Дантонія полегла
| Дантонія полегла | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Однодольні (Monocotyledon) |
| Клада: | Комелініди (Commelinids) |
| Порядок: | Тонконогоцвіті (Poales) |
| Родина: | Злакові (Poaceae) |
| Рід: | Дантонія (Danthonia) |
| Вид: | Дантонія полегла (D. decumbens)
|
| Біноміальна назва | |
| Danthonia decumbens | |
| Синоніми | |
|
Festuca decumbens L. | |
Дантонія полегла[1] (Danthonia decumbens) — вид багаторічних трав'янистих рослин родини тонконогові (Poaceae). Етимологія: лат. decumbens — «лежачий»[2].
Опис[ред. | ред. код]
Стебла від притиснутих до зведених, (10)15–30(70) см. Листові пластинки яскраво-зелені, плоскі або скручені всередину, 5–25 см завдовжки; 2–4 мм шириною, верхівки тупі, або різко гострі. Суцвіття — волоть, включає (3)4–9(11) родючих колосків, волоті 2–7 см. Колоски 6–12 мм. Кожен колосок має від двох до п'яти квіток. 2n=36.
Поширення[ред. | ред. код]
Північна Африка: Алжир, Марокко, Туніс; Азія: Грузія, Туреччина; Європа: Білорусь, Естонія, Латвія, Литва, Росія (європейська частина), Україна, Австрія, Бельгія, Чехія, Німеччина, Угорщина, Нідерланди, Польща, Словаччина, Швейцарія, Данія, Фінляндія, Ісландія, Ірландія, Норвегія, Швеція, Велика Британія, Албанія, Болгарія, Хорватія, Італія, Румунія, Словенія, Франція, Португалія, Іспанія. Натуралізований: Австралія, Нова Зеландія, Канада, Сполучені Штати.
Зростає, як правило, на кислих пустках, на піщаних або торф'яних ґрунтах, які також часто вологі, але також на гірських вапняках.
В Україні вид росте на лісових галявинах, у розріджених лісах, на суходолових луках — у Правобережному та Західному Поліссі, західних лісових районах та Карпатах, часто; у Лівобережному Поліссі та на заході Правобережного Лісостепу; досить часто на кримських яйлах[3].
Галерея[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Danthonia decumbens // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ Dictionary of Botanical Epithets. Архів оригіналу за 26 жовтня 2016. Процитовано 2 січня 2017.
- ↑ Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 463.
Джерела[ред. | ред. код]
- Germplasm Resources Information Network (GRIN) [Архівовано 3 січня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
- Flora of NW Europe (англ.)
- Euro+Med PlantBase [Архівовано 2 січня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
- eMonocot 1.0.5 (англ.)
|
Це незавершена стаття про злакові. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| ||||||||