Бистриця (Надвірнянський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 21:39, 14 листопада 2021, створена SashkoR0B0T (обговорення | внесок) (https://lcorp.ulif.org.ua/dictua/)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Бистриця
Герб Бистриці
Автобусна зупинка в Бистриці
Автобусна зупинка в Бистриці
Автобусна зупинка в Бистриці
Країна Україна Україна
Область Івано-Франківська область
Район Надвірнянський район
Рада Бистрицька сільська рада
Код КАТОТТГ UA26120130020077922
Облікова картка Бистриця 
Основні дані
Населення 1068
Площа 2,1 км²
Густота населення 508,57 осіб/км²
Поштовий індекс 78436
Телефонний код +380 3475
Географічні дані
Географічні координати 48°27′09″ пн. ш. 24°13′59″ сх. д. / 48.45250° пн. ш. 24.23306° сх. д. / 48.45250; 24.23306Координати: 48°27′09″ пн. ш. 24°13′59″ сх. д. / 48.45250° пн. ш. 24.23306° сх. д. / 48.45250; 24.23306
Середня висота
над рівнем моря
777 м
Водойми р. Бистриця Надвірнянська, Салатрук, Довжинець, Рафайловець, Добромирецький, Дзюрдзинець
Відстань до
обласного центру
70 км
Відстань до
районного центру
34 км
Найближча залізнична станція Надвірна
Відстань до
залізничної станції
36 км
Місцева влада
Адреса ради с. Бистриця, Надвірнянський р-н, Івано-Франківська обл.
Сільський голова Гав'юк Ганна Василівна
Карта
Бистриця. Карта розташування: Україна
Бистриця
Бистриця
Бистриця. Карта розташування: Івано-Франківська область
Бистриця
Бистриця
Мапа
Мапа

CMNS: Бистриця у Вікісховищі

Би́стриця (до 1946 року — Рафáйлова; пол. Rafajłowa) — село Надвірнянського району Івано-Франківської області.

Розташування

Центр сільської ради, розташоване за 34 км від районного центру та 36 км від залізничної станції Надвірна. Через село протікає річка Бистриця Надвірнянська та її притоки — Салатрук і Довжинець. На захід від села розташований перевал місцевого значення — Легіонів, на північний захід — заповідне урочище Салатрук та водоспад Салатручіль.

Назва

7 червня 1946 року указом Президії Верховної Ради УРСР село Рафайлова Надвірнянського району перейменовано на село Бистриця і Рафайлівську сільську раду — на Бистрицька.

Географія

У селі потоки Рафайловець, Добромирецький та Дзюрдзинець впадають у річку Бистрицю Надвірнянську.

Історія

У польській історіографії село відоме передовсім за битвою під Рафайловою[pl], що відбулася в ході Першої світової війни у ніч з 23 на 24 січня 1915 року між польськими легіонами та російськими військами.

За часів Другої Речі Посполитої Рафайлова входила до Станіславського воєводства. Тут був пост польської прикордонної охорони, яка у березні 1939 р. розстріляла полонених вояків Карпатської Січі.[1]

Загальна інформація

Населення села становить 1068 осіб, площа — 2,1 км².

З районним центром село зв'язане автодорогою Надвірна — Бистриця. До складу сільради входять село Климпуші та селища Згари й Причіл.

У селі розташовано три лісництва: Довжинецьке, Бистрицьке та Річанське. Бистриця розташована в горах і є популярною базою для гірських походів.

У Бистриці є загальноосвітня школа I—III ступенів, дитячий садок «Гуцулочка», бібліотека, будинок культури, лікарська амбулаторія, філія зв'язку.

На території села зареєстровані дві церкви: УПЦ «Святого Юрія», отець Герилюк Михайло, та УГКЦ «Святого Юрія», отець Григорій Данчишин.

Транспорт

Тричі на день із Надвірної приходить автобус.

Туризм

Бистриця фактично є останнім селом, де є цивілізація (магазини), перед підйомом у гори. Тому село слугує базовим пунктом для відправки у гори або поповнення запасів. Якщо рушати ліворуч із Бистриці, то можна потрапити на перевал Столи, хребет ДовгаПлоска та Довбушанку. Якщо піти прямо через молдавський притулок, то виходиш на хребет Братківська під Чорну Клеву та під власне Братківську. Якщо піти праворуч, то через Боярин та Окопи виходиш до Пекла або прямо до полонини Рущина та хребта Сивуля.

Пам'ятки природи

Церква Святого Юрія

Церква Святого Великомученика Юрія Переможця - хрещата в плані, однобанна, побудована з смерекових брусів, перекрита карбованою алюмінієвою бляхою (опасання, стіни і дахи над опасанням). До вівтаря прибудовано ризниці. Опасання розташоване на вінцях зрубів навколо церкви. Церкву почали будувати в 1922 році на місці попередньої та завершили в 14 жовтня 1924 року. У радянський період церква охоронялась як пам'ятка архітектури Української РСР (№ 1183)[2]. В 1970 році покриття з гонту було замінене на бляшане. Використовується громадою Православної церкви України. В храмі з 2012 року служить о. Михайло Герилюк.[3][4][5]

Докладніше: Церква Святого Великомученика Юрія Переможця (Бистриця)

Народилися

Анастасія Хіминець (5 листопада 1928, дівоче прізвище Кузюк, псевдо «Тополя» і «Леся») — повстанська зв'язкова[6].

Галерея

Примітки

  1. М. Андрусяк З БОЇВ ЗА КАРПАТСЬКУ УКРАЇНУ. — «Галичина», 22.02.2019.
  2. П О С Т А Н О В А РАДА МІНІСТРІВ УКРАЇНСЬКОЇ РСР від 6 вересня 1979 р. N 442 Про доповнення списку пам'яток містобудування і архітектури Української РСР, що перебувають під охороною держави. zakon.rada.gov.ua. Процитовано 17 березня 2021.
  3. Храм Юрія Переможця с. Бистриця » Коломийська єпархія. kolomija.com. Процитовано 15 травня 2021.
  4. Церква Бистриця Надвірнянський район. decerkva.org.ua. Процитовано 15 травня 2021.
  5. Бистриця с Церква св.Георгія 1985 г. Памятники градостроительства и архитектуры. www.pslava.info. Процитовано 15 травня 2021.
  6. На повстанському весіллі

Посилання

Див. також