Аполлон-10

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Аполлон-10
Аполлон-10
Космічний корабель Аполлон-10
Ракета-носій «Сатурн-5 AS-505»
Місце запуску мис Кеннеді, Флорида, стартовий комплекс 39А
Дата запуску 18 травня 1969, 16:49 UTC
Пов'язані місії
Попередня місія Наступна місія
Apollo-9-patch.png
Аполлон-9
Apollo 11 insignia.png
Аполлон-11

«Аполлон-10» (англ. Apollo 10) — американський пілотований космічний корабель, який за програмою Аполлон виконав останній випробувальний політ до Місяця при підготовці експедиції на Місяць.

Для командного модуля астронавти обрали позивний «Чарлі Браун» (ім'я хлопчика, персонажа популярної серії коміксів), для місячного модуля — «Снупі» (кличка цуценяти Чарлі Брауна).

Екіпаж[ред.ред. код]

Екіпаж «Аполлона-10».
Юджин Сернан — ліворуч.
Томас Стаффорд — у центрі.
Джон Янг — праворуч.

Опис[ред.ред. код]

Апарат складався з триступеневої ракети-носія Сатурн-5 (ступені S-1C, S-II і S-IVB), відсіку приладів, місячного модуля (LM-4), корабля Аполлон-10 («Блок II» № 106) у складі командного і службового відсіків, системи аварійного порятунку на старті.

Задачі польоту[ред.ред. код]

Програма польоту корабля передбачала виконання усіх операцій, необхідних при висадці людей на Місяць, за виключенням етапу безпосередньої висадки. Цьому польоту передували дискусії — чи взагалі необхідна така «генеральна репетиція», чи попередніх підготовчих польотів достатньо і цей політ можна використати для висадки на Місяць. Керівництво НАСА вирішило здійснити політ як «генеральну репетицію» польоту на Місяць, який планувався наступним.

Основні задачі польоту:

  • Комплексні випробовування корабля (командний і місячний модулі) на селеноцентричній орбіті з виконанням усіх операцій, необхідних для висадки астронавтів на Місяць.
  • Відпрацювання навичок навігації на селеноцентричній орбіті.
  • Випробовування радіолокатора, який забезпечує зустріч командного і місячного модулів.
  • Випробовування радіолокатора, який забезпечує посадку на Місяць.
  • Фотографування Землі і Місяця.

Політ[ред.ред. код]

Передстартова підготовка[ред.ред. код]

Ракета-носій з кораблем «Аполлон-10» вивозиться на стартову позицію 11 березня 1969, НАСА
Екіпаж «Аполлона-10» займає свої місця у відсіку корабля. На передньому плані — Сернан. На задньому — Стаффорд

Ракета-носій з кораблем перебувала на стартовій позиції з 11 березня 1969.

27 квітня 1969, за три тижні до розрахункового моменту запуску, із заправленого бака першої ступені ракети-носія внаслідок помилки оператора і неправильно складеної інструкції витекло 19 тисяч літрів палива. Більше жодних нештатних ситуацій не виникало.

Запуск[ред.ред. код]

18 травня 1969 о 16:49 UTC корабель «Аполлон-10» стартував у розрахунковий час.

Корабель було виведено на геоцентричну орбіту, близьку до розрахункової.

Старт з геоцентричної орбіти і політ до Місяця[ред.ред. код]

Після виходу останнього ступеня ракети-носія з кораблем на початкову геліоцентричну орбіту екіпаж протягом двох годин перевіряв бортові системи.

Включення двигуна останнього ступеня для польоту до Місяця відбувся о 2:33:26 польотного часу. Двигун працював 343 секунди.

О 3:03:28 польотного часу було здійснено перебудову відсіків, що тривало 14 хвилин. Астронавти провели плановий телесеанс з Землею.

О 3:56 польотного часу корабель (командний та місячний модулі) відділився від останнього ступеня ракети-носія і почав самостійний політ на Місяць.

За командою з Землі було злито компоненти палива з останнього ступеня ракети-носія внаслідок чого ступінь під дією місячного притягання вийшов на геліоцентричну орбіту, де перебуває донині.

На траєкторії польоту до Місяця астронавти виконали усі планові і кілька позапланових телесеансів (в кольорі).

Траєкторія польоту корабля до Місяця була такою близькою до розрахункової, що від трьох з чотирьох запланованих корекцій відмовилися. Єдину корекцію здійснили за 200 000 км від Землі. Основний двигун командного модуля було ввімкнуто на 7 секунд.

В польоті вмикалися допоміжні двигуни командного модуля для зміни орієнтації корабля відносно Сонця, що забезпечувало його більш рівномірний нагрів.

Перехід на орбіту Місяця[ред.ред. код]

Фото Землі з місячної орбіти: Земля сходить над місячним горизонтом

О 75:55:53 польотного часу, на відстані 165 км від Місяця було ввімкнуто основний двигун, який пропрацював 356 сек. і перевів корабель на еліптичну селеноцентричну орбіту з периселенієм 109 км і апоселенієм 315 км та періодом обертання 2 години 10 хвилин.

О 80:25:07 польотного часу двигун увімкнули знову для переведення корабля на орбіту близьку до колової. Двигун працював 14 секунд і перевів корабель на орбіту з периселенієм 108,5 км і апоселенієм 113,8 км.

Навколо Місяця[ред.ред. код]

На 83 годині польотного часу Стаффорд і Сернан перейшли до місячного модуля, перевірили бортові системи і повернулися у відсік екіпажу. Оскільки перевірка показала справність всіх систем, командний центр на Землі дозволив розпочати головний експеримент цього польоту — відокремлення місячного модуля і його зближення з Місяцем до 15 км для імітації основних маневрів, крім самої посадки на Місяць. Також візуально обстежили місце майбутньої посадки астронавтів на Місяць на місячному модулі корабля «Аполлон-11».

О 94:31 польотного часу Сернан без скафандра перейшов до місячного модуля і перевірив бортові системи. До нього приєднався Стаффорд (у скафандрі), і астронавти підготували місячний модуль до автономного польоту. Сернан повернувся до відсіку екіпажу, одяг скафандр і знову перейшов до місячного модуля.

Безпосередньо перед розстикуванням виявили несправність клапана для стравлювання повітря і вирівнювання тисків між місячним і командним модулем. Клапан мав виробничий дефект. Перед розстикуванням повітря у модулях необхідно стравити, бо інакше ударна хвиля при розстикуванні може пошкодити конструкції. Внаслідок несправності клапана довелося стравлювати повітря розгерметизацією відсіку екіпажу.

Командний модуль корабля «Аполлон-10» (сфотографовано екіпажем місячного модуля під час групового польоту)

Розстикування місячного модуля виконали на 12 оберті над невидимим з Землі боком Місяця о 98:22 польотного часу. Надалі командний і місячний модулі здійснювали груповий політ на відстані 12 м один від одного, тривалістю 25 хвилин. Стаффорд і Сернан візуально оглядали і фотографували командний модуль.

Стаффорд розвернув місячний модуль, щоб Янг, який залишався у командному модулі, міг оглянути місячний модуль і сфотографувати. Під час групового польоту відбувся кольоровий телесеанс з Землею, під час якого показували місячний модуль.

О 98:47:16 польотного часу Янг на шість секунд увімкнув допоміжні двигуни командного модуля для відведення його від місячного модуля, внаслідок чого командний модуль перейшов на орбіту з периселенієм 107 км і апоселенієм 115 км. Впродовж півоберта випробували радіолокатор місячного модуля, який забезпечував зустріч на орбіті.

О 99:46 польотного часу, коли модулі перебували над невидимим боком Місяця, було на 28 секунд увімкнуто двигун посадкового ступеня місячного модуля. Місячний модуль перейшов на орбіту з периселенієм 14,3 км і апоселенієм 113,2 км. При підході до точки периселенію успішно випробували радіолокатор, який забезпечував посадку на Місяць. Астронавти візуально обстежили місце посадки і підходи до нього. На це вони мали близько 6 хвилин, рухаючись відносно Місяця зі швидкістю 1,65 км/сек. Стаффорд повідомив, що для посадки придатні тільки 25-30% площі ділянки, але вона можлива, якщо буде достатньо палива для горизонтального «підрулення» до придатної для посадки ділянки. Фотозйомка не вдалася внаслідок виходу з ладу камер. Погіршувався радіозв'язок місячного модуля з Землею при зближенні з Місяцем.

На 14 оберті з другої спроби відокремили злітний ступінь місячного модуля від посадкового ступеня. Стаффорд увімкнув додаткові двигуни злітного ступеня для відведення від посадкового ступеня перед включенням основного двигуна злітного ступеня. В цей момент почалося несподіване обертання злітного ступеня — почала працювати автоматична програма радіолокаційного пошуку командного модуля внаслідок помилкового встановлення астронавтами в неправильне положення одного з тумблерів. Частота пульсу Сернана піднялася до 129 ударів на хвилину.

Стаффорд стабілізував злітний ступінь і о 102:55:01 польотного часу почав маневри зближення з командним модулем. Вирівнювання швидкостей було здійснено за Місяцем, в зону видимості командний модуль та злітний ступінь місячного модуля увійшли на 16 оберті в режимі групового польоту на відстані кількох метрів один від одного. Операції зближення астронавти виконали без ускладнень, хоча це і вважалося найскладнішим етапом всього польоту.

Операції причалювання і стикування виконав Янг о 106:22 польотного часу. Самостійний політ командного і місячного модулів тривав 8 годин.

Стаффорд і Сернан перейшли зі злітного ступеня місячного модуля у відсік екіпажу командного модуля. Злітний ступінь відокремили і відвели командний модуль на безпечну відстань. За командою із Землі було включено двигун злітного ступеня. При відокремленні ступеня відсік екіпажу на ньому розгерметизувався, визначена орієнтація ступеня не була забезпечена і в результаті включення двигуна ступінь перейшов не на геліоцентричну орбіту, як передбачалося, а на іншу селеноцентричну орбіту. Командний модуль після цього залишався на орбіті 29 годин. Астронавти спостерігали місячну поверхню, намічали орієнтири і фотографували ділянки майбутньої посадки на Місяць. Крім того, відбувалися зйомки для вивчення місячного рельєфу.

Під час польоту корабля «Аполлон-10» понад 175 астрономів з 34 країн світу спостерігали за Місяцем.

Телевізійний сеанс з борту корабля за пропозицією Стаффорда відбувся в момент найефектнішого показу поверхні Місяця. Сеанс тривав понад годину (замість 40 хвилин за планом). Якість зображення була нормальною.

Старт до Землі[ред.ред. код]

О 137:36:28 польотного часу, після 61 години 40 хвилин перебування на орбіті навколо Місяця на 32 оберті було увімкнуто основний двигун командного модуля для переходу на траєкторію польоту до Землі. Після цього астронавти провели сеанс кольорового телебачення протягом 53 хвилин, у якому показували поступове віддалення Місяця. Певний час було видно зворотний бік Місяця.

Повернення на Землю[ред.ред. код]

Гелікоптер Sikorsky SH-3D Sea King, бортовий номер 66, висить над посадковим модулем Аполлона-10. 29 травня 1969

Траєкторія польоту корабля до Землі була близькою до розрахункової. О 188:49:56 польотного часу включенням додаткових двигунів командного модуля на 6,6 секунд відбулася одна корекція із 3-ох запланованих.

Під час польоту до Землі відбулося кілька телесеансів з борту, останній — з відстані 66 000 км від Землі.

Приблизно за добу до приземлення (приводнення) астронавти поголилися на борту, вперше за всю історію американських пілотованих польотів.

О 191:34:30 секунд польотного часу відсік екіпажу відділився від агрегатного відсіку.

О 191:49:11 польотного часу відсік екіпажу увійшов в атмосферу. У цей час радіосигнал пропав на 3 хвилини 12 секунд.

Приводнення відсіку екіпажу відбулося о 192:03:25 польотного часу за 6,3 км від авіаносця «Прінстон».

Спуск відсіку екіпажу на парашутах спостерігали з корабля і транслювали по телебаченню. Приводнення відбулося через 40 хвилин після світанку, за 23 хвилини до сходу Сонця.

Астронавти відкрили люк, були підняті на борт вертольота і доставлені на авіаносець через 49 хвилин після приводнення. Відсік екіпажу підняли на борт авіаносця.

На кораблі астронавти найперше прийняли душ (вони досить сильно страждали від свербіння, викликане скловатою, що розповсюдилася відсіком екіпажу внаслідок порушень при стикувальних операціях).

Менш ніж за добу астронавти були у Х'юстоні, де почали звітувати про політ і наслідки виконаних випробувальних і дослідних робіт.

Результати польоту[ред.ред. код]

Керівництво НАСА визнало політ успішним. Астронавти виконали головні задачі польоту. Зокрема, виконані маневри на селеноцентричній орбіті і огляд місця посадки на поверхню Місяця наступної експедиції.

Основні досягнення:

  • одержання інформації, необхідної для посадки на Місяць;
  • набуття досвіду астронавтами в управлінні кораблем на селеноцентричній орбіті;
  • вперше виконано сеанс кольорового телебачення з борту космічного корабля;
  • досягнуто великих успіхів у життєзабезпеченні космонавтів під час польоту, що віддзеркалилося у їх доброму самопочутті під час польоту.

Фотогалерея[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]