K-pop

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
K-pop
Стилістичні походження
Походження
Типові інструменти
спів, реп, драм-машина, ударні, бас-гітара, клавішні, фортепіано, семплер, секвенсор, синтезатор, вокодер, Auto-Tune, випадкове використання різних інших інструментів, таких як мідні духові і смичкові
Популярність більша у всій Східної Азії
Інші теми
J-pop

K-pop (кей-поп, /keɪ pɔp/, абревіатура від англ. Korean pop; кор. K-팝[1]) — музичний жанр, який охоплює безліч стилів поп-музики Південної Кореї[2], включаючи різні напрямки танцювальної музики, електропоп, хіп-хоп і сучасний ритм-енд-блюз.

Згідно з автором американського музичного журналу «Rolling Stone», K-pop являє собою «суміш модної західної музики і високоенергетичного японського попа» і «полює за головами слухачів за допомогою повторюваних "чіплялок", іноді англійською мовою». K-pop «йде по лінії змішання стилів, поєднує і спів, і реп, і робить особливий наголос на виступи на сцені і потужні візуальні ефекти»[3].

K-pop — це не просто музика, K-pop перетворився на субкультуру, яка користується популярністю серед молодих людей у всьому світі. Завдяки Інтернету і доступності цифрового контента, K-pop досягає неймовірно широкої аудиторії[4].

K-Pop як інструмент примирення Південної та Північної Кореї[ред. | ред. код]

Одним із досягнень жанру є практичні результати у процесі зближення Південної та Північної Кореї (“КНДР”).

Ще з 1950-х років Південна Корея за допомогою гучномовців через кордон транслювала музику K-pop у напрямку КНДР. Це декадами дратувало північнокорейских прикордонників. В 2015 році напруга виросла до такого рівня, що КНДР почала атакувати гучномовці на території сусідньої держави[5].

Але вже 31 березня 2018 року Південна Корея відправила у КНДР 160 артистів, включно з багатьма зірками К-попу, для виступу на концерті "Весна іде" (Spring Comes). На концерті був присутнім Лідер КДНР Кім Чен Ин і йому концерт сподобався. Він змінив свій розклад, щоб зустрітися з південнокорейською к-поп-групою 레드벨벳 (Red Velvet).

На концерті "Spring Comes" Кім Чен Ин сказав виконавцям з Півдня, що дві країни "повинні частіше проводити культурні та мистецькі заходи разом”[6].

Дослідження впливу[ред. | ред. код]

Міністр культури Південної Кореї Дон Чжунхуван вважає, що К-поп мав значний культурний вплив на громадян КНДР. За словами професора Руальда Малінгкая (Roald Maliangkay), директора Інституту Кореї в Австралійському національному університеті, є підстави для того, що K-pop став музичним експортом Південної Кореї:

"К-поп звучить оптимістично і сильно, а тексти пісень зображають сильний об'єднаний південнокорейський фронт. К-поп є засобом пропаганди, він показує Південну Корею як гіпер-модерну, багату країну, яка населена лише пристрасними та привабливими людьми".

Важливою частиною цього рівняння є орієнтація K-pop на батьків. Малінгкай стверджує:

"K-pop не має політичних чи релігійних послань, не говорить про секс, наркотики чи агресію. Це робить його приємною альтернативою більшій частині того, що мають північні корейці. К-поп важливий для більшої частини корейського суспільства, але це не представляє корейське суспільство в цілому. Лірика не виражає суспільно-політичні проблеми народу. K-pop просто створює імідж."

Цей імідж обумовлений також цензурою Південної Кореї. Міністерство рівності та сім'ї має повноваження цензурувати будь-яку музику[7], яку воно вважає занадто політизованою. Громадська телекомпанія KBS заборонила пісню з останнього альбому суперзірки кей-попу Psy.

Контроль та підтримка жанру К-поп урядом Південної Кореї[ред. | ред. код]

Вірячи в значення K-pop, Південна Корея зробила його офіційним пріоритетом ще в 1998 році, коли сформувала Міністерство культури і туризму. У агентстві був цілий відділ, присвячений виключно цьому жанру, з метою підтримки індустрії поп-музики в країні та сприяння виникненню перших колективів, таких як Seo Taiji & Boys.

Уряд Кореї підтримує K-pop фінансово[8], включаючи фонд в розмірі 1 мільярд доларів для допомоги галузі у 2005 р. За даними Корейського рекламного агентства з питань вмісту, квитки на концерти K-pop та пов'язані товари у 2016 році склали рекордну суму в 4,7 мільярда доларів. Південна Корея заробила приблизно 5 доларів за кожен 1 долар, вкладений у розвиток K-pop.

Окрім прибутковості, К-поп є також є засобом підвищення рейтингу Південної Кореї у світі. К-поп свідомо розроблений, щоб звертатися до глобальної аудиторії. Південнокорейські політики та бюрократи використали K-pop для укріплення "м'якої сили" Південної Кореї — щоб показати, наскільки сучасною, витонченою і розвиненою країною вони є.

Виконавці K-pop вважаються послами Південної Кореї, тому часто вимушені проявляти досконалість у кожному аспекті свого життя. Наприклад, член групи "BigBang" написав публічний лист з вибаченням[9] після того, як він отримав позитивний тест на марихуану[10] під час проходження військової служби. Обмеження в контрактах багатьох виконавців К-попу перешкоджають їм займатися навіть деякими законними справами, такими як секс та знайомства.

Див. також[ред. | ред. код]

Відомі виконавці[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Holden, Todd Joseph Miles; Scrase, Timothy J. (2006). Medi@sia: Global Media/tion In and Out of Context (англійська мова). Taylor & Francis. с. 144. ISBN 978-0-415-37155-1. Процитовано 27 листопада 2012. 
  2. Hartong, Jan Laurens (2006). Musical Terms Worldwide: A Companion for the Musical Explorer (англійська мова). Semar Publishers. с. 15. ISBN 978-88-7778-090-4. Процитовано 27 листопада 2012. 
  3. Jeff Benjamin (2012-05-18). The 10 K-Pop Groups Most Likely to Break in America (англійська мова). Rolling Stone. Архів оригіналу за 2013-08-25. Процитовано 2012-11-27. 
  4. Lina Yoon (2010-08-26). Korean Pop, with Online Help, Goes Global (англійська мова). Time. Архів оригіналу за 2013-08-25. Процитовано 2012-11-27. 
  5. Oakeley, Lucas (24.02.2018). How K-pop Became a Propaganda Tool. theoutline.com (Англійська). 
  6. Mehta, Ankita (2.02.2018). Superfan Kim Jong Un adjusted schedule to watch K-pop's Red Velvet perform (Англійська). 
  7. South Korea: Enhanced censorship on cultural contents. freemuse.org (Англійська). 21.08.2012. 
  8. Oh, Ingyu (1.12.2013). K-pop in Korea: How the Pop Music Industry is Changing a Post-Developmental Society. cross-currents.berkeley.edu (Англійська). 
  9. Will, Jenny (4.06.2017). T.O.P apologizes for smoking marijuana in handwritten letter. www.allkpop.com (Англійська). 
  10. K-pop star T.O.P of BigBang arrested for marijuana use: Report. www.straitstimes.com (Англійська). 1.06.2017. 

Посилання[ред. | ред. код]