Aristotelia chilensis
| Арістотелія чилійська | |
|---|---|
.jpg) | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Plantae |
| Клада: | Tracheophyta |
| Клада: | Angiospermae |
| Клада | Eudicots |
| Клада: | Rosids |
| Порядок: | Oxalidales |
| Родина: | Elaeocarpaceae |
| Рід: | Aristotelia |
| Вид: | A.chilensis
|
| Біноміальна назва | |
| Aristotelia chilensis | |
| |
| Природній ареал | |
| Синоніми[1] | |
| |
Арістотелія чилійська (лат. Aristotelia chilensis), також відома як макі або чилійська виноградна ягода, є деревоподібним видом родини Elaeocarpaceae, що походить з Південної Америки.
Поширена в вальдівських лісах помірного поясу Чилі та прилеглих регіонах південної Аргентини. Обмежена кількість цих дерев культивується в садах заради їхніх невеликих плодів. Плоди, зібрані в дикому вигляді, продаються та мають комерційну цінність.
Опис[ред. | ред. код]
Рослина[ред. | ред. код]
Aristotelia chilensis — невелике дводомне вічнозелене дерево, яке може досягати 4-5 метрів у висоту. Його розділений стовбур має гладку кору. Його гілки рясні, тонкі та гнучкі. Листя прості, супротивні, звисаючі, овально-ланцетні, голі, шкірясті, з зубчастими краями. Жилкування листя добре помітне, а стебло листя яскраво-червоного кольору.
На початку весни дерево скидає стару когорту листя, яка використовується як джерело вуглеводів для формування нових листків і квітів.[2]
Квіти і ягоди[ред. | ред. код]
Арістотелія цвіте наприкінці весни, білими одностатевими дрібними квітками. Після цвітіння утворюються маленькі фіолетово-чорні ягоди, які мають розмір приблизно 4-6 міліметрів у діаметрі та містять від 4 до 8 насінин 10. Семирічне дерево може давати до 10 кілограмів ягід на рік. Завдяки плодам, схожим на смак ожини, цей вид відомий як чилійська винна ягода, а в місцевих жителях іспанською як maqui або maque.
Таксономія[ред. | ред. код]
Вперше Арістотелія чилійська була науково описана Хуаном Ігнасіо Моліною в 1782 році, який назвав її Cornus chilensis. У 1914 році Стівен Конрад Штунц відніс її до роду Aristotelia, який був створений Чарльзом Луїсом Лерітьє де Брютеллем у 1786 році, і створив нову комбінацію A. chilensis.[3]
Поширення[ред. | ред. код]
Aristotelia chilensis походить з Чилі та Аргентини біля південно-західного узбережжя Південної Америки. У природі зустрічається в чилійських помірних дощових лісах. Його рідний ареал охоплює територію між регіонами Кокімбо та Айсен у Чилі та становить 170 000 гектарів.[4]
Екологія[ред. | ред. код]
Ягоди макі є улюбленим кормом для птахів наприкінці літа. Вирубка вальдівських лісів помірного поясу в Чилі пригнічує розповсюдження насіння птахами та призводить до депресії інбридингу.[5]
Хімічний склад[ред. | ред. код]
Дослідження поліфенолів на ягодах макі показали, що вміст антоціанів включає вісім глюкозидних пігментів дельфінідину та ціанідину, причому основним антоціаніном є дельфінідин 3-самбубіозид-5-глюкозид (34 % від загальної кількості антоціанів).[6][7][8] Середній загальний вміст антоціанів становив 138 міліграмів (2,13 грамів) на 100 грамів свіжих фруктів, або 212 міліграмів (3,27 грамів) на 100 грамів сухих фруктів,[8] ранжування ягід арістотелії є низьким серед темно пігментованих фруктів за вмістом антоціанів (див. таблицю в антоціанах). Одне дослідження показало, що антоціани також присутні в листі макі.[9]
Іншими фітохімічними речовинами, витягнутими з листя A. chilensis, були алкалоїди аристотелін, аристохінолін і аристон.[10]
Вирощування[ред. | ред. код]
Ягоди A. chilensis збирають з дикорослих рослин з грудня по березень кожного року сім'ями, переважно племена мапуче, які збирають урожай біля підніжжя Анд. Процес збирання включає збір бічних гілок дерев, струшування їх, щоб відокремити ягоди та листя від гілок, а потім застосування механічного процесу для відділення ягід від листя.
Aristotelia chilensis можна висаджувати в зонах USDA 8-12. Рослина досить морозостійка, витримує заморозки до -12°C чим дає можливість вирощування в тепліших регіонах України. Арістотелія віддає перевагу добре дренованим ґрунтам на сонячному місці з деяким захистом від холодних сухих вітрів. Грунт повинна бути слабокислим, з помірною родючістю.[11] Його культивують в Іспанії та в більш м'яких, вологих районах Британії, де зимові заморозки спричиняють відмирання, тим самим стимулюючи ріст пагонів навесні.
Розмноження[ред. | ред. код]
Насіння A. chilensis проростає без холодної стратифікації. У зонах з можливістю заморозків рекомендується проводити посів навесні в теплиці. Якщо вони досить розрослися, до осені нові рослини можна розсадити в окремі горщики. Першу зиму рослини в горщиках повинні залишитися в теплиці.
Наступного року, після останніх очікуваних заморозків навесні, рослини можна висаджувати на їхнє остаточне місце. У першу зиму на вулиці потрібен певний тип захисту від морозу.[12] Для подальшого розмноження можливе вегетативне розмноження : живцями. Живці нормально вкорінюються, і їх можна висадити наступної весни до відкритого ґрунту.[13]
Галерея[ред. | ред. код]
-
Дерево -
Листя -
Квіти -
Плоди
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Шаблон:Cite POWO
- ↑ Prado CH, Damascos MA (September 2001). Gas exchange and leaf specific mass of different foliar cohorts of the wintergreen shrub Aristotelia chilensis (Mol.) Stuntz (Eleocarpaceae) fifteen days before the flowering and the fall of the old cohort. Brazilian Archives of Biology and Technology. 44 (3): 277—82. doi:10.1590/S1516-89132001000300009.
- ↑ Aristotelia chilensis Stuntz. The World Flora Online.
- ↑ Nahuelhual L, Carmona A, Lara A, Echeverría C, González ME (2012). Land-cover change to forest plantations: Proximate causes and implications for the landscape in south-central Chile. Landscape and Urban Planning. 107 (1): 12—20. doi:10.1016/j.landurbplan.2012.04.006.
- ↑ Valdivia CE, Simonetti JA (2006). Decreased frugivory and seed germination rate do not reduce seedling recruitment rates of Aristotelia chilensis in a fragmented forest. Biodiversity and Conservation. Topics in Biodiversity and Conservation. 6 (6): 1593—1602. doi:10.1007/978-1-4020-6444-9_2. ISBN 978-1-4020-6443-2.
{{cite journal}}:|hdl-access=вимагає|hdl=(довідка) - ↑ Romero-González J, Shun Ah-Hen K, Lemus-Mondaca R, Muñoz-Fariña O (May 2020). Total phenolics, anthocyanin profile and antioxidant activity of maqui, Aristotelia chilensis (Mol.) Stuntz, berries extract in freeze-dried polysaccharides microcapsules. Food Chemistry. 313: 126115. doi:10.1016/j.foodchem.2019.126115. PMID 31927206.
- ↑ Fredes C, Yousef GG, Robert P, Grace MH, Lila MA, Gómez M, Gebauer M, Montenegro G (October 2014). Anthocyanin profiling of wild maqui berries (Aristotelia chilensis [Mol.] Stuntz) from different geographical regions in Chile. Journal of the Science of Food and Agriculture. 94 (13): 2639—48. doi:10.1002/jsfa.6602. PMID 24497378.
{{cite journal}}:|hdl-access=вимагає|hdl=(довідка); Недійсний|displayauthors=6(довідка) - ↑ а б Escribano-Bailón MT, Alcalde-Eon C, Muñoz O, Rivas-Gonzalo JC, Santos-Buelga C (2006). Anthocyanins in berries of Maqui (Aristotelia chilensis (Mol.) Stuntz). Phytochemical Analysis. 17 (1): 8—14. doi:10.1002/pca.872. PMID 16454470.
{{cite journal}}:|hdl-access=вимагає|hdl=(довідка) - ↑ Suwalsky M, Vargas P, Avello M, Villena F, Sotomayor CP (November 2008). Human erythrocytes are affected in vitro by flavonoids of Aristotelia chilensis (Maqui) leaves. International Journal of Pharmaceutics. 363 (1–2): 85—90. doi:10.1016/j.ijpharm.2008.07.005. PMID 18687390.
{{cite journal}}:|hdl-access=вимагає|hdl=(довідка) - ↑ Arias, Hugo R.; Ortells, Marcelo O.; Feuerbach, Dominik; Burgos, Viviana; Paz, Cristian (26 липня 2019). Alkaloids Purified from Aristotelia chilensis Inhibit the Human α3β4 Nicotinic Acetylcholine Receptor with Higher Potencies Compared with the Human α4β2 and α7 Subtypes. Journal of Natural Products (англ.). 82 (7): 1953—1960. doi:10.1021/acs.jnatprod.9b00314. ISSN 0163-3864.
- ↑ The New RHS Dictionary of Gardening. 1992.
- ↑ Trees and Shrubs Hardy in Great Britain. Т. 1—4. 1981.
- ↑ RHS Dictionary of Plants plus Supplement. Oxford University Press. 1951.
|