Перейти до вмісту

Ренцо Піано

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ренцо Піано
італ. Renzo Piano
Народився14 вересня 1937(1937-09-14)[1][2][…] (87 років)
Генуя, Італія[4]
Країна Італія[5]
Діяльністьархітектор, політик
Галузьархітектура
Alma materМіланський технічний університет (1964)
ВчителіFranco Albinid, Jean Prouvéd, Giuseppe Ciribinid, Marco Zanusod і William Laborded
Знання мовіталійська[6][7] і французька
ЗакладКНР
ЧленствоЄвропейська академія наук і мистецтв, Берлінська академія мистецтв, Королівська академія мистецтв, Американська академія мистецтв і наук, Académie d'architectured[8], Академія Святого Луки[9] і Академія витончених мистецтвd
Magnum opusShard London Bridge, Міжнародний аеропорт Кансай, Сан-Нікола (стадіон), Intesa Sanpaolo Buildingd, Vulcano Buonod, Морганівська бібліотека і музей, Центр Жоржа Помпіду, Каліфорнійська академія наук, Pinacoteca Giovanni e Marella Agnellid, Botin Centred, FDP[d] і École normale supérieure Paris-Saclay
Посададовічний сенатор[10]
Партіянезалежний політик
Нагороди
Ренцо Піано
будівництво найвищого хмарочоса Європи, Лондон, (термін завершення будівницьтва до травня 2012
будівництво найвищого хмарочоса Європи, Лондон, (термін завершення будівництва до травня 2012

Ренцо Піано (італ. Renzo Piano; 14 вересня 1937, Генуя, Італія) — італійський архітектор.

Життєпис

[ред. | ред. код]

У 1964 закінчив університет Міланська політехніка і почав працювати з легкими конструкціями.

У 1981 в Парижі, Нью-Йорку і Генуї створив архітектурне бюро «Renzo Piano Building Workshop». Співпрацював з такими з архітекторами: Річард Роджерс, Пітер Райс, Ян Капліцки, Норман Фостер. За проєктом Ренцо Піано в рамках проєкту «Міські ворота» був зведений Будинок парламенту (Валетта)

Нагороди

[ред. | ред. код]

Лауреат Прітцкерівської премії.

Фото вибраних творів

[ред. | ред. код]
  • Музей NEMO, Амстердам (1995–1997).
    Музей NEMO, Амстердам (1995–1997).
  • Музей NEMO, Амстердам (1995–1997).
    Музей NEMO, Амстердам (1995–1997).
  • Музей NEMO, Амстердам (1995–1997).
    Музей NEMO, Амстердам (1995–1997).
  • Хмарочос Aurora Place у Сіднеї (2000).
    Хмарочос Aurora Place у Сіднеї (2000).
  • Нью-Йорк
    Нью-Йорк
  • Нью-Йорк (Whitney Museum of American Art)
    Нью-Йорк (Whitney Museum of American Art)
  • Соні-центр, Берлін
    Соні-центр, Берлін
  • Берлін
    Берлін
  • Берлін
    Берлін
  • Берлін
    Берлін
  • Берлін
    Берлін
  • Кельн
    Кельн
  • Кельн
    Кельн
  • Кельн
    Кельн
  • Кельн
    Кельн
  • Кьольн
    Кьольн
  • Кьольн
    Кьольн
  • Берн
    Берн
  • Los Angeles County Museum of Art
    Los Angeles County Museum of Art
  • Сесто Сан Джовані, Італія
    Сесто Сан Джовані, Італія
  • Shard London Bridge, Лондон, найвищий хмарочос Європи у 2012
    Shard London Bridge, Лондон, найвищий хмарочос Європи у 2012
  • Музей мистецтва, Атланта
    Музей мистецтва, Атланта
  • Осака, Японія, аеропорт Кансай
    Осака, Японія, аеропорт Кансай
  • Осака, Японія, аеропорт Кансай
    Осака, Японія, аеропорт Кансай
  • Париж (1971–1977)
    Париж (1971–1977)

Джерела

[ред. | ред. код]
  1. ↑ SNAC — 2010.
  2. ↑ Берлінська академія мистецтв — 1696.
  3. ↑ Structurae — Ratingen: 1998.
  4. ↑ Muschamp H. Renzo Piano Wins Architecture's Top Prize // The New York Times / J. Kahn — Manhattan: New York Times Company, A. G. Sulzberger, 1998. — ISSN 0362-4331; 1553-8095; 1542-667X
  5. ↑ Museum of Modern Art online collection
  6. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  7. ↑ CONOR.Sl
  8. ↑ http://academie-architecture.fr/academiciens/
  9. ↑ http://www.accademiasanluca.eu/it/accademici/id/483/
  10. ↑ Il Presidente Napolitano ha nominato quattro senatori a vita — presidenza della Repubblica Italiana, 2013.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Ренцо_Піано