Малколм Гладуелл

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 05:59, 14 лютого 2022, створена TohaomgBot (обговорення | внесок) (Перекладено дати в примітках з англійської на українську)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Перевірена версія цієї сторінки, затверджена 14 лютого 2022, заснована на цій версії.
Малколм Гладуелл
англ. Malcolm Gladwell
Народився3 вересня 1963(1963-09-03)[1][2][…] (61 рік)
Ферем[d], Гемпшир[d], Гемпшир, Велика Британія
Країна Велика Британія
Діяльністьписьменник, сценарист, соціолог, журналіст, подкастер
Галузьсуспільні науки
Alma materТрініті-коледжd і Elmira District Secondary Schoold
Знання мованглійська[4][5]
Роки активності1987 — тепер. час
Жанресей
Magnum opusПереломний момент[d], Спалах, Outliersd, Що бачила собака (книга), David and Goliath: Underdogs, Misfits, and the Art of Battling Giantsd, Revisionist Historyd[6] і Hedwig's Lost Van Goghd[7]
БатькоGraham Gladwelld[8]
Нагороди
член ордена Канади
IMDbID 0321656
Сайтgladwellbooks.com

Малкольм Гладуелл (англ. Malcolm Gladwell; 3 вересня 1963, Гемпшир) — канадський журналіст, поп-соціолог. З 1987 по 1996 рік працював журналістом у Washington Post, очолював нью-йоркське бюро газети. З 1996 року є штатним автором журналу The New Yorker. Здобув популярність завдяки своїм книгам «Переломний момент» (англ. The Tipping Point, 2000), «Спалах» (англ. Blink, 2005), «Генії і аутсайдери» (англ. Outliers: The Story of Success, 2008) і «Що бачила собака» (англ. What the Dog Saw: And Other Adventures, 2009).

Книги і статті Малкольма Гладуелла часто стосуються несподіваних наслідків досліджень у соціальних науках і знаходять широке застосування у науковій роботі, зокрема у галузях соціології, психології і соціальній психології. Деякі з його книг займали перші рядки в списку бестселерів газети The New York Times. У 2005 році журнал Time назвав Гладуелл одним з 100 найбільш впливових людей[9]. У 2007 році письменник отримав першу премію Американської Соціологічної асоціації за видатні досягнення за звітами в соціальних питаннях. У 2007 році він також отримав почесний ступінь доктора філології Університету Ватерлоо.

Ранні роки

Малкольм Гладуелл народився в місті Фархем (Хемпшир, Велика Британія). Його батько Грехем Гладуелл, англієць, почесний професор Університету Ватерлоо (Онтаріо, Канада), а мати Джойс має ямайські коріння і працює психотерапевтом[10]. У 1969 році вона опублікувала книгу «Коричневе обличчя, великий пан» (англ. Brown Face, Big Master). За визнанням Малкольма Гладуелла, саме мати стала для нього прикладом для наслідування[11].

У віці шести років сім'я Гладуелл перебралася з Великої Британії в Канаду[12]. У школі Малкольм демонстрував успіхи в спорті, бігу на середні дистанції. У 1978 році він став переможцем чемпіонату, який проводився серед шкіл Онтаріо[13]. Навесні 1982 року він вступив стажистом в Національний центр журналістики в Вашингтоні[14]. У 1984 році отримав диплом історика у Коледжі Трійці при Університеті Торонто[15].

Кар'єра

Малькольм Гладуелл почав свою кар'єру в якості журналіста в щомісячному виданні The American Spectator[16]. Пізніше писав для журналу Insight on the News, виданні Церкви Об'єднання, заснованої Мун Сон Меном[17].

У 1987 році він прийшов працювати в газету Washington Post. Згодом очолив нью-йоркське бюро газети, де пропрацював до 1996 року. Станом на 2017 рік є штатним автором журналу The New Yorker.

Його книги «Переломний момент» і «Спалах» стали міжнародними бестселерами. Гладуелл отримав $1 млн за «Переломний момент» — тільки в США було продано більше двох мільйонів екземплярів книги[18][19]. Книга «Спалах» також великим тиражем розійшлася[20]. Його третя книга «Генії і аутсайдери» побачила світ 18 листопада 2008 року[21]. Його остання книга «Що бачила собака» вийшла 20 жовтня 2009 року, у ній були зібрані його найкращі статті, які він написав в якості автора журналу The New Yorker[22].

Рецензії на книги

Авторитетне ділове видання Fortune назвало «Переломний момент» «чарівною книгою, яка змушує поглянути на світ з абсолютно іншої сторони», а San Francisco Chronicle назвало її «одним з найбільш очікуваних документальних творів».[23][24] The Daily Telegraph назвав її «незвичайним дослідженням такого малозрозумілого феномену як соціальна епідемія»[25]. Стівен Пінкер пише, що Гладуелл є письменником «надзвичайно обдарованим… Він уникає заїжджених тем, простого моралізування і звичайних істин, заохочуючи своїх читачів думати знову і думати по-іншому. Його проза є відвертою, доповнено зрозумілими поясненнями і дає відчуття того, що ми розмовляємо з експертами»[26].

Рецензуючи «Спалах», газета Baltimore Sun назвала Гладуелла «найбільш оригінальним американським журналістом з часів молодого Тома Вульфа»[27]. Фархад Ванью у виданні Salon описав книгу як «справжнє задоволення. У кращих традиціях Гладуелл „Спалах“ до країв наповнений дивовижними відкриттями, що стосуються нашого світу і нас самих»[28].

The Economist назвав "Геніїв " і « аутсайдерів» «захоплюючим читанням з важливим посилом»[29]. Девід Леонхардт написав у книжковому огляді для The New York Times: «У безкрайньому світі документальної літератури Малкольм Гладуелл — видатний талант, який існує сьогодні», а «Генії і аутсайдери» «змушують розмірковувати над винахідливими теоріями протягом днів після прочитання»[30].

Baltimore Sun стверджує, що збірник «Що бачила собака» «робить те, що він уміє робити найкраще — знаходити точки перетину науки і суспільства, щоб пояснити, як ми потрапили туди, де ми зараз знаходимося»[31]. Іен Семпл написав Guardian: «Книга збирає воєдино фрагменти, з яких складається блискуче свідоцтво мистецтва Гладуелла. Там є глибина його досліджень і ясність його аргументів, але широкий спектр тем, до яких він звертається, по-справжньому вражає»[32].

Критики Гладуелла зазвичай роблять акцент на тому, що він є журналістом, а його роботи не відповідають високим стандартам академічної літератури. Наприклад, його звинувачують у використанні логічних трюків і когнітивної упередженості. Критики вважають, що його методи вибору прикладів призводять до необачних узагальнень і порушення причинно-наслідкового зв'язку між подіями[33][34][35]. В одній з рецензій на книгу «Генії і аутсайдери» Гладуелла звинуватили у насадженні «расистської псевдонауки» та використання окремих прикладів для поспішних узагальнень щодо раси і класового статусу[36], а в іншій, опублікованій у виданні The New Republic, останню її главу назвали «непроникною для всіх форм критичного мислення».[37] Гладуелла також критикують за використання випадкових розрізнених фактів і загальному недоліку точності в його підході[38].[39]

Морін Ткачик і Стівен Пінкер[40] ставлять під сумнів цілісність підходу Гладуелла. Навіть віддаючи належне письменницькому таланту автора, Пінкер описує своє ставлення до Гладуелла як до «генію другого плану, який ненавмисно демонструє небезпеки статистичної аргументації» і звинувачує його в «виборі кращих історій, казуальної софістики і помилкової дихотомії». Пінкер дорікає письменника в нестачі експертизи: «Коли освіта письменника щодо предмета полягає в тому, що він інтерв'ює експертів, він буде схильний робити узагальнення, які є банальними, тупими або фальшивими».

The Independent дорікає Гладуелла у викладі «очевидних» відкриттів[41]. The Register звинувачує Гладуелла в слабкій аргументації і стверджує, що він «гидує фактами» і «зробив кар'єру завдяки тому, що вручає прості і порожні істини людям, огортаючи їх у барвисті обороти і імпрессіоністськи додаючи науковий метод».

Бібліографія

  • Gladwell, Malcolm (2000). The Tipping Point: How Little Things can make a Big Difference. Boston: Little, Brown. ISBN 0-316-31696-2.
    укр. пер: «Поворотний момент. Як дрібні зміни спричиняють великі зрушення»
  • — (2005). Blink: The Power of Thinking Without Thinking. New York: Little, Brown. ISBN 0-316-17232-4.
    укр. пер: «Спалах! Сила несвідомих думок, або Як не заважати мозку приймати рішення»
  • — (2008). Outliers: The Story of Success. New York: Little, Brown & Co. ISBN 978-0-316-01792-3.
    укр. пер: «Неординарні. Історії успіху»
  • — (2009). What the Dog Saw: And Other Adventures. New York: Little, Brown & Co. ISBN 978-0-316-07584-8.
  • — (2013). David and Goliath: Underdogs, Misfits, and the Art of Battling Giants. New York: Little, Brown & Co. ISBN 978-0-316-20436-1.[42]
  • — (2019). Talking to Strangers: What We Should Know About the People We Don't Know. New York: Little, Brown & Co. ISBN 978-0-316-47852-6.
    укр. пер: «Розмови з незнайомцями. Що слід знати про людей, яких ми не знаємо»

Примітки

  1. ↑ Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  2. ↑ Pallardy R. Encyclopædia Britannica
  3. ↑ Discogs — 2000.
  4. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  5. ↑ CONOR.Sl
  6. ↑ https://www.pushkin.fm/podcasts/revisionist-history
  7. ↑ (not translated to mul), (not translated to mul), (not translated to mul) YouTube — 2005.
  8. ↑ Lost in the Middle // The Washington Post / M. Murray — Washington: Fred Ryan, 1998. — ISSN 0190-8286; 2641-9599
  9. ↑ И Дмитрий Лисицин Интервью: Малкольм Гладуэлл, автор книги «Переломный момент». — «Секрет фирмы», 30.06.2006.
  10. ↑ a b «4». Faces of America. PBS. 2010-03-03. No. 4, season 1.
  11. ↑ «A conversation with Malcolm Gladwell». Charlie Rose. 2008-12-19. Retrieved 2009-01-17.
  12. ↑ Adams, Tim (2008-11-16). «The man who can't stop thinking». The Guardian (London).
  13. ↑ Radiolab «Race». Radiolab. 2008-11-28. Retrieved 2009-01-17.
  14. ↑ «Books and Articles by NJC Alumni». Young America's Foundation. Retrieved 2009-10-17.
  15. ↑ «Books by Malcolm Gladwell». Biblio. Retrieved 2009-01-17.
  16. ↑ Zengerle, Jason (2008-11-09). «Geek Pop Star». New York Magazine. Retrieved 2009-01-17.
  17. ↑ a b Shafer, Jack (March 19, 2008). «The Fibbing Point». Slate. Retrieved Dec. 28, 2009.
  18. ↑ a b Donadio, Rachel (2006-02-05). «The Gladwell Effect». The New York Times. Retrieved 2009-01-17.
  19. ↑ McNett, Gavin (2000-03-17). «Idea epidemics». Salon.com. Retrieved 2009-01-17.
  20. ↑ «Gladwell: 'I was an outsider many times over'». Times Online. June 2009.
  21. ↑ «Outliers: The Story of Success (Hardcover)». Amazon.com. Retrieved 2009-01-17.
  22. ↑ Sample, Ian (17 October 2009). «What the Dog Saw by Malcolm Gladwell». London: The Guardian. Retrieved 27 October 2009.
  23. ↑ Kelly, Erin (March 6, 2000). «Bookshelf». Fortune. Retrieved Dec. 28, 2010.
  24. ↑ Hawthorne, Christopher (March 5, 2000). «The Massive Outbreak of an Idea». San Francisco Chronicle. Retrieved Dec. 28, 2010.
  25. ↑ Thompson, Damian (May 9, 2000). «Are You a maven or a connector?». London: Daily Telegraph. Retrieved Dec. 28, 2010.
  26. ↑ a b c Pinker, Steven (2009-11-07). «Malcolm Gladwell, Eclectic Detective». NewYork Times Company. Retrieved 2009-11-19.
  27. ↑ Fuson, Ken (January 16, 2005). «The Bright Stuff». The Baltimore Sun. Retrieved Dec. 28, 2010.
  28. ↑ Manjoo, Farhad (January 13, 2005). «Before you can say». Salon. Retrieved Dec. 28, 2010.
  29. ↑ «How did I do that?». The Economist. December 11, 2008. Retrieved Dec. 28, 2010.
  30. ↑ Leonhardt, David (November 30, 2008). «Chance and Circumstance». The New York Times Book Review. Retrieved Dec. 28, 2010.
  31. ↑ Reimer, Susan (October 5, 2009). «Pill Inventor Gave Women Protection But Lost His Religion». The Baltimore Sun. Retrieved Dec. 28, 2010.
  32. ↑ Sample, Ian (October 17, 2009). «What the Dog Saw by Malcolm Gladwell». London: The Guardian. Retrieved Dec. 28, 2010.
  33. ↑ «The Accidental Guru». Fast Company. Retrieved 2009-08-04.
  34. ↑ «What is Malcolm Gladwell talking about?». The New Republic. Retrieved 2009-08-04.
  35. ↑ «Dear Malcolm, Why So Threatened?». Wired Magazine. Retrieved 2009-08-04.
  36. ↑ «Malcolm Gladwell's Outliers: Poignant Social Science or Racist Pseudoscience?». jweekley. Retrieved 2010-06-29.
  37. ↑ Review-a-Day — Outliers: The Story of Success by Malcolm Gladwell, reviewed by The New Republic Online — Powell's Books. Архів оригіналу за 5 січня 2011. Процитовано 4 лютого 2018.
  38. ↑ Kakutani, Michiko (2008-11-18). «It's True: Success Succeeds, and Advantages Can Help». The New York Times.
  39. ↑ Anecdotes — Joel on Software
  40. ↑ «Gladwell for Dummies». The Nation. 2009-11-04. Retrieved 2009-11-19.
  41. ↑ Tonkin, Boyd (2008-11-21). «Book Of The Week: Outliers, By Malcolm Gladwell». The Independent (London). Retrieved 2010-05-12.
  42. ↑ Lee, Stephen (3 серпня 2012). 'Tipping Point' author Malcolm Gladwell's next book announced. Entertainment Weekly. Процитовано 9 липня 2012.

Посилання

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Малколм_Гладуелл&oldid=34632348