Боснійський еялет
Босні́йський еяле́т (тур. Eyalet-i Bosna, босн. Bosanski pašaluk, босн. Босански пашалук) — адміністративна одиниця, еялет, що входив до складу Османської імперії в період між 1580 та 1867 роками. Займав території сучасних Боснії і Герцеговини, Хорватії, Сербії та Чорногорії. Ліквідований в результаті Боснійського постання, після якого розформований на Боснійський віялет та еялет Герцеговина[1].
Історія
Передумови
1463 року короля Стефана Томашевича було страчено османськими солдатами. На території Боснії було утворено Боснійський санджак. Через двадцять років до цієї території приєднали Герцеговину[2].
Адміністративний розподіл
Боснійський еялет складався з Боснійського санджака, Герцеговинського санджака, Вучітрнського санджаку, Пізренського санджаку, Кркського санджаку та Пакракського санджака.
Зменшення території
Боснійський еялет був однією з найменш розвинених адміністративних одиниць у складі Османської імперії.
В результаті Великої Турецької війни, що скінчилася підписанням Карловицького договору, територію Боснійського еялета складали лише чотири санджаки, три з яких значно зменшились.
У зв'язку з тим, що регіон був кордоном з Священною Римською імперією, інтенсивність воєнною адміністрації відповідала умовам географічного розташування.
Період Боснійського повстання
1831 року губернатор Гусейн Градашчевіч зайняв Травнік та вимагав широкої автономії і зменшення мобілізації серед населення[3].
Алі-паша Різванберговіч скористався суперечками між боснійцями та жителями Герцеговини та відділив район розселення останніх і перетворив його на еялет Герцеговину.
В результаті реформи 1865 року, 1867-го інші частини Боснійського еялету перетворилося на Боснійський віялет, а повстання було придушено.
Губернатори
.png)
- Сарі Сулмайман паша
- Осман Градашевіч
- Гасан Предоєвіч
- Гусейн Градашевіч
- Гасейн Боляніч
- Алі-паша Різванбеговіч
- Мехмет-бек Куленовіч
- Бекір-паша
Столиця
- Травник — (1553; 1697—1833; 1839/40–1851)
- Баня-Лука — (1553—1638)
- Сараєво — (1639—1697; 1833—1839/40; 1851—1878)
Джерела
- Encyclopedia of the Ottoman Empire, p. 91, at Google Books By Gábor Ágoston, Bruce Alan Masters
- Lippincott's Pronouncing Gazetteer: A Complete Pronouncing Gazetteer Or … 1856. p. 1968.
- The English Cyclopaedia: Geography By Charles Knight
- The Popular encyclopedia: or, conversations lexicon, Volume 6, p. 698, at Google Books
- a b Istorisko društvo Bosne i Hercegovine (1952). Godišnjak. 4. … босанског ејалета именован је Ферхад-паша Соколовић (1580—1588) који је дотле био санџак-бег босански (1574—1580). Поред босанског санмака под власт босанског беглербега подвргнуто је још девет санџака који су дотле били у саставу румелиског или будим- ског ејалета. Уз босански санџак који је сада постао централна облает босанског пашалука овоме су ејалету одмах припојени сан- џаци: херцеговачки, вучитрнски, призренски, клишки, крчки и па- крачки, који су тада били издвојени из румелиског ејатета, и зворнички и пожешки, који су били издвсјени избудмскогејалета. Тако се босански беглербеглук, ејалет или пашалук у почетку свога оп- стојања састојао од десет санџака.
Див. також
Примітки
- ↑ The Popular Encyclopedia: Or, Conversations Lexicon (англ.). Blackie. 1862.
- ↑ Klemenčić, Mladen (1994). Territorial Proposals for the Settlement of the War in Bosnia-Hercegovina (англ.). IBRU. ISBN 9781897643150.
- ↑ Ágoston, Gábor; Masters, Bruce Alan (21 травня 2010). Encyclopedia of the Ottoman Empire (англ.). Infobase Publishing. ISBN 9781438110257.
