Аполлон-5
| Аполлон-5 | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| Космічний корабель | Аполлон-5 | ||||
| Тип космічного корабля | випробувальний | ||||
| Екіпаж | 0 (безпілотний) | ||||
| Ракета-носій | «Сатурн-1Б SA-204» | ||||
| Місце запуску | мис Кеннеді, Флорида, стартовий комплекс 37Бі | ||||
| Дата запуску | 22 січня 1968 року 22:48:09 UTC | ||||
| Тривалість польоту | 11 год 10 хв | ||||
| Пов'язані місії | |||||
| |||||
«Аполлон-5» (англ. Apollo-5) — перший запуск космічного корабля серії «Аполлон» із Місячним модулем на борту. Експериментальний політ у безпілотному режимі.
Після успішного польоту «Аполлона-4» 9 листопада 1967 року і запуску останнього «Сервеєра-7» 7 січня 1968 року планувалося у січні здійснити запуск «Аполлона-5» ракетою-носієм «Сатурн-1Б» і для перевірки місячного модуля, а за два місяці — «Аполлона-6» ракетою-носієм «Сатурн V» для останнього кваліфікаційного польоту. У випадку успішності обох польотів планувалося здійснити запуск ракетою-носієм «Сатурн-1Б» і пілотованого «Аполлона-7» у липні або серпні, у жовтні ракетою-носієм «Сатурн V» мали б запустити «Аполлон-8»[1].
У випадку невдачі польотів «Аполлон» -5 або -6 було б здійснено додаткову перевірку місячного модуля або третій безпілотний запуск «Сатурна V».
Випробування місячного модуля в умовах відкритого космосу. У рамках випробовувань планувалося двічі використати рідинний ракетний двигун посадкового ступеня місячного корабля, виконати розділення ступенів місячного корабля, змоделювати умови роботи рушійної установки при злеті другого ступеня з поверхні Місяця[2].
У польоті перевірялися цілісність структури, динаміка апарата і стабільність під час імітації скасування посадки на Місяць. Також перевірялися роботи рушійних систем злітного і посадкового ступенів, початок і закінчення усіх етапів під час посадки[3], установка місячного модуля, другий ступінь і відсік приладів[4].
На емблемі показано місячний модуль під час від'єднання посадкового ступеня. Праворуч зображено Місяць. Емблему створила компанія Grumman Aircraft, яка проєктувала місячний модуль.
У польоті було використано ракету-носій «Сатурн-1Бі», первісно призначену для «Аполлона-1» (AS-204). Ракета-носій складалася з двох ступенів (S-IB-204 і S-IVB-204) і відсіку приладів, і Місячного модуля (LM-1), вкритого обтічником.
Місячний модуль не мав посадкових опор, оскільки не призначався для посадки, і мав згоріти в атмосфері Землі по закінченні випробувань[3].
Оскільки перевірка апарата мала тривати шість місяців, то доставка очікувалася у вересні 1966 року. Перший запуск місячного модуля планувався у квітні 1967 року. Розробка тривала довше очікуваного, тому доставка відкладалася[1].
У січні 1967 року на стартовому майданчику № 37 було встановлено ракету-носій «Сатурн-1Бі» (AS-206)[3].
У березні 1967 року початкову ракету-носій для «Аполлона-5» (AS-206) було знято зі стартового майданчика[1].
12 квітня після перевірки на пошкодження на стартовий майданчик № 37 було встановлено ракету-носій AS-204, що перебувала на космодромі з серпня 1966 року, і була знята зі стартового майданчика № 34 у березні[3].
23 червня 1967 року на космодром було доставлено місячний модуль[1].
Для перевірки роботи технічних споруд було виготовлено фанерний макет місячного модуля. Використовувалися садові шланги для імітації з'єднання кабелів[1].
Оскільки місячний модуль не мав складних електричних систем, було ретельніше перевірено рушійну систему[1].
Упродовж літа й осені було виявлено необхідність значних вдосконалень місячного модуля і неземних технічних споруд[1].
19 листопада 1967 року Місячний модуль було встановлено на вершині ракети-носія. Без корабля ракета-носій мала висоту 52 м. Місячний корабель було накрито обтічником[1].
22 грудня відбулася успішна перевірка готовності до польоту[1].
15 січня 1968 року почалися підготовки до пробного зворотного відліку[1].
19 січня пробний зворотний відлік успішно закінчився імітацією запуску[1].
Проблеми з завантаженням самозаймистого палива до місячного модуля відклали запуск зі запланованого 18 січня на 22[1].
21 січня почався зворотний відлік тривалістю 22 години[3].
22 січня, за 2,5 год до запуску, внаслідок збою в енергоживленні і наземній комп'ютерній системі відлік було призупинено[1].
Ракета-носій «Сатурн-1Б» (SA-204) з місячним кораблем (загальна маса — 14 380 кг) стартувала 22 січня 1968 року о 22:48:09 UTC. Корабель досяг проміжної орбіти з апогеєм 222 км, перигеєм 163 км, періодом 88,3 хвилини і нахилом орбіти 31,63°[4].
Двигун другого ступеня вимкнувся після 10 хвилин польоту, апарат вийшов на орбіту за 10 с після цього[1].
Після 43 хв 52 с польоту, на другому оберті, місячний модуль відокремився від перехідника і вийшов на імітовану трансмісячну орбіту з апогеєм 17 346 км[4].
Перше включення посадкового двигуна тривало 4 секунди замість запланованих 38 с. Двигун було автоматично відключено навігаційною системою внаслідок недостатньої швидкості[1]. Вимикання двигуна було передбачене програмою пілотованого польоту, щоб надати екіпажу час для аналізу ситуації і ухвалення рішення про необхідність вмикання двигуна для продовження польоту[3].
Було використано запасний варіант роботи двигуна на 10 % тяги тривалістю 26 с і вмиканням на повну тягу тривалістю 7 с[4].
Третє вмикання через 32 с після другого тривало 26 на 10 % тяги і 2 с повної тяги для імітації скасування посадки у разі збою в роботі двигуна посадкового ступеня і швидкого вмикання двигуна злітного ступеня[4].
Після 6 хв 23 с роботи двигун злітного ступеня було увімкнуто на 60 с для повного спалювання палива[4].
Після 11 год 10 хв випробувань злітний і посадковий ступені залишилися на орбіті, готовими до входження в атмосфери і знищення.
Незважаючи на передчасне вимикання рушійної установки посадкового модуля, політ було визнано успішним і підтверджено роботу усіх систем місячного модуля.
23 січня посадковий ступінь місячного модуля увійшов до атмосфери і згорів у щільних шарах.
12 лютого злітний ступінь місячного модуля увійшов у атмосферу Землі, обгорілі рештки впали за кілька кілометрів на південний захід від острова Гуам[3].
- Посадкова частина Місячного модуля під час передстартових тестів
- «Аполлон-5» на стартовому майданчику
- Старт «Аполлона-5»
- «Аполлон-5» [Архівовано 18 жовтня 2010 у Wayback Machine.] на сайті «Польоти НАСА»(англ.)
- «Аполлон-5» [Архівовано 8 січня 2017 у Wayback Machine.] в каталозі НАСА(англ.)
- Місяцепорт. Ще два випробувальні запуски — Аполлон-5 і 6 [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.](англ.)
- Колісниці для Аполлона. Історія пілотованого місячного космічного корабля [Архівовано 20 жовтня 2015 у Wayback Machine.](англ.)
- Описи місячних модулів [Архівовано 4 липня 2015 у Wayback Machine.]
- 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 Місяцепорт. Ще два випробувальні запуски — Аполлон-5 і 6 [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.](англ.)
- ↑ Шунейко І. І. Пілотовані польоти на Місяць, конструкція і характеристики Saturn V Apollo (Розділ 4-1 [Архівовано 22 липня 2016 у Wayback Machine.](рос.)). Серія «Ракетобудування», том 3. — М.: 1973.
- 1 2 3 4 5 6 7 Колісниці для Аполлона. Аполлон-5 — дебют місячного модуля. Архів оригіналу за 9 травня 2015. Процитовано 29 березня 2015. [Архівовано 2015-05-09 у Wayback Machine.]
- 1 2 3 4 5 6 Польоти НАСА. Аполлон-5. Архів оригіналу за 18 жовтня 2010. Процитовано 12 жовтня 2010. [Архівовано 2010-10-18 у Wayback Machine.]
