HMS Defender (D36)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
HMS «Дефендер»
HMS Defender
HMS «Дефендер» у Портсмуті, липень 2012 року
Служба
Тип/клас Ескадрений міноносець з керованим ракетним озброєнням типу 45
Держава прапора Військово-морські сили Великої Британії
Належність Королівський військовий флот
Порт приписки ВМБ «Портсмут»
Скарборо
Корабельня «BAE Systems Maritime – Naval Ships»
Закладено 31 липня 2006
Спущено на воду 21 жовтня 2009
Введено в експлуатацію 21 березня 2013
Прийнятий 30 листопада 2013
Ідентифікація
Девіз «Defendendo vinco»
Палубний код DF
Позивний GMIB[1]
Номер вимпелу D36
Номер ІМО 4907878
Номер MMSI 235053421
Емблема
Параметри
Тоннаж 8000[2] — 8500[3][4][5]
Довжина 152,4
Ширина 21,2
Осадка 7,4
Технічні дані
Рухова установка 2 × «Rolls-Royce WR-21» газотурбінні двигуни
2 × «Wärtsilä» 12V200 дизельних генераторів[6]
Гвинти 2 х гвинти змінного кроку
2 × «Converteam» електродвигуни
Швидкість 30 вузлів (повний хід)
18 вузлів (економний хід)
Дальність плавання 7000 миль (18 вузлів)[7]
Автономність плавання 45 діб
Екіпаж 191[8]
Озброєння
Артилерія 1 × 114 mm/55 Mark 8 «BAE Systems» артелерійська установка
2 × Oerlikon 30 мл
2 × Phalanx CIWS
2 × Miniguns
6 × FN MAG
Ракетне озброєння УВП «Sylver»
  • Ракети Aster-10
  • Ракети Aster 30

2 × пускові установки «Гарпун»

Зенітне озброєння ЗРК «Sea Viper» (дальність ураження до 120 км)
Радіолокаційне озброєння РЛС SAMPSON
РЛС S1850M
Ехолот Ultra Electronics / EDO MFS-7000
Авіація 2 х AgustaWestland AW159 Wildcat
1 х AgustaWestland AW101[9]

HMS «Дефендер» (D36) (англ. HMS Defender (D36)) — ракетний есмінець типу 45 (класу Дерінґ)[10] Королівського військово-морського флоту Великої Британії, призначений для охорони авіаносців на переході морем, забезпечення протиповітряної (ППО) та протичовнової (ПЧО) оборони, боротьби з надводними кораблями противника, завдання ударів по берегових цілях. Він є восьмим кораблем британського флоту, що носить ім'я «Дефендер» та п'ятим ракетним есмінцем типу 45.

Будівництво[ред. | ред. код]

HMS «Дефендер» — церемонія спуску на воду. 21 жовтня 2009 року
HMS «Дефендер» супроводжує авіоносець USS «Джордж Буш». 2014 рік
HMS «Дефендер» супроводжує індійський авіаносець INS «Віраат» під час військових навчань «International Fleet Review 2016»

HMS «Дефендер» створено на базі спільної розробки проєкту НАТО «Горизонт», він є п'ятим ракетним есмінцем типу 45.

Закладення кіля відбулось 31 липня 2006 року на корабельнях Ґован та Скотставн «BAE Systems Naval» (підрозділ «BAE Systems») на річці Клайд у Ґлазґо.

Есмінець спущено на воду в корабельні Ґован 21 жовтня 2009 року[11]. Хресною матір'ю есмінця стала Леді Джулія Мессі[12].

21 жовтня 2011 року, HMS «Дефендер» вийшов з корабельні Скотставн у Глазго для ходових випробувань у відкрите море, які завершились у середині листопада. 9 березня 2012 року розпочав другий етап випробувань, які тривали 28 днів біля західного узбережжя Шотландії[13].

Служба[ред. | ред. код]

HMS «Дефендер» введений в експлуатацію 21 березня 2013 року[14]. 25 липня 2013 року есмінець прибув у Портсмут, де відбулася церемонія його передачі Королівському флоту.

30 листопада 2013 року есмінець був відкритий для відвідувачів, перед тим як вступити на службу до Королівського військово-морського флоту Великої Британії[15].

19 грудня 2013 року HMS «Дефендер» вийшов з ВМБ «Портсмут» для виконання свого першого бойового завдання — він супроводжував уздовж східного узбережжя Шотландії російську цільову групу з 6 кораблів, на чолі з авіаносним крейсером «Адмірал Кузнєцов»[16].

HMS «Дефендер» 2014 року брав участь у британській операції «Шейдер» проти Ісламської держави. Того ж року брав участь в операції «Непохитна рішучість» у складі 50-ї ударної авіаносної групи ВМС США на чолі з авіаносцем USS «Джордж Буш»[17], згодом авіаносцем USS «Карл Вінсон».

19 жовтня 2015 року, HMS «Дефендер» прибув на Близький Схід для виконання бойового завдання[18]. Згодом, разом з французькою бойовою групою авіаносця «Шарль де Голль», проходив біля узбережжя Сирії як корабель протиповітряної оборони.

У лютому 2016 року HMS «Дефендер» брав участь у військових навчаннях «International Fleet Review 2016» у місті Вішакхапатнам, Індія[19].

25 квітня 2016 року супроводжував у затоці Омана круїзні лайнер «Queen Elizabeth», а 27 квітня — «Queen Mary 2»[20].

У червні 2016 року, разом з австралійськими та французькими кораблями, захопив 1020 кг гашишу на рибальському дау, південніше Оману.

4 травня 2018 року повернувся на службу після 20 місяців ремонту на корабельні компанії «BAE Systems» в Портсмут. Під час ремонту на есмінці встановили дві нові газові турбіни, нове розвідувальне обладнання та електронний комплекс спостереження.

6 березня 2019 року HMS «Дефендер» супроводжував групу російських військових кораблів у складі фрегата «Адмірал Горшков», судна матеріально-технічного забезпечення «Ельбрус» та рятувального буксира «Микола Чикер», які проходили поблизу територіальних вод Великої Британії[21].

У травні 2019 HMS «Дефендер» під час навчань Formidable Shield за допомогою системи Sea Viper знищив дрон, який імітував атаку високошвидкісного низковисотного боєприпасу[22].

24 серпня 2019 року HMS «Дефендер» прибув до Перської затоки та Ормузької протоки, щоб посилити присутність Великої Британії та супроводжувати британські судна[23][24].

2021[ред. | ред. код]

13 червня 2021 року з'явились повідомлення про проходження «Дефендером» та нідерландським фрегатом HNLMS Evertsen (F805) Босфорської протоки для участі у спільних діях у складі Британської авіаносної ударної групи 21 для, відповідно до повідомлення Commander UK Carrier Strike Group, демонстрації британських зобов'язань, підтримки свободи навігації, запевнення підтримки партнерів — Грузії, України й Румунії — у підтримці з боку Британії та НАТО[25].

18 червня 2021 року обидва кораблі зайшли до Одеси[26]. Під час перебування в Одесі, 21 червня на борту есмінця HMS «Дефендера» була підписана угода, спрямована на підвищення боєздатності українського Чорноморського флоту. Міністр з питань оборонних закупівель Великої Британії Джеремі Квін і заступник міністра оборони України Олександр Миронюк підписали меморандум про проєкт морського партнерства між консорціумом промисловості Об'єднаного королівства і ВМС України, у рамках якого Україна отримає кредит на 1,25 мільярда фунтів стерлінгів на розвиток збройних сил, зокрема ВМС. Україна збудує вісім ракетних катерів: перші два — в Британії, інші - на українських суднобудівних заводах. Катери будуть оснащені артилерійською та ракетною зброєю, матимуть довжину від 50 до 65 метрів і швидкість 40 вузлів. Також до складу українських ВМС передадуть два тральщики класу «Сендаун»[27].

23 червня, російські ЗМІ з посиланням на Міноброни РФ повідомили, що ЗС РФ здійснили попереджувальні постріли із Су-24 по есмінцю Великої Британії HMS «Дефендер». У Британії заперечили інформацію про попереджувальні постріли з боку росіян по есмінцю HMS «Дефендер» у водах тимчасово окупованого Криму. Журналіст BBC, який був присутнім на кораблі, розповів подробиці інциденту[28]. За його словами в небі над есмінцем було близько 20 літаків росіян, а екіпаж корабля вдягнув балаклави. Журналіст Daily Mail, який теж був на кораблі, зауважив, що чув черги пострілів з російського судна[29].

25 червня есмінець HMS «Дефендер» увійшов до грузинського порту Батумі[30].

Озброєння[ред. | ред. код]

Есмінець HMS «Дефендер» належить до типу 45 (класу «Daring»), цей клас британський флот вважається найкращими кораблями протиповітряної оборони у світі, Королівського військово-морського флоту Великої Британії. HMS «Duncan» призначений для охорони авіаносців на переході морем, забезпечення протиповітряної (ППО) та протичовнової (ПЧО) оборони, боротьби з надводними кораблями противника, завдання ударів по берегових цілях.

Завдяки високому рівню автоматизації усіх бортових механізмів та пристроїв, чисельність екіпажу скоротили до 191 матросів та офіцерів[8]. Есмінець оснащений високотехнологічними системами озброєння та засобами, на ньому впроваджено конструктивні елементи технології малої помітності (Стелс), що має на меті зменшення радіолокаційної помітності для радарів противника. Корабель оснащено двома РЛС з обертовими цифровими антенними решітками: S1850M (на фотознімках — розкрив антени чорного кольору)[31] та SAMPSON[31] (світле, радіопрозоре, обертове укриття над командирською рубкою), що забезпечують одночасне супроводження та перехоплення великої кількості повітряних цілей. РЛС SAMPSON та пускові установки зенітних керованих ракет «Aster» утворюють зенітний ракетний комплекс «Sea Viper»[22] .

Есмінець має ангар та вертолітний майданчик, на ньому передбачено постійне базування 1-2 вертольотів AgustaWestland AW159 Wildcat, які здатні нести 4 протикорабельні ракети або 2 протичовнові торпеди, чи 1-го AgustaWestland AW101, здатного нести 4 протичовнові торпеди.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Royal Navy Bridge Card, February 2011 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 16 березня 2011. Процитовано 27 липня 2019.(англ.)
  2. Type 45 Destroyer. Royal Navy. Архів оригіналу за 4 травня 2014. Процитовано 27 липня 2019.(англ.)
  3. HMS Daring leaves Sydney after spectacular week of celebrations. Royal Navy. Архів оригіналу за 16 жовтня 2013. Процитовано 27 липня 2019.(англ.)
  4. For Queen and Country. Navy News (липень 2012): Page 8. «One hundred or so miles west of the largest city of Abidjan lies the fishing port of Sassandra, too small to accommodate 8,500-tonnes of Type 45». {{cite journal}}: |access-date= вимагає |url= (довідка)(англ.)
  5. HMS Duncan joins US Carrier on strike operations against ISIL. Navy News. Royal Navy. 7 липня 2015. Архів оригіналу за 10 липня 2015. Процитовано 27 липня 2019. As well as supporting the international effort against the ISIL fundamentalists – the 8,500-tonne warship has also joined the wider security mission in the region.(англ.)
  6. HMS Daring. Wärtsilä. Архів оригіналу за 28 October 2014. Процитовано 17 липня 2019.(англ.)
  7. HMS Daring - Type 45 facts by Royal Navy.pdf. Архів оригіналу за 8 березня 2021. Процитовано 17 липня 2019.(англ.)
  8. а б Royal Navy (11 липня 2013). A Global Force 2012/13 (PDF). Newsdesk Media. ISBN 978-1-906940-75-1. Архів оригіналу (pdf) за 3 грудня 2014. Процитовано 27 липня 2019.(англ.)
  9. Air Defence Destroyer (T45). Royal Navy. Архів оригіналу за 31 October 2007. Процитовано 17 липня 2019.(англ.)
  10. Олена Вус. У Чорне море ввійшли два кораблі країн НАТО.//ТСН, 13 червня 2021. Архів оригіналу за 15 червня 2021. Процитовано 15 червня 2021.
  11. Stewart, Catriona (21 жовтня 2009). Clyde's new ship to make a splash. Evening Times. Evening Times. с. 22. {{cite news}}: |access-date= вимагає |url= (довідка)(англ.)
  12. HMS Defender joins the fleet [Архівовано 24 липня 2019 у Wayback Machine.] GOV.UK (англ.)
  13. Defender resumes her sea trials as new destroyer prepares to join the Fleet. Royal Navy. 12 березня 2012. Архів оригіналу за 3 грудня 2013. Процитовано 27 липня 2019.(англ.)
  14. BBC News - HMS Defender commissioning ceremony held in Portsmouth. Bbc.co.uk. 21 березня 2013. Архів оригіналу за 21 березня 2013. Процитовано 17 липня 2019.(англ.)
  15. BBC News - HMS Defender returns to Glasgow ahead of public opening. bbc.co.uk. 29 листопада 2013. Архів оригіналу за 29 червня 2021. Процитовано 27 липня 2019.(англ.)
  16. Ministry of Defence (9 січня 2014). Destroyer meets Russian task force along UK coastline - News stories. GOV.UK. Архів оригіналу за 22 лютого 2014. Процитовано 27 липня 2019.(англ.)
  17. HMS Defender supports operations against ISIL in the middle east. Royal Navy. 3 жовтня 2014. Архів оригіналу за 8 жовтня 2014. Процитовано 27 липня 2019.(англ.)
  18. Pilmoor, Ellie (20 жовтня 2015). HMS Defender leaves Portsmouth for nine-month deployment in Middle East. The News. Portsmouth, UK. Архів оригіналу за 20 липня 2016. Процитовано 27 липня 2019.(англ.)
  19. https://www.royalnavy.mod.uk/news-and-latest-activity/news/2016/february/12/160212-royal-navy-supports-indian-international-fleet-review [Архівовано 18 березня 2016 у Wayback Machine.] Royal Navy supports Indian international fleet review] Royal Navy (англ.)
  20. HMS Defender escorts ocean liner through potentially dangerous sea lanes. Portsmouth News. 27 квітня 2016. Архів оригіналу за 29 квітня 2016. Процитовано 27 липня 2019.(англ.)
  21. Британський флот патрулює прохід групи військових суден Росії в Ла-Манші. Радіо Свобода. 6 березня 2019. Архів оригіналу за 3 грудня 2020. Процитовано 27 липня 2019.(англ.)
  22. а б "HMS DEFENDER SHOWS HER POWER WITH MISSILE FIRING". https://www.royalnavy.mod.uk. Royal Navy. 20 травня 2019. Архів оригіналу за 10 грудня 2019. Процитовано 21 травня 2019.
  23. HMS Kent and HMS Defender deploy on operations. Royal Navy. HMNB Portsmouth. 12 серпня 2019. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 19 листопада 2019.(англ.)
  24. HMS Defender to join efforts to support safe passage of Gulf shipping. Royal Navy. HMNB Portsmouth. 24 серпня 2019. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 19 листопада 2019.(англ.)
  25. Commander UK Carrier Strike Group. CSG21 in the Black Sea, 14 червня 2021. Архів оригіналу за 15 червня 2021. Процитовано 15 червня 2021.
  26. Люксіков Михайло (18 червня 2021). До Одеси зайшов британський есмінець та нідерландський фрегат. Український мілітарний портал. Архів оригіналу за 18 червня 2021. Процитовано 18 червня 2021.
  27. Україна і Британія домовились будувати військові кораблі та бази.//BBC News - Україна, 23 червня 2021. Архів оригіналу за 25 червня 2021. Процитовано 25 червня 2021.
  28. Британський есмінець проти російських катерів і винищувачів. Що сталося біля Криму - ексклюзив ВВС на YouTube
  29. "Добре спланована операція": генерал Ходжес порівняв прохід британського есмінця біля Криму з операціями США у Південнокитайському морі. 24.06.2021, 16:57. Архів оригіналу за 26 червня 2021. Процитовано 26 червня 2021.
  30. Британський есмінець Defender, "атакований" Росією, прибув у порт Батумі. 25.06.2021, 18:21. Архів оригіналу за 26 червня 2021. Процитовано 26 червня 2021.
  31. а б Слюсар, В.И. (2001). Цифровые антенные решётки: будущее радиолокации (PDF). Электроника: наука, технология, бизнес. – 2001. - № 3. с. C. 42 - 46. Архів оригіналу (PDF) за 1 листопада 2019. Процитовано 19 червня 2020.

Посилання[ред. | ред. код]