Аполлон-8

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Аполлон-8
Аполлон-8
Космічний корабель Аполлон-8
Ракета-носій «Сатурн-5 AS-503»
Місце запуску мис Кеннеді, Флорида, стартовий комплекс 39А
Дата запуску 21 грудня 1968 12:51:00 UTC
Дата посадки 27 грудня 1968 15:51:00 UTC
Тривалість польоту 6 діб 3 години 0 хвилин 42 секунди
Пов'язані місії
Попередня місія Наступна місія
AP7lucky7.png
Аполлон-7
Apollo-8-patch.png
Аполлон-8

«Аполлон-8» — пілотований космічний корабель серії Аполлон, який вперше доставив людей на орбіту іншого космічного тіла — Місяця.

Екіпаж[ред.ред. код]

Опис[ред.ред. код]

Апарат складався з триступеневої ракети-носія Сатурн-5 (ступені S-1C, S-II і S-IVB), відсіку приладів, макету місячного модуля (LTA-B), корабля Аполлон-8 («Блок II» № 103) у складі командного і службового відсіків, системи аварійного порятунку на старті.

Ракета «Аполлон-8» — Сатурн-5 SA-503. 9 жовтня 1968 р.

Задачі польоту[ред.ред. код]

Льотні випробовування модифікованої ракети-носія, перевірка можливості третього ступеня ракети-носія забезпечити переведення корабля з геоцентричної орбіти на траєкторію польоту до Місяця, випробовування вузлів та агрегатів командного модуля в умовах польоту на Місяць, телевізійні передачі з борту, фотографування поверхні Місяця.

Старт[ред.ред. код]

Передстартова підготовка і старт корабля відбулися без значних проблем. Корабель «Аполлон-8» стартував 21 грудня 1968 о 12 годині 51 хвилині за Грінвічем на 65 мсек. пізніше розрахункового часу старту. Корабель вийшов близьку до розрахункової геоцентричну орбіту.

Політ до Місяця[ред.ред. код]

Після виходу останнього ступеня ракети-носія з кораблем на початкову геоцентричну орбіту наземні служби та екіпаж протягом двох годин перевіряли бортові системи.

Третій ступінь РН Сатурн-5 з макетом місячного модуля, фото екіпажу «Аполлона-8»

Двигун останнього ступеня ракети-носія було включено для переводу корабля на траєкторію польоту до Місяця о 2:50:31 польотного часу. Двигун пропрацював 317 секунд. Факел двигуна візуально спостерігали на Гавайських островах.

Після виходу на траєкторію польоту до Місяця Борман розвернув ступінь з кораблем так, щоб корабель передньою частиною був повернутий до Сонця, що забезпечувало необхідне освітлення при фотографуванні. О 3:21 польотного часу корабель відокремився від ступеня, розвернувся на 180 градусів і протягом деякого часу виконував груповий політ. Астронавти фотографували ступінь і встановлений на ньому макет місячного модуля.

Одне з перших повних фотографічних зображень планети Земля, автором якого є людина. Найімовірніше — Вільям Андерс

Завершивши груповий політ, астронавти запустили допоміжні двигуни корабля для забезпечення віддалення від ступеня. Після цього та інших, на жаль, не зовсім вдалих маніпуляцій, ступінь на відстані близько 300 м рухався практично спільною орбітою з кораблем. Оскільки це було небезпечно о 4:45 польотного часу додаткові двигуни корабля були ще раз запущені, що забезпечило віддалення корабля від ступеня на безпечну відстань.

На 11й годині польоту на відстані 96 000 км від Землі була виконана перша корекція траєкторії польоту корабля.

На 19й годині польоту Борману стало зле, він відчув біль у шлунку. Дискомфорт відчували й інші члени екіпажу. Всі прийняли по таблетці проти порушення роботи вестибулярного апарату та скріплюючі засоби, На 32й годині польоту, коли корабель перебував на відстані 255 000 км від Землі, почався перший сеанс телевізійного зв'язку з Землею. Якість «картинки» з борта корабля була задовільною, але зняти Землю не вдалося. На 62й годині польоту під час другого сеансу телезв'язку підбором фільтрів одержали задовільну «картинку» і при зйомці Землі, яка була показана з відстані 330 000 км.

О 55:38 польотного часу корабель вийшов з зони переважної дії сили тяжіння Землі і увійшов у зону притягання Місяця. На 62й годині польоту було виконано другу і останню корекцію траєкторії корабля на трасі «Земля-Місяць».

Перехід на орбіту Місяця[ред.ред. код]

Дозвіл на перехід на селеноцентричну орбіту астронавти одержали о 68:04 польотного часу. Через годину корабель зайшов за Місяць, на відстані 126 км від нього було увімкнено двигун, який пропрацював 246,5 сек. і перевів корабель на еліптичну орбіту селеноцентричну орбіту з висотою периселенію 113 км, апоселенію — 312 км і періодом обертання 2 год. 10 хв. Пульс Бормана в період роботи двигуна піднявся до 130 ударів на хвилину.

Місячна поверхня. Світлина екіпажу «Аполлона-8». На передньому плані кратер Гокленій діаметром 60 км.
Схід Землі над місячним горизонтом. Світлина екіпажу «Аполлона-8». Зображення відтворене на поштовій марці у США, яка випущена з нагоди польоту до Місяця.

На орбіті Місяця[ред.ред. код]

В період обертання за еліптичною орбітою, астронавти виконували фотозйомку поверхні Місяця, здійснювали візуальне спостереження та виконували навігаційні експерименти.

На 72 годині польоту відбувся третій телевізійний сеанс. Астронавти показували Місяць.

О 73:35, здійснивши два оберти еліптичною селеноцентричною орбітою, астронавти включили основний двигун корабля, який перевів його за 9 секунд на майже колову орбіту з висотою периселені. 112,1 км, висотою апоселенію 112,7 км і періодом обертання приблизно 2 години.

Під час польоту коловою орбітою астронавти продовжували фотографувати Місяць, Землю та виконували навігаційні експерименти.

О 85:40 польотного часу відбувся четвертий телевізійний сеанс, який тривав 25 хвилин. Астронавти показували Місяць і коментували. Борман сказав, що у них є послання для жителів Землі. Кожний член екіпажу прочитав уривок з Біблії.

Старт до Землі[ред.ред. код]

На десятому оберті, в період відсутності радіоконтакту, о 89:19 польотного часу було включено основний двигун для забезпечення переходу на траєкторію польоту до Землі.

Після відновлення радіоконтакту (що сталося на 6 хвилин пізніше запланованого часу і створило певну напругу для всіх задіяних у проекті) астронавти жартома пов'язували це з Різдвом.

Повернення на Землю[ред.ред. код]

На трасі «Місяць — Земля» астронавти багато відпочивали.

На траєкторії польоту до Землі відбулася одна корекція — на 105-тій годині польотного часу, коли корабель був за 310 000 км від Землі. Після цього відбувся ще один телесеанс з Землею.

Загальна тривалість телесеансів з борта космічного корабля становила 2 години.

Відсік екіпажа корабля «Аполлон-8» на палубі авіаносця «Йорктаун».

О 146:31 польотного часу відсік екіпажу відокремився від відсіку двигуна і увійшов до атмосфери.

Гальмівні парашути відкрилися о 146:54 польотного часу.

Приводнення відсіку екіпажу відбулося в точці з координатами 4°56′ с. ш. 165°15′ з. д. / 4,933333° с. ш. 165,25° з. д. (G) за п'ять км від авіаносця «Йорктаун». Політ тривав 147 годин 00 хвилин 11 секунд.

Астронавти відкрили люк, були підняті на борт вертольота, який одразу після приводнення опинився на місці посадки, і доставлені на авіаносець через 1 годину 16 хвилин після приводнення. Відсік екіпажу підняли на борт авіаносця.

Результати польоту[ред.ред. код]

NASA оголосило про виключний успіх польоту. Основними досягненнями були: проведення детальної розвідки місячної поверхні, що важливо для планування висадки астронавтів на Місяць; демонстрація здатності командного модуля здійснювати складні космічні польоти на великому віддаленні від Землі; демонстрація безпеки екіпажу під час таких польотів; одержання великого обсягу інформації, необхідної для польотів на Місяць.

Джерела[ред.ред. код]

  • Программа «Аполлон». Часть II. Обзор по материалам открытой иностранной печати.

Составитель: Гольдовский Д. Ю. ГОНТИ—1. Июль 1971. Тираж 650 экз. Экз.№ 0016

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]