HNLMS O 25

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
HNLMS O 25
Hr.Ms. O 25


Служба
Тип/клас Підводний човен типу O 21
Держава прапора Нідерланди Нідерланди/
Третій Рейх Третій Рейх
Належність  Військово-морські сили Нідерландів/
Крігсмаріне 1933-1945 Крігсмаріне
Корабельня Wilton-Fijenoord, Роттердам
Замовлено 28 червня 1938
Закладено 10 квітня 1939
Спущено на воду 1 травня 1940
Введено в експлуатацію 8 червня 1941
На службі 1941-1945
Статус 3 травня 1945 року затоплений
Бойовий досвід Друга світова війна
Битва за Атлантику
Ідентифікація
Параметри
Тоннаж 990 тонн (надводна)
1205 тонн (підводна)
Довжина 77,7 м
Ширина 6,80 м
Осадка 3,95 м
Технічні дані
Рухова установка Дизель-електрична:
2 × дизельні двигуни Sulzer 7QD42
2 × електродвигуни
Гвинти 2
Потужність 2 × 2 500 к.с. (дизель)
2 × 500 к. с. (електродвигун)
Швидкість 16 вузлів (30 км/год) (надводна)
8 вузлів (15 км/год) (підводна)
Дальність плавання 10 000 миль (18 700 км) на швидкості 12 вузлів (надводна)
28 миль (52 км) на швидкості 8,5 вузлів (підводна)
Екіпаж 39 офіцерів та матросів
Озброєння
Торпедно-мінне озброєння 8 × 533-мм торпедних апаратів
8 торпед
HNLMS O 25. Карта розташування: Північне море
O 25
O 25
Райони затоплення O 25

HNLMS O 25 (нід. Hr.Ms. O 25) — військовий корабель, підводний човен типу O 21 Королівського флоту Нідерландів та Крігсмаріне як U-D2 у роки Другої світової війни.

Підводний човен O 25 був закладений 10 квітня 1939 року на верфі компанії Wilton-Fijenoord у Роттердамі. 1 травня 1940 року він був спущений на воду, 8 червня 1941 року, вже після окупації німцями Нідерландів увійшов до складу Крігсмаріне, як UD-3, під командуванням досвідченого підводника часів Першої світової війни лейтенанта лінкора Германа Рігеле[1].

Історія служби[ред. | ред. код]

1 травня 1940 року підводний човен був спущений на воду, а вже 10 числа, після вторгнення Німеччини, O 25 був затоплений у водосховищі Ньїве-Ватервег поблизу Роттердама, оскільки не було доступного буксира для буксирування човна до Великої Британії.

Німці підняли човен і добудувати його. 8 червня 1941 року він увійшов в експлуатацію Крігсмаріне як UD-3.

З червня по липень 1941 року UD-3 служив тренувальним підводним човном у Кілі, прикріплений до 3-ї флотилії. У червні його перевели до 5-ї флотилії також у Кілі, де використовували як навчальний човен.

З серпня 1941 року до вересня 1942 року підводний човен перебував на ВМБ у Лор'яні в окупованій Франції, де входив до 2-ї флотилії. У жовтні 1942 року UD-3 перевели в 10-ту флотилію також у Лор'яні, де човен служив до лютого 1943 року.

26 листопада 1942 року під час патрулювання біля західного узбережжя Африки UD-3 помітив і затопив норвезьке вантажне судно «Індра» (5041 BRT).

У березні 1943 року човен перейшов до Бергена в окупованій Норвегії і прикріплений до школи підводних човнів абверу для використання в якості навчального човна до жовтня 1944 року. 13 жовтня 1944 року UD-3 був виведений з експлуатації через зазнані внаслідок повітряного нальоту на Кіль пошкодження. 3 травня 1945 року човен був затоплений.

Командири[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Виноски
Джерела
  1. Hermann Rigele. Архів оригіналу за 18 січня 2021. Процитовано 17 січня 2021.

Посилання[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Gröner, Erich; Jung, Dieter; Maass, Martin (1991). U-boats and Mine Warfare Vessels. German Warships 1815—1945. 2. Translated by Thomas, Keith; Magowan, Rachel. London: Conway Maritime Press. ISBN 0-85177-593-4.(англ.)
  • Busch, Rainer; Röll, Hans-Joachim (1999). German U-boat commanders of World War II: a biographical dictionary. Translated by Brooks, Geoffrey. London, Annapolis, Md: Greenhill Books, Naval Institute Press. ISBN 978-1-55750-186-8.