Dune II

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Dune II

Dune2 title.png

Розробник Westwood Studios
Видавець Virgin Interactive
Дата випуску MS-DOS
1992
Amiga
1993
Sega Mega Drive
США 1993
Європейський Союз 1993
RISC OS
1995
Версія 1.07
Жанр RTS
Платформа DOS, Amiga і Sega Mega Drive
Режим гри одиночна гра
Носій гнучкий диск

Dune II: The Building of a Dynasty (під назвою Dune II: Battle for Arrakis виходила версія для Європи та Sega Mega Drive) — відеогра, один із перших представників жанру стратегії у реальному часі. Розроблена Westwood Studios на замовлення Virgin Interactive за мотивами роману Френка Герберта «Дюна» та видана в 1992 році для MS-DOS.

Ігровий процес[ред.ред. код]

Приклад ігрового процесу: атака на базу противника

Розвиток бази та військові дії відбуваються на прямокутних місцевостях — картах, більша частина яких схована Туманом Війни (англ. Fog Of War), який розсіюється в радіусі огляду споруд та військ. На відміну від пізніших ігор, він не покриває область знову, коли війська її покинуть. Щоб віддавати команди, як переміститися чи атакувати, слід вибирати відповідну дію на панелі управління, або користуватися гарячими клавішами, та вказувати ціль.

Важливу інформацію і довідки надають Ментанти — радники кожного з протиборчих домів.

На початку гри дається Збірний Двір, де замовляються споруди. Коли споруда виконана, потрібно вибрати місце, де її поставити. Будівлі можуть стояти на попередньо покладених плитах впритул до Збірного Двору, причому кожна займає різну кількість плит, інакше зводитиметься з половиною запасу міцності. Пошкоджені плити слід замінювати новими. Одні споруди відкривають доступ до інших.

Основним ресурсом є речовина Меланж (англ. Melange) яку в народі через приємний запах кориці називають пряністю. Очисник (англ. Refinery) прянощі комплектується Комбайном (англ. Harvester), який може видобувати меланж (у версії для Sega Mega Drive він самостійно вирушає до найближчого скупчення прянощі, у DOS-версії керування цілком належить гравцю), що виглядає як оранжеві розсипи. Зібравши пряність, він відвозить її на Очисник, який дає кошти для будівництва та ремонту. База вимагає і електроенергії, що виробляється енергостанціями. При цьому їхня продуктивність залежить від цілісності енергостанції: пошкоджені будівлі дають менше енергії. Пошкодження можна усунути за відповідний відсоток вартості будівлі. В міру розбудови бази відкриваються нові технології і війська та стає можливим боротися з ворогами і знищити їхню базу.

Всі ворогуючі сторони володіють приблизно однаковим набором військ: Комбайн (англ. Harvester), Збірний двір (англ. Construction Yard), Легка піхота (англ. Light Infantry), Важкі піхотинці (англ. Heavy Troopers), Трицикл (англ. Trike), Квадроцикл (англ. Quad), Бойовий танк (англ. Combat Tank), Ракетна установка (англ. Rocket Launcher), Облоговий танк (англ. Siege Tank), Носій (англ. Carryall), Орнітоптер (англ. Ornithopter)[1]. Виняток становлять спеціальні війська.

Для оборони бази служать стіни, які, як і плити, не можна відремонтувати, та турелі. Останні можуть доозброюватися ракетами на додачу до кулемета.

Ландшафт володіє різною прохідністю, так скелі може перетинати лише піхота. З піску можуть нападати місцеві істоти — Піщані Черви.

Особливості ворогуючих сторін[ред.ред. код]

Дім Атрейдесів

Dune2 Atr.png
  • Технологія X-центру: Звуковий танк (англ. Sonic Tank), який ушкоджує все, що лежить на шляху ультразвукової хвилі.
  • Зброя палацу: Фремени (англ. Fremen), корінні жителі планети Арракіс. У випадковому місці на карті, з'являються три загони важкої піхоти фременів, які самостійно починають атакувати противника.
  • Колір у грі — синій.

Дім Харконенів

Dune2 Har.png
  • Технологія X-центру: Спустошувач (англ. Devastator). Надпотужний танк, який вибухає при знищенні або за командою, ушкоджуючи усе навколо.
  • Зброя палацу: «Рука Смерті» (англ. Death Hand). Ракета, що може вразити будь-яку точку на карті. Володіє величезною руйнівною силою, але низькою точністю.
  • Не має на озброєнні Орнітоптерів.
  • Колір у грі — червоний.

Дім Ордосів

Dune2 Ord.png

Ордоси не згадуються у книгах Френка Герберта, проте, вони присутні в «Енциклопедії Дюни»

  • Технологія X-центру: Девіатор (англ. Deviator). Ракетний танк, ракети якого поширюють газ, не завдаючи ушкоджень. Проте військо, отруєне газом, переходить під керівництво Дому Ордосів на певний проміжок часу або до першого пошкодження.
  • Зброя палацу: Диверсант (англ. Saboteur). Невидимий юніт, який може підривати ворожі будівлі.
  • Рейдер (англ. Raider) — модифікований Трицикл, який володіє слабшою бронею, але більшою швидкістю.
  • Колір у грі — зелений.

Дім Корріно

Правлячий дім імператора, який не є грабельним. Має на озброєнні винятково сильні піхотні війська Сардаукарів (англ. Sardaukar)[2].

Сюжет[ред.ред. код]

Імператор Фредерік IV Корріно зіткнувся з потребою в цінному ресурсі Меланжі (відомому і як «пряність»), який добувається тільки на планеті Арракіс, через борги, спричинені міжусобицями в сім'ї. Він пропонує трьом Великим домам (Атрейдес, Харконнен і Ордос) змагання в зборі «пряності». Дім, який добуде її найбільше, отримає владу над Арракісом. Доми Атрейдес, Харконнен і Ордос починають змагання за владу, намагаючись не дати один одному виграти.

Атрейдиси є благородним домом, що шанує честь і традиції, Харконнени — підступі й честолюбні, а Ордоси складаються з багатіїв, які шукають легкої наживи. З часом проти дому гравця об'єднуються два ворожі доми, а в фіналі до них долучаються імператорські війська.

Якщо премагають Атрейдеси, вони засуджують Імператора за злочини проти свого дому та оголошують, що він більше не має права на владу.

Харконнени відкрито звинувачують Імператора в обмані їхнього дому. Прибулі посли обіцяють, що Імператор поплатиться за це своїм життям та розстріюють його.

В разі перемоги Ордосів, цей дім каже до Імператора, що він зробив їх пішаками у своїй грі. Після цього вони повідомляють, що стали сильніші, ніж будь коли, тож Імператор сам програв. Той вдає наче не розуміє про що йде мова і лишається в розпачі.

Розробка[ред.ред. код]

Розробка гри почалася з того, що президент Virgin Мартін Альпер запросив співзасновника Westwood Брета Сперрі на розмову стосовно того, що компанія отримала права на адаптації творів за всесвітом «Дюни» Френка Герберта. Вони домовилися про розробку відеогри за мотивами першого роману серії. На той час Cryo вже розробляла свою стратегічну гру Dune за замовленням Virgin[3], але Альпера не схвалював її, вважаючи надто «французькою» для британського і американського ринку. Cryo було позбавлено фінасування, але комапнія завершила свою гру за власні кошти. З цієї причини Dune від Westwood отримала номер II і підзаголовок Building of a Dynasty.

Розробники з Westwood Бретт Сперрі, Марк Крем і Джо Бостік домовилися зосередити ігровий процес на будівницті бази і переміщеннях в реальному часі. В якості основного ресурсу було обрано цінну речовину з першоджерел — спайс абож «пряність», за яку і точиться боротьба. На відміну від Dune Cryo, Westwood розробили і втілили концепцію «одного екрану», де всі аспекти гри взаємопов'язані і перетікають один в одного. Тобто, втрата джерел енергії миттєво позначається на живленні бази, а Збірного Двору (де міститься радар) — позбавляла міні-карти[4].

Версії[ред.ред. код]

Dune II початково вийшла для платформи DOS в 1992 році. Вона була однією з перших ігор, які підтримували Roland Sound Canvas (General MIDI) і звукові карти Sound Blaster.

В 1993 році вийшли версії для Amiga і Sega Mega Drive/Sega Genesis. В 1995 гра вийшла і для комп'ютерів Archimedes та Risc PC.

Версії для Sega відрізняються від оригінальної графікою будівель і юнітів (в оригіналі спрайти і зображення в меню різнилися) та мають інтерфейс без меню, пристосований для управління з геймпада. В них не можна зберігати прогрес, а лише вводити коди для доступу до кожного рівня. Також у версіях для Sega немає Ментантів, натомість присутній довідник.

Порт на Amiga подібний на DOS-версію, проте відрізняється менш якісною графікою. На цій платформі гра міститься на 5-и дисках, а прогрес зберігаються на окремому спеціально відформатованому диску.

Останньою офіційною версією гри була 1.07, після якої підтримка гри була завершена.
Існує неофіційний патч, який виправляє багато відомих дефектів[5]

Вплив[ред.ред. код]

Dune II ввела стандарти стратегій в реальному часі, які визначили сучасні риси цього жанру. Гра впровадила різні протиборчі сторони, розбудову бази за принципом «дерева технологій», структуру кампанії, де поступово відкриваються все потужні війська[6].

Цікаві факти[ред.ред. код]

  • Гра була оптимізована для повільних машин (наприклад, IBM 286) внаслідок чого виникав цікавий баґ: техніка поза екраном рухалась швидше, ніж та, яку гравець міг спостерігати. Цей баґ існував в усіх ранніх іграх жанру RTS від Westwood Studios.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Орнітоптер відсутній у Харконенів
  2. Dune II: The Building of a Dynasty/Units. StrategyWiki. 
  3. Saturday Crapshoot: Dune. PC Gamer. https://plus.google.com/113923018375494418149. Процитовано 2015-11-02. 
  4. Навигатор игрового мира - Когда тиберий был зеленым. www.nim.ru. Процитовано 2015-11-02. 
  5. Неофициальный патч для Dune II 1.07 (англ.). Old-Games. 
  6. Bates, Bob (2003). Game Developer's Market Guide. Thomson Course Technology. с. 141. ISBN ISBN 1-59200-104-1. 

Посилання[ред.ред. код]


Танк Це незавершена стаття про стратегічну відеогру.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.