Embraer

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Embraer
Empresa Brasileira de Aeronáutica
Тип публічна компанія
Спеціалізація авіабудування
Заснування 1969
Штаб-квартира Бразилія Бразилія: Сан-Жозе-дус-Кампус, Сан-Паулу
Ключові особи Фредеріко Курадо (Президент і CEO)
Артур Коутіньо (Віце-президент)
Джексон Шнейдер (Віце-президент)
Жозе Філіппо (Віце-президент)[1][2]
Галузь авіабудування
Продукція Пасажирські, військові, сільськогосподарські літаки
Валовий дохід $5,7 млрд (2013)
Чистий прибуток $329,1 млн (2013)
Співробітники 19,116 (1st sem 2014)[3]
Дочірні компанії Neiva
OGMA
ATECH
Orbisat
Сайт www.embraer.com

Embraer (Empresa Brasileira de Aeronáutica) — бразильський авіабудівний конгломерат, який виробляє комерційні, військові, корпоративні та сільськогосподарські літаки, а також надає послуги в галузі авіації. Штаб-квартира розташована в місті Сан-Жозе-дус-Кампус, штат Сан-Паулу.

Компанія конкурує на міжнародному рівні з канадською Bombardier за звання третього за величиною виробника літаків після Airbus і Boeing.

Історія[ред.ред. код]

Embraer EMB 110 Bandeirante, рання модель

Прагнучи розвинути галузь регіональних літаків, бразильський уряд в 1940-50-х роках інвестує в цю область.[4] Незважаючи на це, результат — створення компанії Embraer — з'явився тільки в 1969 році. Вона заснована як компанія, контрольована державою. Її першим президентом став призначений на цю посаду урядом Озіріс Сілва.[5] Першим літаком компанії став турбогвинтовий пасажирський EMB 110 Bandeirante.

Раннє зростання[ред.ред. код]

Зростанню компанії в перший час сприяли контракти на виробництво з боку бразильського уряду.[6] Вона залишалася єдиним постачальником літаків для місцевого ринку аж до 1975 року.

У 1970-х роках більшість продукції Embraer становили військові літаки, в тому числі AT-26 Xavante (вироблений за ліцензією італійський Aermacchi MB-326) і EMB 312 Tucano. Ситуація змінилася в 1985 році, коли був представлений регіональний пасажирський літак EMB 120 Brasilia.[7] Він був націлений на експорт і став найбільш успішним на той момент літаком Embraer.

Виробництво літаків Piper за ліцензією[ред.ред. код]

У 1974 році компанія почала виробництво за ліцензією легких літаків компанії Piper Aircraft. Виробництво було організовано за принципом CKD: деталі вироблялися на заводі Piper в США, після чого доставлялися Embraer для остаточного складання і продажу в Бразилії і країнах Латинської Америки. До 1978 року більшість деталей і компонентів проводилися вже на місці. У період з 1974 по 2000 рік було продано близько 2,5 тисячі вироблених за ліцензією літаків.

Приватизація[ред.ред. код]

Створена за задумом бразильського уряду і контрольована державою з самого моменту створення і згодом Embraer почала процес приватизації під час правління Ітамара Франку.[8] У той період приватизувалися і багато інших бразильських компаній, доти підконтрольні уряду. Embraer була продана 7 грудня 1991 року,[9] що дозволило уникнути назріваючого банкрутства. При цьому компанія продовжила вигравати державні контракти.

В уряду залишилася лише «золота акція», що дає можливість права вето в питаннях поставок військових літаків.

Вихід на біржі[ред.ред. код]

У 2000 році проводиться первинне публічне розміщення акцій Embraer одночасно на двох фондових біржах: NYSE і BM & F Bovespa. Акції компанії (станом на 2008 рік) були поділені наступним чином: Bozano Group — 11,10 %, Previ (бразильський пенсійний фонд) — 16,4 %, Sistel — 7,4 %, Dassault Aviation — 2,1 %, EADS — 2,1 %, Thales — 2,1 %, Safran — 1,1 %, уряд Бразилії — 0,3 %, інші нині котируються на біржі.

Створення нових літаків: військових, регіональних і адміністративних[ред.ред. код]

У середині 1990-х років компанія фокусується на виробництві невеликих комерційних авіалайнерів, віддаючи їм пріоритет над військовою авіацією, яка раніше становила більшість вироблених Embraer літаків.[4] Незабаром виробництво розширилося і до більших регіональних авіалайнерів, розрахованих на 70-110 пасажирських місць, а також менших за розміром адміністративних літаків. Сьогодні компанія продовжує виробляти літаки як для цивільних, так і для військових потреб.

У жовтні 2010 року було оголошено про плани з розвитку далекомагістральних адміністративних авіалайнерів, серед яких на той момент переважали літаки Gulfstream, Bombardier і Dassault. Через три роки, в жовтні 2013, компанія представляє Lineage 1000E.[10]

Військово-транспортна авіація[ред.ред. код]

19 квітня 2007 року було оголошено про розгляд виробництва двомоторного військово-транспортного літака KC-390. Робота почалася в 2009 році з фінансування ВПС Бразилії. Інтерес у купівлі такого літака також висловила бразильська поштова служба Correios. Крім того, зацікавлені були і деякі країни Південної Америки, включаючи Аргентину.[11] З використанням багатьох технологій, розроблених для Embraer 190, KC-390 повинен забезпечити вантажопідйомність до 23 тонн,[12] а також покликаний замінити транспортні літаки часів Холодної війни.

Розбіжності через урядові субсидії[ред.ред. код]

Світовою організацією торгівлі було встановлено, що уряди Бразилії та Канади в кінці 1990-х — початку 2000-х надавали незаконні субсидії приватним місцевим авіабудівним компаніям (Embraer і Bombardier Aerospace відповідно).

Виробничі потужності[ред.ред. код]

Штаб-квартира розташована в місті Сан-Жозе-дус-Кампус, штат Сан-Паулу. Там же знаходиться і одне з виробництв. Інші заводи Embraer в Бразилії є на території того ж штату в містах Ботукату, Гавіала-Пейшоту і, можливо, деяких інших. Компанія має представництва в Пекіні, Парижі, Сінгапурі, Форт-Лодердейлі і Вашингтоні.

Виробництва за межами Бразилії[ред.ред. код]

Дочірні компанії[ред.ред. код]

Спільні підприємства[ред.ред. код]

Продукція[ред.ред. код]

Комерційні літаки[ред.ред. код]

Embraer 195LR авіакомпанії Lufthansa CityLine
Embraer 175 авіакомпанії Air Canada Express

Військові літаки[ред.ред. код]

EMB-145 AEW&C ВПС Греції

Корпоративні літаки[ред.ред. код]

Legacy 600

Сільськогосподарські літаки[ред.ред. код]

Літаки загального призначення[ред.ред. код]

Експериментальні літаки[ред.ред. код]

Літаки, вироблені за ліцензією[ред.ред. код]

Військові[ред.ред. код]

Цивільні (загального призначення)[ред.ред. код]

Плани на майбутнє[ред.ред. код]

У травні 2011 Embraer заявила про розгляд планів зі створення більших авіалайнерів з п'ятимісними рядами (п'ять місць, розділених проходом), але в підсумку вирішує розвивати сімейство E-Jet і розробляти його в другому поколінні — E-jet E2.

Поставки[ред.ред. код]

Рік 1996 1997 1998 1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013
Кількість поставлених літаків
4
32
60
96
160
161
131
101
148
141
130
169
204
244
246
204[14]
205[15]
209

Дані включають в себе військові модифікації пасажирських літаків.

Станом на 2015 рік в світі експлуатується 620 літаків сімейства ERJ 145 і 1102 — E-Jet.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Corporate governance. Embraer. Процитовано 21 September 2014. 
  2. Botelho resigns as chairman of Embraer. Flightglobal. Процитовано 15 January 2012. 
  3. Highlights. Embraer. .
  4. а б OECD Territorial Reviews OECD Territorial Reviews: Madrid, Spain 2007. — OECD Publishing, 2007-10-23. — 262 с. — ISBN 9789264038486.
  5. Ozires Silva. epocanegocios.globo.com. Процитовано 2015-12-20. 
  6. History - Centro Histórico Embraer. www.centrohistoricoembraer.com.br. Процитовано 2015-12-20. 
  7. Embraer EMB120 Brasilia | Airliners.net. www.airliners.net. Процитовано 2015-12-20. 
  8. John Eckhouse Brazil on Road Peddling State-Owned Enterprises (Английский) // The San Francisco Chronicle. — 1991. — 12 Январь.
  9. Francisco Anuatti-Neto, Milton Barossi-Filho, Antonio Gledson de Carvalho, Roberto Macedo Os efeitos da privatização sobre o desempenho econômico e financeiro das empresas privatizadas // Revista Brasileira de Economia. — Т. 59, вып. 2. — С. 151-175. — ISSN 0034-7140. — DOI:10.1590/S0034-71402005000200001.
  10. Embraer Executive Jets Introduces the Lineage 1000E. www.embraer.com.br. Процитовано 2015-12-21. 
  11. Argentina to buy 6 military transport jets from Brazil's Embraer. EFE News Service. 30 октября, 2010. 
  12. Embraer Defesa & Segurança. www.embraerdefensesystems.com. Процитовано 2015-12-20. 
  13. Approval Imminent for Embraer Legacy 450/500 U.S. Plant. Aviation International News. Процитовано 2015-12-20. 
  14. Embraer deliveries in 2011. 
  15. Embraer deliveries in 2012. 

Посилання[ред.ред. код]