998. — ISSN 0362-4331; 1553-8095; 1542-667X
- ↑ Museum of Modern Art online collection
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ CONOR.Sl
- ↑ http://academie-architecture.fr/academiciens/
- ↑ http://www.accademiasanluca.eu/it/accademici/id/483/
- ↑ Il Presidente Napolitano ha nominato quattro senatori a vita — presidenza della Repubblica Italiana, 2013.
- ↑ ARCHITECTURE VIEW; What Pritzker Winners Tell Us About the Prize (Published 1988) (англ.). 29 травня 1988. Архів оригіналу за 3 жовтня 2025. Процитовано 14 січня 2026.
- ↑ Jury Citation: Renzo Piano | The Pritzker Architecture Prize. www.pritzkerprize.com. Процитовано 14 січня 2026.
- ↑ BOE-A-2017-12705 Real Decreto 973/2017, de 3 de noviembre, por el que se concede la Gran Cruz de la Orden Civil de Alfonso X el Sabio al señor Renzo Piano. www.boe.es. Процитовано 14 січня 2026.
Категорії:
- Народились 14 вересня
- Народились 1937
- Уродженці Генуї
- Члени Європейської академії наук і мистецтв
- Члени Американської академії мистецтв і наук
- Офіцери ордена Почесного легіону
- Кавалери Великого хреста ордена Альфонсо X Мудрого
- Кавалери Великого хреста ордена «За заслуги перед Італійською Республікою»
- Нагороджені Королівською золотою медаллю
- Пріцкерівські лауреати
- Лауреати премії Еразма
- Лауреати премії Кіото в галузі мистецтв і філософії
- Лауреати Берлінської художньої премії
- Італійські архітектори
- Довічні сенатори Італії
- Архітектори Берліна
- Викладачі Міланської політехніки