Лето Атрід
Лето Атрід | |
---|---|
Файл:Leto I Atreides art.jpg | |
Перша поява | Дюна (1965) |
Остання поява | Дюна (1965) |
Автор | Френк Герберт |
Виконавець |
|
Інформація | |
Стать | чоловік |
Титул | Герцог Дому Атрідів |
Діти |
|
Родичі |
|
Лето Атрід (англ. Leto Atreides, [ˈleɪtoʊ əˈtreɪdiːz][1]) також відомий як Лето I Атрід (англ. Leto I Atreides) — вигаданий персонаж всесвіту «Дюни», створений Френком Гербертом. Він є герцогом дому Атрідів і батьком Пола Атріда. Представлений у романі Френка Герберта «Дюна» 1965 року, а пізніше головний персонаж приквел-трилогії Прелюдія до Дюни (1999—2001) Браяна Герберта і Кевіна Джеймс Андерсона. За словами Браяна Герберта, сина і біографа Френка Герберта, дім Атрідів був заснований на героїчному, але нещасливому грецькому міфологічному домі Атрея[2].
Лето зображений Юргеном Прохновим у фільмі Девіда Лінча «Дюна» 1984 року. Вільям Герт зіграв цього персонажа у мінісеріалі «Дюна» 2000 року. Лето буде зображений Оскаром Айзеком у фільмі Дені Вільнева «Дюна» 2020 року.
Біографія
Син герцога Поулуса Атріда[en] та леді Гелени[en]. Після загибелі батька успадкував планету Каладан і герцогський титул. Від зв'язку з Кайлеєю Верніус, дочкою графа Домініка Верніуса, у нього народився син Віктор, загиблий в результаті спроби замаху Кайлеї на Лето. Пізніше Лето перебував у багаторічних стосунках зі своєю наложницею леді Джесікою з ордена Бене Ґессеріт, з яких народився Пол і Алія. За наказом Падишах-імператора Шаддама IV прийняв в ленне володіння пустельну планету Арракіс, де загинув в результаті зради. Його останки спочивають в «Усипальниці голови Лето» на Арракісі.
Хронологія правління
Адаптації
- Лето зображений Юргеном Прохновим у фільмі Девіда Лінча «Дюна» 1984 року[3].
- Вільям Герт зіграв цього персонажа у мінісеріалі «Дюна» 2000 року[4]. Герт був першим актором, який був приєднався до касту адаптації 2000 року. Як шанувальник цього роману, він сказав газеті «Нью-Йорк Таймс»: «Я був наркоманом наукової фантастики … [Режисер Джон Гаррісон] зафіксував пророчі роздуми Герберта про нашу власну епоху, коли національні держави конкурують з новою глобальною економікою та її корпоративними елементами.»[4]
- Еммет Ашер-Перрін з «Tor.com» пише, що Герт «приносить якийсь стриманий спокій, який личить персонажу.»[5]
- Лето буде зображений Оскаром Айзеком у фільмі Дені Вільнева «Дюна» 2020 року[6].
Див. також
Примітки
- ↑ Dune: Creating the Audiobooks (Official promotional video, includes images of Frank Herbert's pronunciation notes for some terms). Macmillan Audio. 23 грудня 2008. Подія сталася на 4:04. Процитовано 23 січня 2010.
- ↑ Herbert, Frank (1965). Afterword by Brian Herbert. Dune (вид. Kindle). Penguin Group. с. 875—876.
- ↑ Maslin, Janet (14 грудня 1984). Movie Review: Dune (1984). The New York Times. Процитовано 15 березня 2010.
- ↑ а б Stasio, Marilyn (3 грудня 2000). Cover Story: Future Myths, Adrift in the Sands of Time. The New York Times. Процитовано 21 серпня 2015.
- ↑ Asher-Perrin, Emmet (9 травня 2017). Syfy's Dune Miniseries is the Most Okay Adaptation of the Book to Date. Tor.com. Процитовано 20 лютого 2019.
- ↑ Kit, Borys; Couch, Aaron (29 січня 2019). Oscar Isaac Joining Denis Villeneuve's Dune. The Hollywood Reporter. Процитовано 29 січня 2019.