Гі Тіс народився в сім'ї гравця футбольної збірної Бельгії Івана Тіса. Гі — вихованець футбольної школи «Беєрсхота». За дорослу команду на професійному рівні перший матч вын провів 29 квітня 1940 року проти футбольного клубу «Тіллер».[1]
В сезоні 1942-43 Гі на правах оренди грав за «Дарінг». У 50-х роках нападник виступав за «Стандард» та «Серкль Брюгге». Із льєзьким клубом Гі Тіс здобув Кубок Бельгії в сезоні 1953-54.
За збірну Бельгії гравець провів всбого 2 матчі в 1952 та 1953 роках. Дебютував за національну команду 6 квітня 1952-го у домашньому матчі проти Нідерландів, який закінчився перемогою господарів з рахунком 4-2.[2]
З 1954 року Гі Тіс почав пробувати себе у ролі тренера, суміщаючи ці обов'язки з ігровою практикою спочатку в клубі «Серкль Брюгге», а в сезоні 1958-59 і в «Локерені». «Везел Спорт» став першим клубом, де Гі не суміщав тренерську роботу з грою. Далі були «Геренталс», «Беверен», «Уніон» та «Антверпен». З «Антверпеном» Гі Тіс досяг першого реального тренерського успіху, здобувши кубок Бельгії та двічі срібло чемпіонату. Частково завдяки таким досягненням його запросили покерувати збірною Бельгії у 1976-му. На цій посаді він залишався аж до 1989 року. За цей час під його керівництвом команда провела 101 гру і одержала 45 перемог. У 1990-му, через дев'ять місяців після припинення роботи у збірній його знову було запрошено на цю посаду, для того щоб національна команда вдало виступила на Мундіалі 1990 року. Бельгія вийшла з групи на чемпіонаті, проте була вибита англійцями у наступному раунді. У 1991 Гі вдруге покинув посаду тренера збірної.
.jpg)
.svg){kind=small}
Бельгія
Бельгія
«Беєрсхот»
