Dr. Mario
| Dr. Mario | |
|---|---|
 | |
|
| |
| Розробник | Nintendo Research & Development 1 |
| Видавець | Nintendo |
| Дистриб'ютор | Nintendo eShop |
| Жанр(и) | Головоломка |
| Платформа | NES, SNES, Nintendo VS. System, PlayChoice-10, Game Boy, Game Boy Advance |
| Дата випуску |
 27 липня 1990 р. 14 жовтня 1990 р. |
| Режим гри | Однокористувацький, багатокористувацький (2 гравця) |
| Мова | англійська |
| Творці | |
| Ігродизайнер(и) | Гунпей Йокоїd |
| Композитор(и) | Hirokazu Tanakad |
| Технічні деталі | |
| Носій | цифрове завантаження[d] |
| Mario | |
 Dr. Mario у Вікісховищі | |
Dr. Mario (яп. ドクターマリオ, Dokutā Mario) — відеогра в жанрі головоломки, розроблена компанією Nintendo і видана 27 липня 1990 р. на консоль NES і пізніше на SNES, Game Boy і Game Boy Advance.
Ігровий процес[ред. | ред. код]
Ігровим полем слугує пляшечка, в якій містяться різнокольорові віруси: жовті, червоні та сині. Лікар Маріо періодично вкидає до пляшечки пігулки, кожна з яких випадковим чином складається з двох частин однакового або різного кольору: жовтого, червоного та синього. Таким чином є 6 комбінацій кольорів: червоний-червоний, червоний-синій, синій-синій, червоний-жовтий, жовтий-жовтий, синій-жовтий. Гравець може керувати падінням пігулки, спрямовуючи її вбоки чи обертаючи, і коли чотири елемента одного кольору стають в ряд (половинки пігулок або віруси), вони знищуються. Віруси при цьому зупиняють пігулки, що падають на них згори. В кутку екрана міститься лупа, під якою показано віруси яких кольорів ще лишилися. Коли Маріо вкидає пігулку, в його руці з'являється наступна, що дозволяє гравцеві продумати тактику. Метою є знищити на кожному рівні всі віруси до того, як пляшечка заповниться. Всього в грі 20 рівнів, але по їх завершенню можна продовжити грати й далі. Після кожного 5-го рівня на середній та високій швидкості показується заставка, де віруси сидять на дереві. За знищення вірусів нараховуються очки, рахунок зростає зі швидкістю гри і додаткові очки присуджуються за знищення кількох вірусів за раз.
На початку гри пропонується обрати рівень складності, швидкість гри та музику — жваву чи повільну (або вимкнути її).
Двоє гравців можуть грати на одній приставці, змагаючись у швидкості знищення вірусів. Тоді на екрані показується дві пляшечки без Маріо і лупи. За кожну перемогу видається корона, а метою є першим отримати 3 корони. Кожен з гравців може обрати для себе власні налаштування[1].
Оцінки й відгуки[ред. | ред. код]
Dr. Mario отримала від журналу «Nintendo Power» номер 134 в переліку 200 найкращих відеоігор[2]. Сайт ScrewAttack визнав цю гру 7-ю з-поміж усіх найкращих ігор про Маріо[3]. Згідно IGN, Dr. Mario займає 51-у позицію в переліку найкращих ігор для NES[4]. За оцінками GamesRadar, в тому ж переліку Dr. Mario займає 13-е місце[5].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Dr. Mario Instruction Booklet. Nintendo. 1990. с. 3—11.
- ↑ «NP Top 200». Nintendo Power. 200. February 2006. pp. 58–66
- ↑ Top 10 Mario Games | ScrewAttack.com. web.archive.org. 11 грудня 2013. Архів оригіналу за 11 грудня 2013. Процитовано 1 липня 2019.
- ↑ 51. Dr. Mario - Top 100 NES Games - IGN. www.ign.com. Архів оригіналу за 5 листопада 2019. Процитовано 1 липня 2019.
- ↑ Feature, GamesRadar Staff 2016-07-28T17:44:00 209Z. The best NES games of all time. gamesradar (англ.). Архів оригіналу за 21 квітня 2021. Процитовано 1 липня 2019.
Посилання[ред. | ред. код]
- Dr. Mario [Архівовано 1 липня 2019 у Wayback Machine.] на MobyGames
|
Це незавершена стаття про відеоігри. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |