Ренцо Піано

Ренцо Піано
італ. Renzo Piano
Народився	14 вересня 1937[…] (86 років); Генуя, Італія
Країна	Італія
Діяльність	архітектор, політик
Галузь	архітектура
Alma mater	Міланський технічний університет (1964)
Вчителі	Franco Albinid, Jean Prouvéd, Giuseppe Ciribinid, Marco Zanusod і William Laborded
Знання мов	італійська і французька
Заклад	КНР
Членство	Європейська академія наук і мистецтв, Берлінська академія мистецтв, Королівська академія мистецтв, Американська академія мистецтв і наук, Académie d'architectured, Академія Святого Луки і Академія витончених мистецтвd
Magnum opus	Shard London Bridge, Міжнародний аеропорт Кансай, Сан-Нікола (стадіон), Grattacielo Intesa Sanpaolod, Vulcano Buonod, Морганівська бібліотека і музей, Центр Жоржа Помпіду, Каліфорнійська академія наук, Pinacoteca Giovanni e Marella Agnellid, Botin Centred і FDP[d]
Посада	довічний сенатор
Партія	незалежний політик
Нагороди	Королівська золота медаль (1989) Prix de l'Équerre d'Argentd (1991) Прітцкерівська премія (1998) премія Еразма (1995) Praemium Imperiale (1995) Золота медаль АІАd (2008) Премія Кіото в галузі мистецтв і філософіїd (1990) Берлінська художня преміяd (1995) honorary doctorate from Columbia Universityd (2014) Golden Liond (2000) Auguste Perret Prized (1978) Gold Medal for Italian Architectured Prix de l'Équerre d'Argentd (2017)
	; Висловлювання у Вікіцитатах; Медіафайли у Вікісховищі;

Ренцо Піано (італ. Renzo Piano; 14 вересня 1937, Генуя, Італія) — італійський архітектор.

Життєпис[ред. | ред. код]

У 1964 закінчив університет Politecnico di Milano і почав працювати з легкими конструкціями.

У 1981 в Парижі, Нью-Йорку і Генуї створив архітектурне бюро «Renzo Piano Building Workshop». Співпрацював з такими з архітекторами: Річард Роджерс, Пітер Райс, Ян Капліцки, Норман Фостер. За проєктом Ренцо Піано в рамках проєкту «Міські ворота» був зведений Будинок парламенту (Валетта)

Нагороди[ред. | ред. код]

Лауреат Прітцкерівської премії.

Фото вибраних творів[ред. | ред. код]

Музей NEMO, Амстердам (1995–1997).
Музей NEMO, Амстердам (1995–1997).
Музей NEMO, Амстердам (1995–1997).
Хмарочос Aurora Place у Сіднеї (2000).
Нью-Йорк
Нью-Йорк (Whitney Museum of American Art)
Соні-центр, Берлін
Берлін
Берлін
Берлін
Берлін
Кельн
Кельн
Кельн
Кельн
Кьольн
Кьольн
Берн
Los Angeles County Museum of Art
Сесто Сан Джовані, Італія
Shard London Bridge, Лондон, найвищий хмарочос Європи у 2012
Музей мистецтва, Атланта
Осака, Японія, аеропорт Кансай
Осака, Японія, аеропорт Кансай
Париж (1971–1977)

Джерела[ред. | ред. код]

↑ SNAC — 2010.
d:Track:Q29861311
↑ Берлінська академія мистецтв — 1696.
d:Track:Q414110
↑ Structurae — Ratingen: 1998.
d:Track:Q3791 d:Track:Q1061861
↑ Muschamp H. Renzo Piano Wins Architecture's Top Prize // The New York Times / J. Kahn — Manhattan, NYC: The New York Times Company, A. G. Sulzberger, 1998. — ISSN 0362-4331; 1553-8095; 1542-667X
d:Track:Q9684 d:Track:Q6284490 d:Track:Q54837 d:Track:Q60 d:Track:Q24743245 d:Track:Q2529982 d:Track:Q11299 d:Track:Q1608828
↑ Museum of Modern Art online collection
d:Track:Q73268604
↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
d:Track:Q19938912 d:Track:Q54837 d:Track:Q193563
↑ http://academie-architecture.fr/academiciens/
↑ http://www.accademiasanluca.eu/it/accademici/id/483/
↑ Il Presidente Napolitano ha nominato quattro senatori a vita — presidenza della Repubblica Italiana, 2013.
d:Track:Q15191779

Посилання[ред. | ред. код]

Виступ Ренцо Піано на TED

Портал «Мистецтво» Портал «Архітектура»

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q8513_citetype_Q35127_citetype_Q36524_citetype_Q194166"_data-entity-id="Q29861311">SNAC<span_class="wef_low_priority_links">_—_2010.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q29861311]]</div>-1] SNAC — 2010.
d:Track:Q29861311

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q162633_citetype_Q3152824_citetype_Q18674739_citetype_Q166118"_data-entity-id="Q414110">Берлінська_академія_мистецтв<span_class="wef_low_priority_links">_—_1696.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q414110]]</div>-2] Берлінська академія мистецтв — 1696.
d:Track:Q414110

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q7094076"_data-entity-id="Q1061861">Structurae<span_class="wef_low_priority_links">_—_[[:Ратінген|Ratingen]]:_1998.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q3791]][[d:Track:Q1061861]]</div>-3] Structurae — Ratingen: 1998.
d:Track:Q3791 d:Track:Q1061861

[<i_class="wef_low_priority_links">[[:en:Herbert_Muschamp|Muschamp&nbsp;H.]]</i>_[https://www.nytimes.com/1998/04/20/arts/renzo-piano-wins-architecture-s-top-prize.html_Renzo_Piano_Wins_Architecture's_Top_Prize]_//_''[[:Нью-Йорк_таймс|The_New_York_Times]]''<span_class="wef_low_priority_links">_/_[[:en:Joseph_Kahn_(journalist)|J.&nbsp;Kahn]]_—_[[:Мангеттен|Manhattan]],_[[:Нью-Йорк|NYC]]:_[[:en:The_New_York_Times_Company|The_New_York_Times_Company]],_[[:en:A._G._Sulzberger|A._G._Sulzberger]],_1998._—_ISSN_[https://www.worldcat.org/issn/0362-4331_0362-4331];_[https://www.worldcat.org/issn/1553-8095_1553-8095];_[https://www.worldcat.org/issn/1542-667X_1542-667X]</span><div_style="display:none">[[d:Track:Q9684]][[d:Track:Q6284490]][[d:Track:Q54837]][[d:Track:Q60]][[d:Track:Q24743245]][[d:Track:Q2529982]][[d:Track:Q11299]][[d:Track:Q1608828]]</div>-4] Muschamp H. Renzo Piano Wins Architecture's Top Prize // The New York Times / J. Kahn — Manhattan, NYC: The New York Times Company, A. G. Sulzberger, 1998. — ISSN 0362-4331; 1553-8095; 1542-667X
d:Track:Q9684 d:Track:Q6284490 d:Track:Q54837 d:Track:Q60 d:Track:Q24743245 d:Track:Q2529982 d:Track:Q11299 d:Track:Q1608828

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q7094076"_data-entity-id="Q73268604">Museum_of_Modern_Art_online_collection<span_class="wef_low_priority_links"></span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q73268604]]</div>-5] Museum of Modern Art online collection
d:Track:Q73268604

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q36524_citetype_Q7094076_citetype_Q27031827_citetype_Q595971"_data-entity-id="Q19938912"><i_class="wef_low_priority_links">[[:Національна_бібліотека_Франції|Bibliothèque_nationale_de_France]]</i>_[http://data.bnf.fr/ark:/12148/cb120176093_BNF]:_платформа_відкритих_даних<span_class="wef_low_priority_links">_—_2011.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q19938912]][[d:Track:Q54837]][[d:Track:Q193563]]</div>-6] Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
d:Track:Q19938912 d:Track:Q54837 d:Track:Q193563

[[http://academie-architecture.fr/academiciens/_http://academie-architecture.fr/academiciens/]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-7] ttp://academie-architecture.fr/academiciens/

[[http://www.accademiasanluca.eu/it/accademici/id/483/_http://www.accademiasanluca.eu/it/accademici/id/483/]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-8] ttp://www.accademiasanluca.eu/it/accademici/id/483/

[[http://www.quirinale.it/elementi/Continua.aspx?tipo=4&key=15466_Il_Presidente_Napolitano_ha_nominato_quattro_senatori_a_vita]<span_class="wef_low_priority_links">_—_[[:d:Q15191779|presidenza_della_Repubblica_Italiana]],_2013.</span><div_style="display:none">[[d:Track:Q15191779]]</div>-9] Il Presidente Napolitano ha nominato quattro senatori a vita — presidenza della Repubblica Italiana, 2013.
d:Track:Q15191779

[1]

[2]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]

Ренцо Піано

Зміст

Життєпис[ред. | ред. код]

Нагороди[ред. | ред. код]

Фото вибраних творів[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Навігаційне меню

Ренцо Піано
італ. Renzo Piano

Народився	14 вересня 1937(1937-09-14)^[1]^[2]^[…] (86 років) Генуя, Італія^[4]
Країна	Італія^[5]
Діяльність	архітектор, політик
Галузь	архітектура
Alma mater	Міланський технічний університет (1964)
Вчителі	Franco Albini^d, Jean Prouvé^d, Giuseppe Ciribini^d, Marco Zanuso^d і William Laborde^d
Знання мов	італійська^[6] і французька
Заклад	КНР
Членство	Європейська академія наук і мистецтв, Берлінська академія мистецтв, Королівська академія мистецтв, Американська академія мистецтв і наук, Académie d'architecture^d^[7], Академія Святого Луки^[8] і Академія витончених мистецтв^d
Magnum opus	Shard London Bridge, Міжнародний аеропорт Кансай, Сан-Нікола (стадіон), Grattacielo Intesa Sanpaolo^d, Vulcano Buono^d, Морганівська бібліотека і музей, Центр Жоржа Помпіду, Каліфорнійська академія наук, Pinacoteca Giovanni e Marella Agnelli^d, Botin Centre^d і FDP^[d]
Посада	довічний сенатор^[9]
Партія	незалежний політик
Нагороди	Королівська золота медаль (1989) Prix de l'Équerre d'Argent^d (1991) Прітцкерівська премія (1998) премія Еразма (1995) Praemium Imperiale (1995) Золота медаль АІА^d (2008) Премія Кіото в галузі мистецтв і філософії^d (1990) Берлінська художня премія^d (1995) honorary doctorate from Columbia University^d (2014) Golden Lion^d (2000) Auguste Perret Prize^d (1978) Gold Medal for Italian Architecture^d Prix de l'Équerre d'Argent^d (2017)
Висловлювання у Вікіцитатах Медіафайли у Вікісховищі

Ренцо Піано

Життєпис[ред. | ред. код]

Нагороди[ред. | ред. код]

Фото вибраних творів[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Навігаційне меню

Пошук