Заха Хадід
Дама За́ха Мохаммад Хаді́д (англ. Zaha Mohammad Hadid; 31 жовтня 1950, Багдад, Ірак — 31 березня 2016, Маямі, США) — британська архітекторка іракського походження, лауреат Прітцкерівської премії з архітектури 2004 року. Представниця деконструктивістського напрямку в архітектурі.
Зміст
Біографія[ред. | ред. код]
Народилася у Багдаді (Ірак) у 1950 році. Дочка колишнього Міністра фінансів Іраку Мохаммада Хадіда, який був на посаді у 1958—1963 рр. Отримала науковий ступінь з математики у Американському Університеті в Бейруті перед переїздом на навчання до лондонської Школи Архітектури при Асоціації Архітектури. Після закінчення школи працювала зі своїми колишніми викладачами Ремом Колгасом та Елією Зенгелісом у роттердамському архітектурному бюро Office for Metropolitan Architecture, ставши одним з його співзасновників у 1977 році.
Дипломний проект Заги Хадід називався «Тектонік Малевича» (К. Малевич (1878—†1935) — киянин). У змісті проекту відобразилися мистецькі ідеї іншого вихідця з України харків'янина В. Татліна (1885—†1956).
У 1980 році відкрила у Лондоні власне архітектурне бюро Zaha Hadid Architects. Протягом 1980-их викладала у Асоціації Архітектури та інших престижних закладах у всьому світі. Керувала кафедрою Кендзо Танге у Вищій Школі Дизайну при Гарвардському Університеті, кафедрою Саллівена у Школі Архітектури при Іллінойському університеті в Чикаго.
Будинки за проектам Захи Хадід зведені в різних країнах світу — від Німеччини і Італії до Гонконгу і Азербайджану. Серед її проектів — лондонський олімпійський комплекс водних видів спорту, оперний театр в Гуанчжоу (Китай), Центр Гейдара Алієва у Баку, також вона розробила проект одного з стадіонів для чемпіонату світу з футболу у Катарі у 2022 році[6].
Заха Хадід — перша жінка нагороджена Прітцкерівською премією, а також перша і єдина жінка, що отримала Королівську золоту медаль RIBA.
31 березня 2016 року у віці 65 років померла від серцевого нападу в Маямі, де лікувалася від бронхіту.
Нагороди[ред. | ред. код]
- Прітцкерівська премія (2004)
- Стерлінгівська премія (2010, 2011)
- Королівська золота медаль RIBA (2016)
- Дама-командор Ордена Британської імперії
Ранні будівлі (1991—2005)[ред. | ред. код]
Пожежна станція «Вітра» у Вайль-на-Рейні, Німеччина (1991–93)
Бергісельська[en] вежа для лижних стрибків, Інсбрук, Австрія (1999-2002)
Центр сучасного мистецтва[en], Цинциннаті (1997-2003)
Науковий центр «Phæno»[en], Вольфсбург, Німеччина (2000-2005)
Науковий центр «Phæno»[en] усередині
Одна з будівель музею «Ordrupgaard»[en], Копенгаген, Данія (2001-2005)
Великі проекти (2006—2010)[ред. | ред. код]
Мостовий павільйон у Сарагосі, Іспанія (2005–2008)
Вхід до Національного музею 21-го століття[en], Рим, Італія (1998–2010)
Інтер'єр Національного музею 21-го століття[en] у Римі, Італія (1998–2010)
Оперний театр Гуанчжоу, Гуанчжоу, Китай (2003–2010)
.JPG)
Великі проекти (2011—2012)[ред. | ред. код]
Музей Ріверсайд[en], Глазго, Шотландія (2004–2011)
Центр водних видів спорту, збудований до Літніх олімпійських ігор 2012 року, Лондон (2005–2012)
Музей мистецтв Бродів[en] у Східному Лансінгу[en], Мічиган (2007–2012)
Галактичне СОХО у Пекіні, Китай (2008–2012)
.jpg)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ http://www.bbc.com/news/entertainment-arts-35936768
- ↑ а б в г д http://nyti.ms/22S2VgZ
- ↑ 建築家ザハ・ハディドさん死去 新国立の旧計画デザイン — 朝日新聞社, 2017.
- ↑ http://www.zaha-hadid.com/architecture/lilium-tower/
- ↑ https://www.dezeen.com/2018/04/12/zaha-hadid-architecture-vladislav-doronin-capital-hill-residence-moscow-russia/
- ↑ Померла архітекторка авангардистка Заха Хадід
Посилання[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Заха Хадід
Література[ред. | ред. код]
- Офіційний сайт Заги Хадід
- Віталій Абліцов «Галактика „Україна“. Українська діаспора: видатні постаті» — К.: КИТ, 2007. — 436 с.
| |||||
|
