Валентин Римський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 05:29, 2 березня 2022, створена InternetArchiveBot (обговорення | внесок) (Bluelink 1 book for Перевірність (20220301)) #IABot (v2.0.8.6) (GreenC bot)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Перевірена версія цієї сторінки, затверджена 2 березня 2022, заснована на цій версії.
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Святий Валентин.
Валентин Римський
Народивсяне раніше 176
Терні, Умбрія, Італія
Померне раніше 14 лютого 269
Рим, Римська імперія
·обезголовлення
КраїнаСтародавній Рим
Діяльністьлікар
Посадаєпископ
Конфесіякатолицька церква

Валентин Римський[1], також Валентин із Терні або Святий Валентин (народився ~175 р. в Інтерамні (сучасні Терні), помер 14 лютого 269/270 р. у Римі)[2] — християнський єпископ і мученик. Визнаний святим Католицькою церквою, Сирійською православною церквою, англіканською і лютеранською спільнотами.

Життя священномученика Валентина Римського

Святий Валентин Римський був єпископом італійського міста Інтерамні (Терні) в той час, коли християни зазнавали переслідувань з боку імператора Клавдія Готського.

Валентин Римський був схоплений за сповідання Христа, закутий в кайдани і приведений до імператора Клавдія для допиту. «Що ти думаєш про богів Зевса і Меркурія?» — запитали його. «Нічого іншого я не думаю, — сказав святий Валентин, — як тільки те, що вони були жалюгідні і нечестиві люди, які час свого життя провели нечестиво, гріховно і в задоволеннях». Своїм мучителям він так само розповідав про Христа, про порятунок, пропонував імператорові покаятися. Оскільки святий Валентин був чоловіком поважним і мудрим, імператор Клавдій ІІ вирішив віддати його освіченому чиновникові Астерію, для того, щоб перемогти віру Валентина в словесних спорах. Прийшовши в будинок Астерія, святий молився Богові. Астерій почув, як святий Валентин називає Ісуса Христа Світлом істини, і сказав: «Якщо Христос освічує кожну людину, то я зараз же випробую, чи істинне те, що ти говориш. У мене є донька, що осліпла раніше дворічного віку, і якщо ти ім'ям Христа твого повернеш їй зір, то я зроблю все, що ти побажаєш». Святий погодився, а Астерій поспішно пішов і привів сліпу дочку. Після гарячої молитви маленька дівчинка прозріла, і всі домочадці Астерія увірували в Христа, і після підготовки Астерій зі всім своїм будинком, в якому було 46 чоловік, прийняв Таїнство Хрещення. Почувши про хрещення Астерія багато християн прийшли в будинок його, де і були схоплені імператорськими солдатами і кинуті у в'язницю. Після довгих мук християни з'явилися перед судом імператора Клавдія, який «дав наказ без пощади побити святого Валентина палицями і потім відсікти йому голову мечем». Потім також постраждала решта всіх схоплених християн, зокрема і чиновник Астерій зі своєю родиною.

Святий Валентин Римський — заступник закоханих

Коли Валентин зцілив від сліпоти доньку сановника Астеріуса — вся родина чиновника прийняла християнство. Це викликало гнів імператора — і 14 лютого 269 року єпископ був обезголовлений.

Де знаходяться справжні мощі святого Валентина достеменно не відомо. Багато країн приписують саме собі місце зберігання мощей цього святого. І так, мощі св. Валентина є в Любліні, у Польщі, одні в церкві Навернення Апостола Павла, інші — в храмі св. Миколая. Також мощі перебувають в Церкві Різдва Пресвятої Богородиці у м. Самбір (Львівська обл.), у Церква Різдва Пресвятої Богородиці, Мукачеве. В Ірландії в храмі кармелитів при Whitefriar Street в Дубліні також можна побачити мощі св. Валентина. Найзнаменитіші мощі цього святого є в Римі, в базиліці Св. Марії Космедін (це та сама базиліка, де в притворі знаходяться знамениті «Уста Правди»). Також є мощі у південній Франції в Roquemaure, також в Австрії, у віденському кафедральному соборі св. Степана, в м. Бальзан на Мальті, в Глазго в Шотландії, в Бірмінгемі в Англії і ще в деяких інших місцях.

Канонізація

Валентина було канонізовано Християнською церквою, як мученика, який постраждав за віру. В 496 році Папа Римський Геласій І оголосив 14 лютого Днем святого Валентина[3] і одночасно заборонив святкування язичницького свята Луперкалій, яке відзначалось 15 лютого[4].

Примітки

  1. ↑ ВАЛЕНТИН. www.pravenc.ru ((рос.)) . Процитовано 2 лютого 2022.
  2. ↑ Butler, Alban (1981). Butler's Lives of the saints (англ.). Burns & Oates. ISBN 9780860121121.
  3. ↑ День Святого Валентина: історія та традиції свята. unian.ua (укр.). УНІАН. 1 лютого 2020. Процитовано 6 лютого 2021.
  4. ↑ Зайцев Д. В., Бугаевская Л. А. Валентин (рос.) // Православная энциклопедия Т. 6 : Бондаренко — Варфоломей Эдесский / под ред. Патриарха Московского и всея Руси Алексия II. — М. : Православная энциклопедия, 2003. — 750 с. : ил. — ISBN 5-89572-010-2. — С. 522.

Посилання

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Валентин_Римський&oldid=34750818