Томас Телфорд

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 23:29, 13 лютого 2022, створена TohaomgBot (обговорення | внесок) (Перекладено дати в примітках з англійської на українську)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Томас Телфорд
Народився 9 серпня 1757(1757-08-09)[4][2][…]
Glendinningd
Помер 2 вересня 1834(1834-09-02)[1][2][…] (77 років)
Вестмінстер, Великий Лондон, Лондон[d], Англія, Сполучене Королівство
Поховання Вестмінстерське абатство[5]
Країна  Сполучене Королівство
Діяльність архітектор, інженер-будівельник, автобіограф
Членство Лондонське королівське товариство[6], Шведська королівська академія наук, Королівське товариство Единбурга[7], Institution of Civil Engineersd[8] і Масонська Ложа[9]
Magnum opus Підвісний міст через Менай[10]
Нагороди

Томас Телфорд (Тельфорд, англ. Thomas Telford, 9 серпня 1757(17570809), графство Дамфрішир, Шотландія — 2 вересня 1834, Лондон, Англія) — шотландський інженер-будівельник. Займався проектуванням й будівництвом доріг, мостів та споруд. Розробив численні проекти з розвитку дорожньої інфраструктури в Шотландії та інших регіонах Великої Британії. У 1818 році заснував Інститут цивільних інженерів і був його першим головою. Написав автобіографію.

На його честь названо місто Телфорд у Пенсільванії.

Біографія

Почав працювати з 15 років учнем муляра. Займався самоосвітою. У 1780 році працював на будівництві будинків у Единбурзі. У 1793 році був призначений керівником будівництва каналу Елсмир.

Проекти

Тельфорд перший став у 1800 році вживати для перекриття мостових прогонів чавунні балки, а потім їх застосовували інші інженери, наприклад Р. Стефенсон для залізничного мосту між Ліверпулем і Манчестером. Однак, чавун пізніше був визнаний непридатним для балкових мостів.[11] Натомість чавунні аркові мости набули широкого розповсюдження наприкінці 18 — початку 19 століть.

Акведук Понткісіллте. 1795—1805.

Т. Телфорд досяг значних успіхів у будівництві аркових чавунних мостів і транспортних акведуків для судноплавних каналів. Серед транспортних акведуків, спроектованих Т. Телфордом, — другий в історії чавунний акведук для Шрусберійського каналу й акведук Понткісіллте, побудований протягом 1795—1805 роками через долину річки Ді біля Ланголена для Ланголенського судноплавного каналу. Опори акведука зроблені з каменю, а лотік — з чавуну. У 2009 році акведук внесено до Світової спадщини ЮНЕСКО, він досі (2020) перебуває у експлуатації. 1812 року у Бонері збудував чавунний міст прогоном 150 футів (45,7 м).

Підвісний міст через Менай. 1819—1826.
Підвісний міст через Конві. 1822—1826.

Спроектував підвісний міст через Менай та його меншу копію — підвісний міст через Конві. Міст вів до замку Конві, побудованому у 13 столітті. Телфорд побудував підвісний міст, що завдяки стилізованим вежам вдало гармонував з архітектурою фортеці. Міст використовувався понад 130 років, поки у 1958 році не був замінений сучасним автомобільним мостом. Тепер є пішохідним мостом.

За його проектом у 1825—1828 роках було побудовано будинок комор дока святої Катерини у Лондоні.

Створення основи під шосейну дорогу за методом Телфорда. США, штат Массачусетс. 1886.

Т. Телфорд обіймав посаду директора Дорожньої комісії у Голігеді, протягом 1815—1830 років він розвинув теорію француза Трезаге, приділяючи більше уваги використанню високоякісного кам'яного матеріалу. Він вважав, що деяких проблем, з якими стикалися дорожники у Франції, можна уникнути, якщо для нижнього шару дорожнього покриття брати каміння кубічної форми[12] Телфорд розробив свої особливості при прокладанні доріг, його метод дістав назви «бруківка Телфорда» і відомий також як «пакеляж». У Шотландії і північному Уельсі Телфорд побудував біля 1500 км доріг, крім того займався їх утриманням й вдосконаленням. Для полегшення праці на дорогах він винайшов каменедробарку особливої конструкції.

Т. Телфорд працював також у Швеції над проектом Гета-каналу, розробив початкові плани каналу і їздив до Швеції у 1810 році для нагляду за деякими роботами на початку його будівництва.

Мости побудовані за проектом Томаса Телфорда[13]

Рік Назва / Розташування
Лондонський міст (пропоновано)
Міст Потарх
1792 Міст Монтфорд[en]
1796 Міст Білдвас
1796 Акведук Лонгдон-он-Терн[en]
1797 Міст Конд
1798 Міст Б'юдлі[en]
1801 Акведук у Чирку[en]
1805 Акведук Понткісіллте
1806 Акведук Глен-Лой[en], Каледонський канал
1808 Тонглендський міст
1809 Данкелдський міст
1810 Брідгнортський міст
1811 Гелмсдейлський міст
1812 Бонарський міст
1813 Інвермористонський міст
1815 Міст Крейджеллахі[en]
1815 Міст Дунанс[en]
1815 Міст Ватерлоо
1819 Баннокбернський міст
1820 Кантлопський міст[en]
1823 Дамба Стенлі[en]
1824 Олдфордський міст[en]
1826 Підвісний міст через Конві
1826 Підвісний міст через Менай
1826 Міст Міф[en]
1827 Міст Голт-Фліт[en]
1827 Міст Овер[en]
1827 Міст Кей[14]
1829 Гальтонський міст[en]
1831 Дінський міст[en]
1831 Лотіанський міст
1832 Міст Глазго

Твори

  • Telford, Thomas; Rickman, John (1838). Life of Thomas Telford, civil engineer, written by himself: containing a descriptive narrative of his professional labours : with a folio atlas of copper plates (English) . London: Printed by James and Luke G. Hansard and Sons ... and sold by Payne & Foss ... OCLC 271476168.

Література

Виноски

Новий титул Президент Інституту інженерів-будівельників[en]
березень 1820 – вересень 1834
Наступник:
Джеймс Волкер