Безруківка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 17:19, 21 листопада 2021, створена SalweenBot (обговорення | внесок) (правопис)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Безруківка
Харківська дирекція
Південна залізниця
станція
Будівля вокзалу
Розташування
Розташування Харківська область
Адреса Україна Україна, Харківська область, Дергачівський район, с. Безруки
Координати 50°09′ пн. ш. 36°08′ сх. д. / 50.150° пн. ш. 36.133° сх. д. / 50.150; 36.133Координати: 50°09′ пн. ш. 36°08′ сх. д. / 50.150° пн. ш. 36.133° сх. д. / 50.150; 36.133
Структура
Лінія(ї) Харків-Пасажирський — Грани
Платформ 2
Тип платформ низькі, бічні
Колій 2
Історія
Відкрито 1918 рік[1]
Перебудовано 2009 рік
Електрифіковано 1959 рік
Будівля
Поверхів 1
Інша інформація
Власник Південна залізниця
Оператор Укрзалізниця
Код ЄМР (АСУЗТ) 432236
Код Експрес-3 2204685
Тарифна зона 3
Мапа
Мапа
Безруківка на Вікісховищі


Перша платформа

Безру́ківка  — залізничний пасажирський зупинний пункт Харківської дирекції Південної залізниці на лінії Харків-Пасажирський — Грани. Розташований біля залізничного переїзду на околиці села Безруки. Платформа розміщується між зупинною зупинним пунктом Нові Дергачі (відстань 5 км) та залізничною станцією Слатине (5 км). Потяги далекого прямування по платформі зупинки не мають.

Напрямок Харків-Пасажирський — Бєлгород обслуговується моторвагонним депо Харків (електропоїзди ЕР2, ЕР2Р, ЕР2Т).

Відстань до станції Харків-Пасажирський — 20 км[2].

Колійний розвиток

Колійного розвитку не має. Платформами обладнано обидві колії.

Споруди

Будівля вокзалу з касою — з боку колії, що веде на станцію Харків-Пасажирський, 2 павільйони та вбиральня — з іншої. Платформа непарної колії, а також припавільйонна територія вокзалу викладенні бруківкою. Платформа парної колії, а також підхід до вбиральні — заасфальтовано.

Примітки

  1. А.С. Архангельский, В.А. Архангельский. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В двух книгах. — Москва : Транспорт, 1981. — Т. 1. — С. 45. — 100 000 прим.(рос.)
  2. Україна. Атлас залізниць. — Київ : ДНВП «Картографія», 2008. — С. 65. — 4 000 прим. — ISBN 978-966-475-082-7.

Посилання

Джерела