Роберто Мартінес

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Роберто Мартінес
Roberto Martínez 2010.jpg
Особові дані
Повне ім'я Роберто Мартінес
Монтоліу
Народження 13 липня 1973(1973-07-13) (45 років)
  Балаге, Іспанія
Зріст 178 см
Вага 75 кг
Громадянство Flag of Spain.svg Іспанія
Позиція півзахисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1993–1994 Іспанія «Реал Сарагоса» 1 (0)
1994–1995 Іспанія «Балаге» 19 (3)
1995–2001 Англія «Віган Атлетік» 187 (7)
2001–2002 Шотландія «Мотервелл» 16 (0)
2002–2003 Англія «Волсолл» 6 (0)
2003–2006 Англія «Свонсі Сіті» 122 (4)
2006–2007 Англія «Честер Сіті» 31 (3)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
2007–2009 Англія «Свонсі Сіті»
2009–2013 Англія «Віган Атлетік»
2013–2016 Англія «Евертон»
2016– Бельгія Бельгія

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Роберто Мартінес (ісп. Roberto Martínez, нар. 13 липня 1973, Балаге) — іспанський футболіст, що грав на позиції півзахисника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер.

Виступав на батьківщині за клуби «Реал Сарагоса» та «Балаге», проте більшу частину ігрової і тренерської кар'єри провів у Великій Британії. В статусі тренера є володарем Кубка Англії.

Ігрова кар'єра[ред. | ред. код]

Мартінес почав кар'єру в клубі свого рідного міста «Балаге» в одному з нижчих дивізіонів Іспанії. Він виступав за різні молодіжні команди «Балаге», поки у віці 16 років не перебрався в «Сарагосу». 20 червня 1993 року він дебютував у складі «Сарагоси» в Ла Лізі, вийшовши на заміну в матчі останнього туру проти «Атлетіко Мадрид». 1994 року Мартінес повернувся в «Багагер», де відіграв один сезон.

25 липня 1995 року Мартінес перебрався в англійська клуб «Віган Атлетік», що виступав тоді в Третьому дивізіоні Англії[1]. Протягом шести років він регулярно виходив на поле в стартовому складі. За цей час команда зуміла перемогти в Третьому дивізіоні та виграти Трофей Футбольної ліги. Сам Мартінес в два дебютних сезони в «Вігані» включався в команду року в Третьому дивізіоні за версією ПФА, а в сезоні 1995/96 був названий гравцем року в своїй команді.

2001 року Мартінес на правах вільного агента перебрався в шотландський «Мотервелл»[2], де відіграв один сезон[3], вийшовши на поле в 16 матчах.

Наступного року перейшов в «Волсолл», але там і зовсім провів лише половину сезону, після чого перебрався в «Свонсі Сіті»[4], де через деякий час став капітаном[5]. З 2003 по 2006 він захищав кольори «Свонсі»[5]. У сезоні 2004/05 команда разом з Мартінесом зуміла вийти з Другої ліги в Першу.

У травні 2006 року на правах вільного агента перейшов в «Честер Сіті»[6], за який грав до лютого 2007 року, коли закінчив ігрову кар'єру та повернувся в «Свонсі» на посаду головного тренера[7].

Кар'єра тренера[ред. | ред. код]

«Свонсі Сіті»[ред. | ред. код]

У лютому 2007 року керівництво «Свонсі Сіті» запропонувало Мартінесу посаду головного тренера команди. У дебютному сезоні під керівництвом Мартінеса команда зазнала лише однієї поразки в 11 матчах, але в підсумку зупинилися за крок від зони плей-офф[8]. У першому ж повному сезоні в «Свонсі» Мартінес зумів зробити команду переможцем Першої ліги. Таким чином, клуб вперше за 24 роки досяг Чемпіоншипа[8], а сам Мартінес був визнаний тренером року в Першій лізі за версією LMA[9]. У квітні 2008 року Мартінес підписав зі «Свонсі» новий довгостроковий контракт[10].

«Свонсі» Мартінеса продовжив показувати гідний футбол і рівнем вище в системі футбольних ліг Англії: в дебютному сезоні валлійці зайняли в Чемпіоншипі восьме місце, зупинившись лише в двох кроках від зони плей-оф. Успіхи молодого тренера не залишилися непоміченими, і в червні 2009 року «Селтік» та «Віган Атлетік» зробили в «Свонсі» запит про можливість ведення переговорів з Мартінесом[11][12]. Через кілька днів переговорів Роберто очолив клуб Прем'єр-ліги «Віган»[13].

«Віган Атлетік»[ред. | ред. код]

Багато шанувальників «Свонсі» засудили перехід Мартінеса в інший клуб, оскільки раніше він давав коментарі, що покине валлійський клуб лише якщо буде звільнений[14][15]. За словами самого Мартінеса, йому важко далося це рішення, але можливість керувати в Прем'єр-лізі клубом, в якому почалася його британська кар'єра, була занадто привабливою[16].

Перший матч під керівництвом Мартінеса «Віган» провів 15 серпня 2009 року, в гостях перемігши «Астон Віллу» з рахунком 2:0[17]. За цим виїзним успіхом було дві домашніх невдачі: спочатку «Віган Атлетік» поступився з рахунком 0:1 «Вулвергемптону»[18], а потім були розгромлені «Манчестер Юнайтед» 0:5[19]. Дебютний сезон Мартінеса в Прем'єр-ліги вийшов украй неоднозначним: з одного боку, клуб зміг домогтися ряду домашніх перемог над визнаними лідерами англійського футболу: «Челсі»[20], «Ліверпулем»[21] і «Арсеналом»[22]; з іншого, проміжні успіхи супроводжувалися важкими поразками, найбільші з яких клуб зазнав від «Тоттенгема» (1:9)[23] та «Челсі» (0:8)[24]. У підсумку «Віган» закінчив сезон на 16 місці, зумівши залишитися в АПЛ, однак різниця м'ячів −42 була найгіршою в лізі.

На 16 місці в чемпіонаті закінчив «Віган» і наступний сезон. 10 червня 2011 року було оголошено, що Мартінес відхилив пропозицію очолити «Астон Віллу» та продовжив контракт з «Віганом»[25].

Сезон 2011/12 вийшов для «Вігана» вкрай складним: у трьох стартових турах клуб зміг взяти 5 очок, однак після цього послідувала серія з 8 поразок поспіль. У перших 29 турах, «летікс» перемогли лише в 4 іграх та здавалося, що виліт з АПЛ неминучий, однак в останніх 9 іграх команда змінилася і здобула 7 перемог, у тому числі в гостях над «Ліверпулем», вдома над «Манчестер Юнайтед» і в гостях над «Арсеналом». У підсумку «Віган» фінішував на 15 рядку турнірної таблиці, а Мартінес у квітні 2012 року вперше в кар'єрі був визнаний тренером місяця АПЛ[26].

17 травня 2012 року власник «Вігана» Дейв Вілан підтвердив, що Мартінес отримав дозвіл вести переговори з «Ліверпулем», проте у результаті посаду головного тренера «червоних» зайняв Брендан Роджерс зі «Свонсі»[27].

Вкрай неоднозначним вийшов для «Вігана» Мартінеса сезон 2012/13. 11 травня 2013 року клуб вперше у своїй історії зумів завоювати Кубок Англії, перемігши в фіналі «Манчестер Сіті» з рахунком 1:0[28]. Переможний гол у компенсований час забив Бен Вотсон[28]. Проте вже через три дні вболівальників «Вігана» чекало розчарування: програвши «Арсеналу» з рахунком 1:4, «летікс» покинули Прем'єр-лігу[29].

«Евертон»[ред. | ред. код]

Роберто Мартінес з бровки спостерігає за матчем «Евертона»

28 травня 2013 року власник «Вігана» Дейв Вілан заявив, що Мартінес отримав дозвіл клубу вести переговори з «Евертоном» про призначення на посаду головного тренера, що стала вакантною після переходу Девіда Моєса в «Манчестер Юнайтед»[30].

5 червня 2013 року «Евертон» після підписання контракту на 4 роки оголосив про призначення Мартінеса на посаду головного тренера[31]. Таким чином, він став першим тренером не з Великої Британії або Ірландії за всю історію клубу. За перехід Мартінеса клуб з Ліверпуля заплатив 1,5 мільйона фунтів стерлінгів[32]. Разом з Мартінесом на «Гудісон-Парк» перебрався і його тренерський штаб з «Вігана»: асистент головного тренера Грем Джонс[en], тренер воротарів Іньякі Бергара[en], тренер з фізпідготовки Річард Еванс[en] і головний скаут Кевін Рівз[en][33].

Перший офіційний матч як головний тренер «Евертона» Мартінес провів 17 серпня: виїзна гра проти «Норвіч Сіті» завершилася внічию 2:2[34]. Першої перемоги в «Евертоні» у Прем'єр-лізі Мартінесу вдалося домогтися 14 вересня, коли команда на своєму полі зуміла переграти «Челсі» з рахунком 1:0[35]. Гостьова перемога над «Вест Гем Юнайтед» з рахунком 3:2 в наступному турі означала, що Мартінес став першим тренером в історії клубу, що не зазнав поразок у своїх перших шести матчах в «Евертоні»[36].

За підсумками дебютного сезону Мартінеса в «Евертоні» клуб зайняв п'яту сходинку в турнірній таблиці англійської Прем'єр-ліги та вперше за 4 роки завоював місце в єврокубках. Крім того, «Евертон» оновив власні рекорди за кількістю набраних очок (72) і здобутих перемог (21) в епоху АПЛ.

13 червня 2014 року стало відомо, що Мартінес продовжив свій контракт з «Евертоном», який тепер буде діяти до 2019 року[37].

Особисте життя[ред. | ред. код]

У червні 2009 року Мартінес одружився на своїй шотландській дівчині Бет Томпсон в Соборі Св. Джозефа в Свонсі[38]. Вони були разом протягом семи років, з того часу як Роберто зустрів її в Шотландії під час виступів за «Мотеруелл» 2002 року[39]. У них є дочка Луелья[40].

Досягнення[ред. | ред. код]

Як гравець[ред. | ред. код]

«Реал Сарагоса»
«Віган Атлетик»
«Свонсі Сіті»

Як тренер[ред. | ред. код]

«Свонсі Сіті»
«Віган Атлетик»

Індивідуальні досягнення[ред. | ред. код]

Статистика[ред. | ред. код]

Клубна[ред. | ред. код]

Клуб Сезон Ліга Кубки Єврокубки Інше Разом
Ігри Голи Ігри Голи Ігри Голи Ігри Голи Ігри Голи
Іспанія Реал Сарагоса 1993/94 1 0 1 0 0 0 0 0 2 0
Разом 1 0 1 0 0 0 0 0 2 0
Англія Віган Атлетік 1995/96 42 9 6 4 0 0 2 0 50 13
1996/97 43 4 3 0 0 0 1 1 47 5
1997/98 33 1 3 1 0 0 3 0 39 2
1998/99 10 0 3 0 0 0 1 0 14 0
1999/00 25 3 5 0 0 0 3 1 33 4
2000/01 34 0 7 0 0 0 2 0 43 0
Разом 187 17 27 5 0 0 12 2 226 24
Шотландія Мотервелл 2001/02 16 0 0 0 0 0 0 0 16 0
Разом 16 0 0 0 0 0 0 0 16 0
Англія Волсолл 2002/03 6 0 0 0 0 0 0 0 6 0
Разом 6 0 0 0 0 0 0 0 6 0
Англія Свонсі Сіті 2002/03 19 2 0 0 0 0 0 0 19 2
2003/04 27 0 3 0 0 0 0 0 30 0
2004/05 37 0 3 0 0 0 2 0 42 0
2005/06 39 2 2 0 0 0 7 0 48 2
Разом 122 4 8 0 0 0 9 0 139 4
Англія Честер Сіті 2006/07 31 3 6 0 0 0 1 0 38 3
Разом 31 3 6 0 0 0 1 0 38 3
Всього за кар'єру 363 24 42 5 0 0 22 2 427 31

Тренерська[ред. | ред. код]

Станом на 12 березня 2015.
Клуб Початок
роботи
Завершення
роботи
Показники
М В Н П %
Англія Свонсі Сіті 25 лютого 2007 15 червня 2009 126 63 37 26 50,00
Англія Віган Атлетік 15 червня 2009 5 червня 2013 175 51 47 77 29,14
Англія Евертон 5 червня 2013 84 37 22 25 44,04
Разом 385 151 106 128 39,22

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Wigan finally land boss Martinez (en). BBC. 2009-06-15. Процитовано 2014-01-01. 
  2. Martinez joins the Motherwell set (en). BBC. 2001-07-03. Процитовано 2014-01-01. 
  3. Motherwell axe 19 players (en). BBC. 2002-04-29. Процитовано 2014-01-01. 
  4. Saddlers split with Martinez (en). icBirmingham. 2003-01-25. Процитовано 2014-01-01. 
  5. а б Swansea release skipper Martinez (en). BBC. 2006-05-30. Процитовано 2014-01-01. 
  6. Chester snap up ex-Swan Martinez (en). BBC. 2006-07-29. Процитовано 2014-01-01. 
  7. Martinez sure of Swansea success (en). BBC. 2007-02-25. Процитовано 2014-01-01. 
  8. а б Dulin, David (2008-04-13). Martinez is the toast of Swansea (en). BBC. Процитовано 2014-01-01. 
  9. Martinez crowned manager of year (en). BBC. 2008-05-13. Процитовано 2014-01-01. 
  10. Martinez agrees 'improved' deal (en). BBC. 2008-04-23. Процитовано 2014-01-01. 
  11. Martinez is Wigan's first choice (en). BBC. 2009-06-03. Процитовано 2014-01-01. 
  12. Celtic want Swans boss Martinez (en). BBC. 2009-06-01. Процитовано 2014-01-01. 
  13. Wigan explain Martinez deal delay (en). BBC. 2009-06-12. Процитовано 2014-01-01. 
  14. Respected and cultured, Martinez could prove a real coup for Celtic (en). The Scotsman. 2009-06-01. Процитовано 2014-01-01. 
  15. Abbandonato, Paul (2009-06-18). Roberto Martinez is the fallen hero with Swansea City fans (en). Wales Online. Процитовано 2014-01-01. 
  16. Martinez pleads for forgiveness (en). BBC. 2009-06-16. Процитовано 2014-01-01. 
  17. Rodallega screamer silences Villa (en). Sky Sports. 2009-08-15. Процитовано 2014-01-01. 
  18. Keogh downs Wigan (en). Sky Sports. 2009-08-18. Процитовано 2014-01-01. 
  19. Five-star United run riot (en). Sky Sports. 2009-08-23. Процитовано 2014-01-01. 
  20. Wigan punish ten-man Chelsea (en). Sky Sports. 2009-09-26. Процитовано 2014-01-01. 
  21. Latics defy lacklustre Reds (en). Sky Sports. 2010-03-29. Процитовано 2014-01-01. 
  22. Gunners left in tatters (en). Sky Sports. 2010-04-18. Процитовано 2014-01-01. 
  23. Super Spurs smash Wigan (en). Sky Sports. 2009-11-29. Процитовано 2014-01-01. 
  24. Carlo delivers Chelsea the title (en). Sky Sports. 2010-05-09. Процитовано 2014-01-01. 
  25. Club statement: Roberto Martinez (en). 2011-06-10. Процитовано 2014-01-01. 
  26. Roberto Martinez and Nikica Jelavic win monthly awards (en). BBC. 2012-05-04. Процитовано 2014-01-01. 
  27. Brendan Rodgers 'no' to Liverpool talks but Roberto Martinez in frame (en). BBC. 2012-05-18. Процитовано 2014-01-01. 
  28. а б «Уиган» впервые в истории выиграл Кубок Англии (ru). Sports.ru. 2013-05-11. Процитовано 2014-01-01. 
  29. «Уиган» вылетел из АПЛ (ru). Sports.ru. 2013-05-15. Процитовано 2014-01-01. 
  30. Wigan manager Roberto Martinez to leave and will hold talks with Івrton (en). Sky Sports. 2013-05-28. Процитовано 2014-01-01. 
  31. Blues Appoint Martinez (en). Официальный сайт ФК «Эвертон». 2013-06-05. Процитовано 2014-01-01. 
  32. Roberto Martinez switch from Wigan to Івrton is sealed (en). Daily Express. 2013-06-04. Процитовано 2014-01-01. 
  33. Gamble, Matthew (2013-07-04). Backroom Staff Appointed (en). Официальный сайт ФК «Эвертон». Процитовано 2014-01-01. 
  34. Premier League: Івrton draw 2-2 with Norwich at Carrow Road (en). Sky Sports. 2013-08-17. Процитовано 2014-01-01. 
  35. Premier League: Івrton defeat Chelsea 1-0 thanks to Steven Naismith's header (en). Sky Sports. 2013-09-19. Процитовано 2014-01-01. 
  36. O’Keeffe, Greg (2013-09-23). Івrton FC fightback shows plenty of positives for the Blues (en). Liverpool Echo. Процитовано 2014-01-01. 
  37. Роберто Мартинес продлил контракт с «Эвертоном» (ru). Sports.ru. 2014-06-13. Процитовано 2014-06-22. 
  38. Roberto Martinez is married in Swansea (en). Wales Online. 2009-06-28. Процитовано 2014-01-01. 
  39. Wathan, Chris (2008-11-22). El Gaffer: Swansea City manager Roberto Martinez (en). Wales Online. Процитовано 2014-01-01. 
  40. McNulty, Phil (2013-11-23). Івrton 3-3 Liverpool: five things we learned from a thrilling derby (en). BBC Sport. Процитовано 2014-01-01. 

Посилання[ред. | ред. код]