Москвичов Ігор Євгенович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 13:51, 25 січня 2022, створена ХЕндрюХ (обговорення | внесок) (доповнення, джерела, оформлення)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Москвичов.
Ф
Ігор Москвичов
Ігор Москвичов
Ігор Москвичов
Особисті дані
Повне ім'я Ігор Євгенович Москвичов
Народження 6 листопада 1971(1971-11-06) (52 роки)
  Мар'їнка, Донецька область, УРСР, СРСР СРСР
Зріст 170 см
Вага 63 кг
Громадянство СРСР СРСР→Україна Україна
Позиція Нападник
Професіональні клуби (футзал)
Роки Клуб І (г)
1993—1995 Україна «Гірник» ? (?)
1995—1996 Україна «Вуглик» ? (?)
1996—1998 Україна «Локомотив» (Одеса) 48 (63)
1998—1999 Україна «Віннер Форд-Університет» 25 (52)
1999—2001 Україна «Запоріжкокс» 71 (105)
2001—2009 Україна «Шахтар» 199 (196)
2014 Україна «Буран-Ресурс» 3 (0)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1996—1998 Україна Україна (студ.) ? (6)
1995—2004 Україна Україна ? (56)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
2010—2011 Україна «Шахтар»
2011 Україна «Продексім»
2012 Україна «УТАС»
2013—2014 Україна «Сапфір»
2014—2017 Україна «Продексім»
2017—2018 Україна «Продексім» (асистент)
2019 Україна «АРПИ Запоріжжя» (тренер-консультант)
2019—2021 Україна «Кардинал-Рівне»
Звання, нагороди
Звання
Заслужений майстер спорту України
Заслужений майстер спорту України

** Тільки на посаді головного тренера.

І́гор Євге́нович Москвичов (нар. 6 листопада 1971, Мар'їнка, Донецька область, Українська РСР, СРСР) — український футболіст і футзаліст, футзальний тренер. Найрезультативніший бомбардир українського футзалу — 733 голи у залік клубу Олександра Яценка.

Майстер спорту України міжнародного класу (1996), заслужений майстер спорту України (2001). Семиразовий чемпіон України, п'ятиразовий володар Кубка України, триразовий володар Суперкубка України, дворазовий віце-чемпіон Європи.

Клубна кар'єра

Перші кроки у футболі робив під керівництвом тренерів Володимира Кравцова та Івана Овчаренка. Грав у футбол в чемпіонаті Донецької області у складі команд шахти імені Челюскінців і «Петровської». Переконав Москвичова зайнятися футзалом Юрій Авакян[1].

Закінчив Смоленський державний інститут фізичної культури[2].

Почав свою футзальну кар'єру 1993 року в команді «Гірник» з Красногорівки. Свій перший гол у кар'єрі забив 3 грудня 1993 року у матчі чемпіонату України ворота харківської «Інги»[3]. У тій грі загалом забив 4 м'ячі. У сезоні 1994/1995 став найкращим бомбардиром чемпіонату України, забивши у 24 іграх 60 м'ячів. Після того упродовж року виступав за команду «Вуглик» (Макіївка).

Два сезони провів у «Локомотиві» (Одеса) і в обох робив з командою золотий дубль, а також визнавався найкращим нападником чемпіонату. Після цього грав за запорізькі «Віннер Форд-Університет» і «Запоріжкокс»[4]. Після цього провів вісім сезонів у складі донецького клубу «Шахтар» з яким став багаторазовим чемпіоном і володарем Кубка та Суперкубка України.

Після завершення ігрової кар'єри перейшов на тренерську роботу.

Збірна

Національна команда

Дебютний виступ нападника за національну збірну відбувся в двадцятичотирирічному віці 14 вересня 1995 року, у програному з рахунком 0:6 матчі проти Росії[5].

Уже в наступній грі, що відбулася у рамках відбору до чемпіонатів світу та Європи 23 жовтня 1995 року, Москвичов відкрив свій рахунок голам за збірну, чотири рази вразивши ворота команди Югославії[6].

Тренерська кар'єра

У квітні 2012 року очолив донецький «УТАС»[7].

З 2014 по 2017 рік був головним тренером футзального клубу «Продексім» (Херсон), який виступає в екстра-лізі України. 18 грудня 2017 року команду очолив бразильський тренер Жоао Карлос Барбоза, а Ігор Москвичов став його помічником[8]. 28 грудня 2018 року за взаємною згодою сторін припинив співробітництво з «Продексімом»[9].

13 лютого 2019 року став тренером-консультантом клубу «АРПИ Запоріжжя»[10].

16 грудня 2019 року очолив «Кардинал-Рівне»[11].

6 лютого 2021 року після поразки від аматорської команди «Budmonster» (4:6) і вильоту рівненського клубу на стадії 1/8 фіналу Кубку України, подав у відставку з посади головного тренера «Кардиналу-Рівне»[12].

Особисте життя

Родина

1999 року одружився. Дружину звуть Наталя. 2001 року Наталя народила сина Богдана[13].

Титули і досягнення

Гравець

Командні

«Локомотив» (Одеса)
«Віннер Форд-Університет»
«Запоріжкокс»
«Шахтар»

Збірна України

Файл:Ihor Moskvychov 2004-05-sha 02.jpg
Ігор Москвичов у матчі проти «Урагану» в сезоні 2004/05

Особисті

Тренер

«Продексім»

Особисті

Примітки

  1. ↑ Программа матчей «Шахтер» (Донецк) - «ИнтерКрАЗ» (Киев) 1-2 февраля 2003 года (рос.)
  2. ↑ 23 апреля Игорь Москвичев провел первую тренировку в своей новой команде - "УТАС". (рос.)
  3. ↑ Протокол матчу № 101 Інга Харків - Капітал Красногорівка
  4. ↑ Выходил с температурой 39 и забивал / Игорь Москвичев, игрок МФК "Шахтер" / Футзал / www.sport.ua. futsal.sport.ua. Процитовано 24 лютого 2018. {{cite web}}: Cite має пусті невідомі параметри: |description= та |datepublished= (довідка) (рос.)
  5. ↑ АКОПЯН Армен. Проверка на дорогах // Газета «Футбол Review». — 1995. — Вип. 37 (49) (22-28 сентября). — С. 14. (рос.)
  6. ↑ Протокол матчу Югославія - Україна 5:9, 23 жовтня 1995 року (італ.)
  7. ↑ Ігор Москвичов – новий головний тренер УТАСу
  8. ↑ Український клуб очолив бразильський тренер
  9. ↑ Официально. В тренерском штабе МФК Продэксим произошли кадровые изменения (рос.)
  10. ↑ Эдуард Босенко будет исполнять обязанности главного тренера «АРПИ Запорожье» (рос.)
  11. ↑ Ігор МОСКВИЧОВ – очолив “Кардинал-Рівне”
  12. ↑ “Кардинал-Рівне” вибуває з боротьби за Кубок України
    Ігор МОСКВИЧОВ подав у відставку з поста головного тренера “Кардинала-Рівне”
  13. ↑ ШАХРАЙ Роман. Ігор МОСКВИЧОВ: «Уже не хвилююсь перед відповідальними матчами» // Газета «Український футбол». — 2003. — Вип. 165 (1305) (15 листопада). — С. 5.
  14. ↑ Каравай Іван. Є з кого брати приклад // Газета «Український футбол». — 1996. — Вип. 47 (271) (грудень). — С. 3.
  15. ↑ Так, как будет в Гватемале / Виктор Лисун, Георгий Морозов, Владимир Романов, Елена Яворская, Ирина Васильева, Валерий Чумаченко, Константин Столбовский // Газета «Футбол Review». — 2000. — Вип. 45 (316) (7-13 ноября). — С. 20-21. (рос.)
  16. ↑ Футзал // Газета «Футбол Поділля». — 1998. — Вип. 31 (234) (21 серпня). — С. 7.

Джерела

Посилання

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Москвичов_Ігор_Євгенович&oldid=34391697